ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
20 листопада 2013 рокусправа № 2а/0470/13026/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2012 р. по справі № 2а/0470/13026/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000378824 від 14 червня 2012 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби №0000378824 від 14 червня 2012 року.
Постанову суду мотивовано тим, що зобов'язання позивача сплатити у даному випадку податок з доходів фізичних осіб шляхом сплати власних коштів суперечить самому визначенню статусу податкового агента, який має вчинити відповідні дії безпосередньо від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2012, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що позивач в момент переходу права власності на об'єкт рухомого майна є податковим агентом фізичної особи ОСОБА_2 та зобов'язаний був здійснити виплату, як податковий агент, в частині оподаткування доходу фізичної особи від продажу автомобілю за ставкою в розмірі 1% від оцінюючої вартості автомобілю.
Позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу відповідача згідно яких, на думку позивача, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО") має статус юридичної особи та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС) як платник податків.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. за результатами якої складено акт перевірки від 29.05.2012р. №164/26-14352406.
Перевіркою було встановлено, що ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на порушення вимог п. 173.2 та 173.3 ст.173 Податкового Кодексу України за ІІІ квартал 2011 року не нараховано, не утримано та не сплачено (не перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1365,55 грн. та на порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, надано до податкових органів податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податків (форма №1-ДФ) за ІІІ-ІV квартали 2011 року з недостовірними показниками.
На підставі акту перевірки від 29.05.2012р. №164/26-14352406 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000378824, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, інших ніж заробітна плата, на загальну суму 2216,94 грн., у тому числі: за основним платежем - 1365,55грн. та за штрафними санкціями - 851,39грн..
За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення.
Судом першої інстанції також встановлено, що між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 15.04.2008р. №150408-АК, за яким Банк надав фізичній особі ОСОБА_2 (Позичальнику) споживчий кредит у сумі 34000 доларів США на придбання автомобілю Mitsubishi L200 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Для забезпечення належного виконання вказаного договору було укладено договір застави від 15.04.2008р. №150408-3, відповідно якого, ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", приймає в заставу автомобіль Mitsubishi L200 2008 року випуску, який знаходиться у використанні заставодавця (ОСОБА_2) та належить йому на праві приватної власності, за умовами якого заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, у разі порушення боржником умов кредитного договору.
В зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору, позивачем звернено стягнення на предмет застави.
Згідно виконавчого напису від 30.04.2009 №965, виданого Дніпропетровським міським нотаріальним округом, запропоновано звернути стягнення на автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_2, з метою задоволення вимог ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі, що становить еквівалент 34849,59 доларів США та у розмірі 4358,10грн..
Постановою першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2009р. №В-2Л59 відкрито виконавче провадження за №В-2/159 по виконанню вищевказаного виконавчого напису.
На підставі постанови першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України від 30.11.2010р. автомобіль Mitsubishi L200, оціночною вартості 136555 грн. передано ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" в рахунок погашення боргу по акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 30.11.2010р..
На підставі постанови першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України від 11.04.2011р. органами МРЕВ -1 УДАІ УМВС України здійснено зняття з обліку вказаного автомобіля .
Правлінням ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" прийнято рішення від 10.06.2011р. №23/6 про прийняття на баланс банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.04.2008 №150408-АК по позичальнику ОСОБА_2 автомобіля Mitsubishi L200 (а.с.117).
Прийняття на баланс автомобіля Mitsubishi L200, загальною вартістю 136555 грн., проведено 26.07.2011р. на підставі меморіальних ордерів (перелік наведено в акті перевірки) та відображено в бухгалтерському обліку. Таким чином, позивач набув право власності на заставлене рухоме майно - автомобіль Mitsubishi L200 шляхом взяття цього майна на свій баланс.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності зобов'язання позивача сплачувати податок з доходів фізичних осіб в даному випадку, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу, а також дохід, що становить позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовного того, що база оподаткування в розумінні п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України у даному випадку відсутня, оскільки автомобіль Mitsubishi L200 після прийняття майна на баланс ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" позивачем не реалізовувався, крім того зверненням стягнення на це майно було лише частково погашено борг ОСОБА_2 перед ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО".
Згідно п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 ПК України.
Так, згідно з приписами п.173.3 ст.173 ПК України, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна с юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 ст.173 ПК України з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві. Крім того, п.173.8 ст.173 ПК України встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.
У даному випадку база оподаткування у розумінні п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України відсутня, оскільки фізична особа ОСОБА_2 в результаті звернення стягнення позивачем на його майно у вигляді автомобіля Mitsubishi L200 доходу не отримувала, а позивач таким чином лише здійснив часткове повернення належних йому коштів, отже, у разі покладення зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб саме на ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", останній має сплатити цей податок за рахунок власних коштів, що не відповідає меті і принципу оподаткування доходів фізичних осіб.
Тим більше, що згідно п.п.165.1.29 п.165.1 ст.165 ПК України, основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається.
Крім того п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами є обґрунтованим та відповідає приписам норми матеріального Закону України.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.
Отже, доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.55, ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В :
Апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2012 р. по справі № 2а/0470/13026/12- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай
Судове рішення № 39309481, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/4784/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: