Вирок № 39305553, 18.06.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4704/14-к

Провадження № 1-кп/635/537/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльової Є.А.,

прокурора - Муханова І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220430001403 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, освіта вища, одружений, має двох неповнолітніх дітей, фізична особа-підприємець, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

4 квітня 2014 року приблизно о 8 годині 10 хвилин громадянин ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні Мерефянського медичного ліцею, який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 233, достовірно знаючи, що в учбовому класі № 9, де о 8 годині розпочався урок, знаходяться малолітні діти - учні З-Б класу, діючи умисно, ігноруючи елементарні правила поведінки у суспільстві, самовільно зайшов до класу та своїми діями перервав урок, а саме: без попередження та дозволу вчительки підійшов до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився за учбовою партою та виконував завдання вчителя, схопив дитину за ворот піджаку та за допомогою сили витягнув із-за парти. Далі ОСОБА_1, злісно не реагуючи на неодноразові вимоги вчителя ОСОБА_5 припинити свої злочинні дії, у присутності малолітніх дітей, діючи з особливою зухвалістю, з застосуванням сили, проти волі малолітнього ОСОБА_4 витягнув його з приміщення класу, при цьому відштовхнув вчителя ОСОБА_5, яка намагалася припинити його протиправні дії, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та порушуючи людську гідність і суспільну мораль, зірвав проведення уроку. Після цього, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні коридору вищезазначеного ліцею, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, керуючись ганебним мотивом, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, з метою залякування малолітнього ОСОБА_4, силою утримуючи останнього, схопив його рукою за шию та почав головою бити об стіну, спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження, а саме, травматичний набряк м'яких тканин, синці та садна на шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 112- ая/14 від 7 квітня 2014 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Хуліганські дії ОСОБА_1, які грубо порушили громадський порядок, тривали близько 10 хвилин, призвели до зриву учбового процесу в 3-б класі Мерефянського медичного ліцею, супроводжувались спричиненням тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4 та були припинені тільки внаслідок активних дій вчителя ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, визнав у повному обсязі, розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має двох неповнолітніх дітей, фізична особа-підприємець, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітнього.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, що пом'якшують та обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного.

З урахуванням вище зазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.296 КК України.

Одночасно суд приходить до висновку, що обвинувачений підлягає звільненню від покарання на підставі акту амністії, виходячи з наступного.

Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», який набрав чинності 19 квітня 2014 року, передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1, є злочином невеликої тяжкості, вчинений 04 квітня 2014 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з чим ОСОБА_1 підпадає під дію пункту «в» статті 1 вказаного Закону.

Процесуальні витрати на проведення судової психологічної експертизи № 8 від 20.05.2014 року в сумі 2152,15 грн. відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази у справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати на проведення судової психологічної експертизи № 8 від 20.05.2014 року в сумі 2152,15 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят дві грн. 15 коп.) за наступними реквізитами: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851 011.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко