Постанова № 39305558, 12.06.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2492/14-а

Провадження № 2а/635/57/14

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю секретаря судового засідання - Шарапато А.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області обчислювати розмір його пенсії відповідно до Постанови Верховного суду України від 24 червня 2008 року № 08/143, як особі льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації із застосуванням ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області негайно провести перерахунок призначеної йому пенсії з 26 жовтня 2013 року з урахуванням раніше проведених виплат, та в подальшому виплачувати її відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно Постанови Верховного суду України від 01 жовтня 2013 року по справі № 21-338а13 без обмеження в часі на майбутнє.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 1989 року по 2002 рік працював на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки в Харківському аероклубі та дельтаклубі Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту СРСР (ДТСААФ СРСР, яке рішенням сьомого з'їзду ДТСААФ УРСР 26 вересня 1991року перейменовано в Товариство сприяння обороні України -ТСО України). Вказана посада передбачена в п. 4 «Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого Постановою КМУ № 418 від 21 липня 1992 року.

Його трудовий стаж на посаді льотного складу за вислугою років складає 26 років, відповідачем йому довічно призначена пенсія.

Позивач зазначає, що до посад, яким передбачено пенсію згідно ч.3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відносяться пілоти, штурмани, бортінженери, бортрадисти, льотчики наглядачі і бортоператори, які виконують спеціальні роботи в польотах. Він не перебував на посаді бортового оператора, але відповідно до «Положення про працівників авіаційних організацій ДТСААФ, що виконують на борту повітряного судна роботу по випуску парашутистів», затвердженого наказом голови ЦК ДТСААФ СРСР № 85 від 16 лютого 1987року, виконував на борту повітряного судна обов'язки бортоператора по випуску парашутистів, що було лише частиною його посадових обов'язків як інструктора парашутно-десантної підготовки. Це підтверджується відповідними записами в льотній книжці та свідоцтвом пілота авіації ДТСААФ. Вказане свідчить про те, що він був особою льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації згідно ст.ст. 2,15,32,33,35 «Повітряного кодексу України» та виконував спеціальні роботи в польотах на повітряних суднах, які були зареєстровані в державному реєстрі цивільних повітряних суден.

30 січня 2014 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте в перерахунку пенсії йому було неправомірно відмовлено з тих підстав, що він не відноситься до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву з підстав, зазначених вище, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно матеріалів пенсійної справи позивач не був льотчиком цивільної авіації та не має права на перерахунок пенсії відповідно ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Харківському обласному комітеті ДТСААФ (з 26 вересня 1991 року Товариство сприяння обороні України) на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки АСК ДТСААФ з 07 лютого 1989 року по 31 грудня 1992 року; в Харківському обласному дельтапланерному клубі ТСОУ інструктором-парашутистом з 19 березня 1993 року по 15 лютого 1994 року; в Харківському аероклубі ТСО України інструктором парашютно-десантної підготовки АЗПП Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ТСОУ з 16 лютого 1994 року по 19 лютого 2002 року.

Згідно довідки Харківського аероклуба Товариства сприяння обороні за № 104 від 11 березня 2014 року ОСОБА_1 за час роботи в Харківському аероклубі ТСО України на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки виконував парашутні стрибки з реактивних вертольотів, а також, будучи членом льотного екіпажу, виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів. Повітряні судна, на яких ОСОБА_1 виконував спеціальні роботи в польоті, були зареєстровані в державному реєстрі цивільних повітряних суден, відповідно з Повітряним кодексом України.

Річна норма парашутних стрибків із реактивних вертольотів виконувалась ОСОБА_1 повністю.

Відповідно до «Положення про працівників авіаційних організацій ДТСААФ, що виконують на борту повітряного судна роботу по випуску парашутистів», затвердженого наказом голови ЦК ДТСААФ СРСР № 85 від 16 лютого 1987року, як інструктор парашутно -десантної підготовки, позивач фактично виконував в польотах на бортах повітряних суден обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів, що підтверджується його свідоцтвом НОМЕР_1 льотчика авіації ДТСААФ, в якому є запис про допуск до виконання обов'язків оператора, льотною книжкою оператора по випуску парашутистів ОСОБА_1 з занесенням даних про виконання спеціальних робіт в польоті, витягом з льотної книжки бортового оператору по випуску парашутистів інструктора парашутно-десантної підготовки Харківського аероклубу ОСОБА_1 про нальот в складі екіпажу бортовим оператором по випуску парашутистів 482 годин 58 хвилин, на літаках АН-2, вертольотах Мі-2,Мі-8.

Трудовий стаж позивача на посадах льотного складу за вислугою років складає більше ніж 25 років.

З 20 лютого 2002 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугою років.

30 січня 2014 року позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте йому було відмовлено в перерахунку з підстав, що посада інструктора парашутно-десантної підготовки організації ДТСААФ не відноситься до посад осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону від 17.11.99 року) передбачено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1 - 3, 6 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 % заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 % заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Згідно з п.п. «д» п.1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам авіації і льотно-виробничого складу рахується один рік роботи на посадах, передбачених у п. 4 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, - за півтора року вислуги за умови виконання річної норми стрибків з поршневих літаків, вертольотів, дирижаблів та аеростатів, спусків (піднимань) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, які перебувають у режими висіння не менше 10 метрів, а при виконанні річної норми стрибків із реактивних літаків і вертольотів - за два роки вислуги.

У п.1 та п.2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

У відповідності до п. 1 "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21липня 1992 року, пенсії за вислугу років відповідно до ст. 54 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" і цього Порядку призначаються відповідно до ст. 54 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" працівникам льотно - випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіації і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації де вони працюють.

Згідно роз'яснення Міністерства транспорту та зв'язку України до Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2007 року за № 1993/40/10-07, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 234/р та роз'яснення Держкомпраці СРСР від 30 травня 1988 року № 726-13 - повітряні судна ДТСААФ, яке діяло під наглядом Міноборони, вважаються цивільними суднами, а льотний склад ДТСААФ відноситься до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Таким чином, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 53 названого Закону.

Посилання відповідача на той факт, що на позивача не поширюється дія ч. 3 ст. 53 зазначеного Закону, оскільки він не працював на посадах, перелічених у цій нормі, є помилковим.

З урахуванням викладеного, зміст ст. 53 Закону слід розуміти таким чином, що до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, належать і члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, льотно-інструкторський склад організацій ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність відмови Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області у проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на наведене, суд, враховуючи вимоги ч. 2 ст.11 КАС України, для повного захисту прав позивача вважає за необхідне скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Харківському району Харківської області № 59795 від 05 лютого 2014 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1

Що стосується заперечень відповідача про неможливість зобов'язання відповідача у майбутньому здійснювати перерахунок пенсії згідно з судовим рішенням, то суд їх не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 45 зазначеного Закону пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Положення статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ, згідно з якими позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не містять обмежень щодо строку, протягом якого пенсіонер має право на їх виплату.

З огляду на те, що зазначені вище щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів таких пенсій визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Харківському району Харківської області № 59795 від 05 лютого 2014 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя - І.В. Березовська