Ухвала суду № 39277372, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/411/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Імпакт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Імпакт» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Імпакт» пред'явило позов до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій стосовно видачі наказу № 844; скасування наказу № 844; визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення № 000026/22-04/10.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 грудня 2013 р. відповідачем було видано наказ № 844, згідно з яким у період з 16 по 19 грудня 2013 р. ним було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податок на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах з ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд», за періоди з: 1 по 31 серпня 2011 р., 1 по 30 вересня 2011 р., 1 по 31 січня 2013 р., за результатами якої 20 грудня 2013 р. було складено акт перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 (далі - акт перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73) (а.с. 25 - 30).

У висновку акту перевірки зазначено про заниження податкового зобов'язання за серпень та вересень 2011 р., яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за відповідні періоди на загальну суму 35 997 грн 00 коп., чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

13 січня 2014 р. на підставі названого акту перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 000026/22-04/10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44 996 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 35 997 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 8999 грн. 00 коп.

Вважаючи оскаржуваний наказ, дії відповідача та податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій та прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з вимогами п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу IV Порядку у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 3 Розділу IV Порядку у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 листопада 2013 р. відповідачем до позивача було направлено лист-запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» № 3075/10-02/22-40 (далі - лист-запит № 3075/10-02/22-40), у якому відповідач просив надати інформацію та її документальне підтвердження стосовно формування податкового кредиту з контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд», а саме: договори, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт чи послуг, первинні касові та банківські документи, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості та журнали оренди в розрізі субрахунків по рахунках та інші регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено проведення операцій з контрагентами (а.с. 23).

Згідно даного листа-запиту № 3075/10-02/22-40 позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено строк протягом 10-ти робочих днів з дня надходження запиту (а.с. 23).

Даний лист-запит відповідачем було отримано 14 листопада 2013 р., що підтверджується змістом позовної заяви (а.с. 3).

Проте, протягом 10-ти робочих днів позивач відповіді відповідачу не надав.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження відправки ним на адресу відповідача протягом 10-ти робочих днів листа - відповіді від 22 листопада 2013 р. № 8, на який він посилається у позовній заяві.

Крім того, судом враховано, що лист - відповідь № 9 позивачем було направлено на адресу відповідача лише 23 грудня 2013 р. (а.с. 47), тобто, після закінчення строку, встановленого для подачі податковому органу витребуваних ним документів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність посилань позивача на те, що він своєчасно повідомив відповідача про неможливість надати витребувані у нього документи.

Таким чином, у відповідача були законні підстави для видачі наказу № 844. Даний наказ позивач отримав 17 грудня 2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 73).

Крім того, колегія суддів зазначає, що дата 13 грудня 2013 р. у п. 1 наказу № 844 зазначена помилково та не може бути підставою для визначення дій відповідача щодо видачі наказу протиправними та скасування цього наказу.

Судом також враховано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неправомірності порядку проведення відповідачем перевірки.

Що стосується позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення № 000026/22-04/10, колегія суддів зазначає наступне.

19 вересня та 17 жовтня 2011 р. позивачем до відповідача на електронних носіях були подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 р., та додатки №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (далі - додаток №5), в яких у складі податкового кредиту відображено податок на додану вартість, вирахуваного на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд» у сумі 11 840 грн. 00 коп. та 24 157 грн. 16 коп. (а.с. 101-108).

12 лютого 2013 р. позивачем до відповідача на електронних носіях було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 р. та додаток №5 до цієї декларації.

Згідно названого додатку зі складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. позивачем було виключено суму податку на додану вартість, вирахуваному позивачем на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд» на суму 11 840 грн. 00 коп. та 24 157 грн. 16 коп. відповідно.

Наведене свідчить, що позивач добровільно відмовився від податкового кредиту на загальну суму 35 997 грн. 16 коп., який ним було зазначено у додатку 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень - вересень 2011 р. (а.с. 101-108).

При цьому позивачем не було дотримано вимог п. 1, 3 Розділу IV Порядку, зокрема, не було подано відповідачу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, передбаченою Порядком.

Отже, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення № 000026/22-04/10 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, замість подачі до відповідача податкових документів за формою, передбаченою Порядком, позивачем в порушення вимог п. 1, 3 Розділу IV Порядку було подано до відповідача додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. (а.с. 109-111), подача якого у даному конкретному випадку Порядком не передбачена.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імпакт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.