Ухвала суду № 39267555, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20656/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача Антохова Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Митного посту "Столичний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Київської межрігіональної митниці Міндоходів про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (надалі ТОВ «Нікея-ЛТД») звернулося до суду з позовом до Митного посту «Столичний» Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити дії з одержання, приймання, реєстрації, розгляду і наданню відповіді позивачу на інформаційний запит від 01.08. 2013 року вих. №229 щодо надання оригінального примірника письмового рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» не прийняв до розгляду та не надав відповідь на його інформаційний запит.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів вчинити дії з одержання, приймання, реєстрації, розгляду і надання відповіді позивачу на запит від 01 серпня 2013 року вих. №229.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушено право позивача на отримання інформації, але митний пост «Столичний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів є структурним підрозділом Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, отже, не є юридичною особою та, відповідно, не є самостійним суб'єктом публічного права.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що митним органом за результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. №100270000/2013/300084/2, яким позивачу скориговано визначену ним за ціною контракту митну вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Вказане рішення було надіслано позивачу у вигляді електронного документу 21.06.2013 р.

01.08.2013р. позивач звернувся до Митного посту «Столичний» Міністерства доходів і зборів України з письмовим запитом № 229 про надання оригінального примірника письмового рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. № 100270000/2013//300084/2.

Зазначений запит, відправлений поштою (рекомендованою кореспонденцією) не був отриманий відповідачем-1 та повернувся на адресу позивача з відміткою пошти щодо закінчення терміну зберігання.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Митний кодекс України (далі - МК України) від 13.03.2012 р. № 4495-VІ встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування визначені.

Згідно ч.1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598 затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Згідно п.1.3., п.1.4. вказаних Правил рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою цим наказом формою. При поданні митної декларації на паперовому носії Рішення друкується у двох примірниках. Один примірник видається або надсилається поштою декларанту, другий - з відміткою декларанта про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. При електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого прийняте Рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. № 100270000/2013//300084/2 не отримав.

Запит позивача від 01.08.2013р. на адресу Митного посту «Столичний» Міністерства доходів і зборів України про надання оригінального примірника письмового рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 21.06.2013 р. № 100270000/2013//300084/2 також не отримано.

Вказані обставини відповідачами не спростовано.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушено право позивача щодо отримання інформації, оскільки запит позивача від 01.08.2013р. за № 229 залишено без відповіді.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний пост «Столичний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів не є самостійним суб'єктом публічного права, оскільки є структурним підрозділом Київської міжрегіональної митниці Міндоходів. Юридичну особу Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України належить зобов'язати отримати, прийняти, зареєструвати, розглянути і надати відповіді позивачу на його запит від 01.08.2013 р. вих. №229.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Решта доводів апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Митного посту «Столичний» Міністерства доходів і зборів України, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.