Постанова № 39258372, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15386/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.04.2013 року №0003342208, №0003352208, №0003362208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Внаслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог: п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 137.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 139.1.9 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 81 638,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2012р. в сумі 1 765 917,00 грн., а також п. 198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 353 184,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №1627/22.8-17/24812228 від 12.04.2013р. на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення: №0003342208, яким Позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 441 480,00 грн. (353 184,00 грн. за основним платежем та 88 296,00 грн. штрафних санкцій); № 0003352208, яким Позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 102 048,00 грн. (81 638,00 грн. за основним платежем та 20 410,00 грн. штрафних санкцій); № 0003362208 яким Товариству зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 1 765 917,00 грн.

Так, податковим органом зроблені висновки, що віднесення до складу витрат та податкового кредиту вартості замовлених бухгалтерських послуг у відповідності до договору з ТОВ "ТНК-ВР-Бізнессервіс Україна" №ТБС-У-0053 від 01.01.2012 року є таким, що суперечить приписам Податкового кодексу України, оскільки такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Восток", так як останній має власні трудові ресурси для ведення податкового та бухгалтерського обліку, що і слугувало підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів, що зазначені витрати пов'язані з веденням господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Згідно із п.п. 14.1.27. Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Під господарською діяльністю Податковий кодекс України у п.п. 14.1.36 розуміє діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Згідно із пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів звертає увагу, що грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість нараховані позивачу у зв'язку з господарськими відносинами з контрагентом ТОВ "ТНК-ВР-Бізнессервіс Україна".

Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Статтею 145 Господарського кодексу України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що «бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством».

Таким чином, ведення бухгалтерського обліку (та як слідство, виникнення затрат на нього) виникає у Позивача у разі ведення господарської діяльності і є обов'язковим згідно вимог діючого законодавства України.

Як аргумент відсутності зв'язку затрат з оплати послуг TOB «ТНК-BP Бізнессервіс Україна» з господарською діяльністю Позивача в акті наведені факти наявності у штаті Позивача посад працівників апарату управління, навчального центру, управління фінансів, відділу IT підтримки, департаменту внутрішнього контролю, департаменту фінансів та казначейства, планово-економічного відділу та нафтобаз. На підставі цього в акті перевірки зроблений висновок про відсутність у Позивача необхідності в залученні сторонніх організацій для ведення бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою.

Як вбачається з матеріалів справи, у штатних розписах ТОВ «ВОСТОК» станом на 01.01.2012 року, 16.05.2012 року та 01.12.2012 року не передбачено такої посади як бухгалтер або бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Тому, керуючись чинним законодавством, у січні 2012 року між позивачем ТОВ «ВОСТОК» та ТОВ "ТНК-ВР-Бізнессервіс Україна" укладено договір №ТБС-У-0053 від 01.01.2012, згідно з яким контрагент зобов'язувався здійснювати комплекс бухгалтерських послуг на користь замовника до 31.12.2012 року.

Оскільки, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано всі необхідні первинні документи, а саме: договір про надання комплексу бухгалтерських послуг № ТБС-У-0053 від 01.01.2012; акти здачі-приймання наданих послуг від 31.01.2012, від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 31.05.2012, від 30.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012 за договором № ТБС-У-0053 від 01.01.2012; щомісячні звіти-розшифрування за даними із облікових систем про об'єми наданих послуг ТОВ «Восток» від 31.01.2012, від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 31.05.2012, від 30.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012 за договором № ТБС-У-0053 від 01.01.2012; податкові накладні від 31.01.2012 № 56, від 29.02.2012 № 53, від 31.03.2012 № 56, від 24.04.2012 № 38, від 20.04.2012 № 5, від 31.05.2012 № 59, від 20.06.2012 № 1, від 30.06.2012 № 59, від 31.07.2012 № 66, від 31.08.2012 № 54; платіжні доручення на оплату комплексу бухгалтерських послуг за договором № ТБС-У-0053 від 01.01.2012, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає помилковим висновки податкового органу щодо заниження сум податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києв від 29.04.2013 року №0003342208, №0003352208, №0003362208.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 10.06.2014)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.