Ухвала суду № 39253900, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1891/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ПАТ «АК «Сатер» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25 вересня 2013 року № 0004922208 та № 0004932208.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «ТК «Міссурі».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АК «Сатер» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі» за період з 01 квітня по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 03 вересня 2013 року № 797/22.8-15/19015984.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2013 року № 0004922208, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 79200 грн. 00 коп., з яких 52800 грн. 00 коп. - за основним платежем та 26400 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 25 вересня 2013 року № 0004932208, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3528 грн. 00 коп., з яких 2352 грн. 00 коп. - за основним платежем та 1176 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПАТ «АК «Сатер» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «АК «Сатер» суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав докази правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі податкових накладних, складених ТОВ «ТК «Міссурі».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ПАТ «АК «Сатер» та ТОВ «ТК «Міссурі» були укладені договори поставки № 32205 від 21 травня 2012 року та № 1065 від 11 червня 2012 року. На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням таких договорів, позивачем був сформований податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ПАТ «АК «Сатер» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «ТК «Міссурі» наявні ознаки фіктивності.

Такий висновок було зроблено на підставі листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 23 квітня 2013 року № 51/2/1-42131 про проведення перевірки ПАТ «АК «Сатер» по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі».

У вказаному листі зазначено, що ПАТ «АК «Сатер» у своєму податковому обліку та податковій звітності відображає неправдиві відомості щодо податкових зобов'язань перед бюджетом, занижуючи податок на додану вартість шляхом використання схеми незаконного формування податкового кредиту.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ПАТ «АК «Сатер» та ТОВ «ТК «Міссурі».

В листі Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про призначення перевірки від 23 квітня 2013 року № 51/2/1-42131 зазначено про обставини, які підлягають підтвердженню або спростуванню під час її проведення.

У зв'язку з цим зазначені у вказаному листі обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «ТК «Міссурі» та ПАТ «СК «Сатер», викладені в листі Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 23 квітня 2013 року № 51/2/1-42131, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

В акті перевірки від 03 вересня 2013 року № 797/22.8-15/19015984, проведеної на підставі вказаного листа, також відсутні посилання на докази, які вказують на безтоварність операцій між вказаними контрагентами.

Так, у зазначеному акті відсутні посилання на те, що надані до перевірки ПАТ «АК «Сатер» документи по правовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі» є неповними чи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Натомість висновки акту перевірки від 03 вересня 2013 року № 797/22.8-15/19015984 ґрунтуються виключно на обставинах, що викладені у вищеописаному листі.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій між ПАТ «АК «Сатер» та ТОВ «ТК «Міссурі» є необґрунтованими.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У зв'язку з цим та з огляду на обставини, які свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «ТК «Міссурі» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, позивач зобов'язаний надати суду докази фактичного отримання товару від вказаного контрагента.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

На підтвердження правовідносин з ТОВ «ТК «Міссурі» позивач надав суду копії договорів поставки, специфікацій, видаткових накладних, податкових накладних, а також документи, що підтверджують використання товару в межах господарської діяльності.

Дослідивши надані ПАТ «АК «Сатер» документи у їх сукупності колегія суддів прийшла до висновку про те, що вони підтверджують фактичне отримання позивачем товару від ТОВ «ТК «Міссурі».

Так, відповідно п.п. 1, 3, 4 договорів поставки № 32205 від 21 травня 2012 року та № 1065 від 11 червня 2012 року, які за своїм змістом є подібними, номенклатура, кількість, комплектність та ціна обладнання, що є предметом поставки, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору. Оплата товару здійснюється згідно виставленого ТОВ «ТК «Міссурі» рахунку-фактури. Доставку товару в офіс покупця здійснює продавець, яка входить у вартість товару.

На підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «ТК «Міссурі» позивач надав суду копії специфікацій, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних.

Надані позивачем копії документів первинного обліку оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і містять у собі відомості про асортимент товару, його кількість, ціну, місце та дату передачі, які узгоджуються між собою.

Також позивач надав суду копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів і витягів з відомостей про нарахування амортизації, які підтверджують прийняття придбаного у ТОВ «ТК «Міссурі» обладнання на баланс товариства.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ «АК «Сатер» належними доказами підтвердило фактичне отримання товару від ТОВ «ТК «Міссурі».

За таких обставин колегія суддів вважає позовні вимоги ПАТ «АК «Сатер» про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25 вересня 2013 року № 0004922208 та № 0004932208 законними, обґрунтованими та такими, що були правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 березня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.