Ухвала суду № 39237261, 12.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1150/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

секретар судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Кривіцького М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А0549 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 0549 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом, до Військової частини А 0549 у якому просив: визнати протиправними дії військової частини А 0549 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій"; зобов'язати військову частину А 0549 здійснити йому перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 20 % щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року, з урахуванням вже виплаченої суми; зобов'язати військову частину А 0549 виплатити йому грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 20 % щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року, з урахуванням вже виплаченої суми.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними дії військової частини А 0549 щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" та зобов'язано військову частину А 0549 (ідентифікаційний код 08540799) здійснити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 20 % щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", з урахуванням вже виплаченої суми та зобов'язано військову частину А 0549 (ідентифікаційний код 08540799) виплатити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 20 % щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", з урахуванням вже виплаченої суми.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити .

Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився , проте 11 червня 2014 року надав суду заяву про розгляд даної справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" при звільненні з військової служби у запас йому було виплачено грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 22 років календарної служби. Така допомога склала 48 668,43 грн. та була розрахована відповідачем виходячи з грошового забезпечення в сумі 3697,13 грн. (3697,13 грн. х 50 % х 22 = 48 668,43). Проте на думку позивача, грошова допомога при звільненні була виплачена йому в меншому розмірі, оскільки її розрахунок здійснено з грошового забезпечення, до якого не було включено щомісячну грошову винагороду, яка запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". Враховуючи наведене позивач вважає протиправними дії військової частини А 0549 щодо невключення до його грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги під час звільнення 20 % щомісячної грошової винагороди, а тому просить суд адміністративний позов задовольнити.

В свою чергу суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 належить задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, позивач проходив військову службу на посаді офіцера з математичного забезпечення та безпеки інформації інформаційно-аналітичного відділу оперативного управління штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Статтею 15 Закону передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

26 червня 2013 року наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 319 ОСОБА_3 звільнено з військової служби у відставку на підставі пункту "б" (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з правом носіння військової форми одягу.

На підставі статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік календарної вислуги. Вихідна допомога склала 48 668,43 грн. та була розрахована з грошового забезпечення в сумі 3697,13 грн., про що свідчить довідка-розрахунок військової частини А 0549 за № 379 від 03.02.2014 року (а.с. 11).

Разом із тим, на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення за штатною посадою становив 4436,90 грн. і включав наступні види грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 125,00 грн.; посадовий оклад - 1120,00 грн.; вислуга років (35%) - 435,75 грн.; надбавка за охорону таємниці (15%) - 168,00 грн.; премія (90%) - 1008 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 840,38 грн.; грошова винагорода (20%) - 793,42 грн. Зазначений розмір грошового забезпечення підтверджується довідкою військової частини А 0549 № 382 від 13.02.2014 року (а.с.10).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, позивачу ОСОБА_3 на час звільнення з військової служби вказана щомісячна винагорода виплачувалася в розмірі 20 %, що також підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення, однак при виплаті ОСОБА_3 такої грошової допомоги відповідачем до розміру грошового забезпечення позивача протиправно не було включено спірну 20% грошову винагороду, що істотно вплинуло на загальний розмір виплаченої позивачу допомоги при звільненні та порушило його законні права та інтереси.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 38.1 Наказу Міністра оборони України № 206 від 11.06.2008 року "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деякими іншим особам", особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем як підставу звільнення позивача із займаної посади до уваги не взято та при визначенні розміру належної йому допомоги при звільненні і розрахунку грошового забезпечення помилково враховано приписи Наказу Міністра оборони України № 206 від 11.06.2008 року.

Пунктом 38.6 вказаного Наказу передбачено, що військовослужбовцям, як звільняються з підстав, зазначених у п. 38.1 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включається оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Таким чином, оскільки пункт 38.6 Наказу за своєю правовою природою має бланкетний (відсильний) характер і врегульовує розмір грошового забезпечення тих військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, на переконання суду, дія цього наказу не поширюється на позивача, який був звільнений з військової служби за станом здоров'я.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військової частини А0549, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2014 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.