Ухвала суду № 39237264, 12.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1177/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11050603 від 19.02.2014 року на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та зобов'язано Державну реєстраційну службу України розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державний реєстратор Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрій Вікторович оскаржив його в апеляційному порядку з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити та просив розгляд справи провести за його відсутність.

Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився , проте, 06 червня 2014 року надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Інші учасники процесу, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду апеляційної інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що 17.02.2014 року подав до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції заяву про реєстрацію права власності та видачу витягу про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1. До заяви додав: - договір іпотеки від 11.12.2012 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р/н 4265; - витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №39267164; - заяву від 17.12.2013 року посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р/н 3109, квитанцію про відправлення рекомендованого листа ОСОБА_4 від 17.12.2013 року; - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.12.2013 року; - свідоцтво від 29.01.2014 року посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р/н 160 та копії вказаних документів; - копію заяви від 17.12.2013 року посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р/н 3110; - копію паспорта позивача; - копію технічного паспорта від 26.09.2007 року на квартиру АДРЕСА_1; - квитанції від 17.02.2014 року про сплату державного мита за реєстрацію права власності, видачу витягу про реєстрацію права власності.

Зазначив, що вказана заява була зареєстрована Реєстраційною службою Старокостянтинівського районного управління юстиції 17.02.2014 року за реєстраційним номером 5463899, що підтверджується карткою прийому заяв №10955497.

06.03.2014 року позивач направив лист на адресу Державної реєстраційної служби України та Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції з вимогою розгляду його заяви від 17.02.2014 року реєстраційний номер 5463899 та надання інформації щодо результатів її розгляду відповідно до вимог законодавства.

Вказує, що після звернення Реєстраційна служба Старокостянтинівського районного управління юстиції листом №2/09-07/397/80 від 20.03.2014 року направила відповідь та оригінали поданих на реєстрацію документів, а також рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11050603 від 19.02.2014 року.

Зазначив, що підставою відмови у реєстрації права власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 зазначено, що документ, який підтверджує отримання іпотекодержателем письмової вимоги (повідомлення УДППЗ Укрпошта) не містить підпису іпотекодавця, тобто підтвердження отримання ним вказаної вимоги, а відтак вважаючи , що дії Державної реєстраційної служби України та Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції незаконними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, позивач і звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав та інтересів.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі документи, необхідні для проведення реєстрації права власності та видачі витягу про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, а відповідачем в свою чергу не вжито всіх заходів по встановленню відповідності поданих документів вимогам законодавства передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". В зв'язку з цим позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11050603 від 19.02.2014 року на квартиру АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_3 підлягають до задоволення, оскільки позивачем в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в графі "спосіб отримання документів" зазначено "особисто".

Що стосується позовної вимоги в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати право власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 74,5 кв.м. житловою площею 45,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції зазначав , що відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації є дискреційними повноваженнями та його виключною компетенцією, а тому у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача зареєструвати вищевказаний об'єкт, а відтак, суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державну реєстраційну службу України розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Власне, положеннями пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Частиною 4 статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

За приписами статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином, державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 16 зазначеного вище Закону, реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

За правилами частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтвердилось з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення №11050603 від 19.02.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень слугував документ, що підтверджує отримання іпотекодавцем письмової вимоги (повідомлення УДППЗ Укрпошта), який на думку відповідача не містить підпису іпотекодавця, тобто підтвердження щодо отримання ним вказаної вимоги.

В силу ч.4. ст. 24 Закону N 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як встановлено з матеріалів спарви, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить відмітку про особисте отримання іпотекодавцем листа про невиконання умов договору позики від 11.12.2012 року, а відтак до посилання апелянта на те, що суд першої інстанції прийняв рішення без встановлення факту отримання особисто ОСОБА_4 вимоги про усунення порушень за договором судова колегія ставиться критично, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.