Ухвала суду № 39237260, 12.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2935/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-ОСОБА_3 в якому просила суд визнати акт державного виконавця Садгірського ДВС Чернівецького МУЮ про проведення аукціону з реалізації арештованого майна по АДРЕСА_1 недійсним.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що 24.10.2013 року Господарським судом Чернівецької області винесено ухвалу про забезпечення позову за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на рухоме майно в АДРЕСА_1, а саме заборонити Садгірському ДВС Чернівецького МУЮ вчиняти дії щодо реалізації арештованого майна по АДРЕСА_1.

У відповідності до Порядку реалізації арештованого майна реалізація завершується видачею акту про проведення аукціону. Таким чином, Садгірським ДВС Чернівецького МУЮ було видано акт про проведення аукціону, в той час, коли вже існувала ухвала Господарського суду Чернівецької області про заборону вчиняти такі дії.

Також позивач зазначив, що акт було видано на підставі протоколу №18/191/13/а-1 від 14 жовтня 2013 року, який зареєстровано в ДВС України 11 жовтня 2013 року.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що акт державного виконавця про проведений аукціон виданий не 24.10.2013 року як це зазначено в адміністративному позові, а 23.10.2013 року, що підтверджується копією даного акту та копією книги вихідної кореспонденції де цей акт зареєстрований.

Тобто акт державного виконавця про проведений аукціон був виданий раніше ніж ухвала про забезпечення позову, яка в свою чергу на адресу відділу ні судом ні позивачем так подана і не була.

Також відповідач зазначив, що дійсно на протоколі №18/191/13/А-1 від 14.10.2013 року наявний штамп відділу із вхідним номером №05-35-2389/4 датований 11.10.2013 року. Даний факт являється виключно технічною помилкою, що в свою чергу підтверджується поясненням завідуючої підрозділу з обліку та доставки документів відділу - Гандабури Світлани Ярославівни, з якого видно, що дана дата була проставлена нею помилково.

Крім того, невідповідність дати вхідного номеру, спростовується також тим, що на екземплярі протоколу ЧФ ПП "СП Юстиція", наявний штамп відділу з відміткою про отримання Гандабурою С.Я., датований 14.10.2013 року, що і стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт державного виконавця про проведення аукціону складений на день раніше - 23.10.2013року, а не після винесення ухвали про забезпечення позову. Крім цього 28 жовтня 2013 року зазначена вище ухвала про забезпечення позову скасована цим же судом.

Також суд першої інстанції зазначив , що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки заявлені представником позивача вимоги про визнання недійсним акту, оскільки технічні помилки в спірному акті не можуть слугувати підставою для визнання його недійсним в цілому.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV із змінами і доповненнями (далі - Закон № 606).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, визначено ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктами 4-3-4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802.

Відповідно до положень вказаних норми, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення аукціону, а самі аукціони організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правила ж проведення аукціонів визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5, Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

Цими нормативно-правовими актами визначено, що аукціон є спеціальною процедурою продажу майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.3 Порядку реалізації арештованого майна). Вказаними актами встановлюються правила, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціонів; правила, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника аукціону, враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, складання за результатами його проведення протоколу проведення аукціону та акта про проведення аукціону є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на аукціоні. Складання державним виконавцем акта про проведення аукціону (прилюдних торгів) є кінцевим етапом процедури реалізації арештованого майна. Отримавши від спеціалізовані організації протокол про проведення аукціону з реалізації арештованого майна, підписаний ліцитатором та переможцем аукціону, державний виконавець не має підстав не складати акт про проведення аукціону (прилюдних торів).

Так, 23 жовтня 2013 року державним виконавцем на підставі протоколу №18/191/13/А-1 від 14.10.2013 року про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, виданого ПП "СП Юстиція" Чернівецька філія, складено акт про проведений аукціон (а.с.6, 9).

24 жовтня 2013 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області заборонено Садгірському відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції вчиняти дії щодо реалізації арештованого майна, металоконструкції збірно-розбірного складу, що визначено в акті опису та арешту від 02 червня 2011 року (а.с.24-27) та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 5).

28 жовтня 2013 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області скасовано забезпечення позову вжитого ухвалою суду від 24 жовтня 2013 року по справі 926/1086/13 (а.с. 62-63).

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції помилково встановив, що оспорюваний акт може бути виданий на підставі виключно протоколу аукціону без підтвердження повної оплати за придбане майно, однак, до даного посилання апелянта судова колегія ставиться критично, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, а саме з копії протоколу ЧФ ПП "СП Юстиція", в якому наявний штамп відділу з відміткою про отримання Гандабурою С.Я. цього протоколу 14.10.2013 року, а не 11.10.2013р. (а.с.48) .

Також судом вірно взято до уваги пояснення завідуючої підрозділом з обліку та доставки документів відділу - Гандабури Світлани Ярославівни, що дата " 11.10.2013р." була проставлена нею в протоколі помилково, а відтак дана дата є виключно технічною помилкою.

Отже посилання апелянта не те, що видача оспорюваного акту Садгірським ДВС Чернівецького МУЮ була здійснена коли вже існувала ухвала Господарського суду Чернівецької області про заборону вчиняти такі дії не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Що стосується посилання апелянта на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про надання часу для зміни позовних вимог та уточнення правової позиції довірителя, у зв'язку з перебуванням останнього на лікуванні за кордоном, Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно ч.1 ст.51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви .

Однак, проаналізувавши прохальну частину адміністративного позову та заяву про уточнення позовних вимог, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції жодним чином не порушено, як зазначає апелянт, право на захист сторони процесу, а відтак, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.