Ухвала суду № 39217562, 11.06.2014, Миронівський районний суд Київської області

11.06.2014 Єдиний унікальний № 371/1230/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Миронівка ЄУН 371 / 1230 / 13-к

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

за участю прокурора Половець М.В.

засудженої ОСОБА_1

при секретарі Січкаренко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про звільнення від покарання

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1

в місті Первомайськ Миколаївської області, українка, громадянка України,

проживає в АДРЕСА_1,

не працює, засуджена 27 грудня 2013 року Миронівським районним судом

Київської області за ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

засуджена ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про звільнення її від призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, покарання у виді штрафу на підставі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про амністію у 2014 році». Заяву обґрунтувала тими обставинами, що має матір, яка досягла віку 70-ти років, є пенсіонеркою за віком, сплатила ? частину штрафу, що був призначений до стягнення вироком суду.

В судовому засіданні засуджена вказала, що наявні підстави для її звільнення від призначеного покарання за амністією, передбачені ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона сплатила ? частину штрафу, що підлягав стягненню за вироком суду.

Прокурор заперечив проти звільнення засудженої ОСОБА_1 від призначеного покарання за амністією, посилаючись на відсутність підстав для її застосування.

Заслухавши засуджену, думку прокурора, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України № 1185-У11 від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону його застосування здійснюється щодо осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

За п. «є» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

В судовому засіданні встановлено, що 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 було засуджено Миронівським районним судом Київської області за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, до штрафу в розмірі п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Злочин ОСОБА_1 було вчинено до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, а тому, відповідно до ст. 12 зазначеного Закону, на неї поширюється його дія.

Засуджена ОСОБА_1 надала суду докази, які підтверджують ту обставину, що вона має матір ОСОБА_2, яка досягла 70-річного віку та не має інших працездатних дітей. Вказана обставина не може бути застосована судом як підстава для звільнення засудженої від призначеного покарання на підставі ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки ОСОБА_1 була засуджена, в тому числі, за вчинення умисного злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, який є тяжким.

Засуджена ОСОБА_1 надала суду квитанцію про сплату нею 18 квітня 2014 року коштів в сумі 64000 грн. в рахунок сплати штрафу за вироком суду у справі 1-кп/371/69/13.

Стаття 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

ОСОБА_1 засуджена за вчинення злочинів, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.

Основне покарання ОСОБА_1 було призначено у виді штрафу, який є безстроковим видом покарання, а тому вона не являється особою, яка на день набрання чинності цим Законом відбула не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Зазначені обставини свідчать про те, що засуджена ОСОБА_1 не є особою, що підпадає під дію ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», тобто не є суб»єктом амністії.

На підставі ст. 85 КК України, ст.ст. 1, 2, 9, 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, керуючись ст. 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 про звільнення від покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, за амністією залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом семи діб з дня оголошення.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук