Ухвала суду № 39216526, 04.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14063/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1021/2014

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Вакарук В.М., Горейко М.Д.

за участю секретаря: Гавриляк Є.М.

сторін: представника відповідачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ТзОВ "Укрінтехбуд" Ошура І.І., позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" (далі - ТзОВ "Укрінтехбуд") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та представника ТзОВ "Укрінтехбуд" на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

03.09.2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до договору на участь у частковому будівництві від 28.12.2005 року №57, укладеного з ТзОВ "Укрінтехбуд", останнє взяло на себе зобов'язання здійснити будівництво п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 165,27 квадратних метрів. Позивач взяв на себе зобов'язання своєчасно фінансувати будівництво в обумовлених сторонами розмірах. В грудні 2007 року товариством були виконані будівельно-монтажні роботи на 95% від загального об'єму робіт, а позивачем проведено повний розрахунок. З настанням несприятливиї погодних умов, в кінці грудня 2007 року, товариство призупинило виконання робіт по облаштуванню житлового будинку і листом повідомило його, як і інших осіб, які приймали участь у дольовому будівництві багатоквартирного житлового будинку, про можливість розпочати виконання внутрішніх ремонтних та оздоблювальних робіт у квартирах до того, як будинок буде зданий в експлуатацію. Відповідно до угоди про відступлення права вимоги майнових прав від 14.07.2009 року, товариство дало письмову згоду на те, щоб позивач передав ОСОБА_8 (дочці відповідачки) свої права та обов'язки за договором від 28.12.2005 року №57, щодо отримання частини майна, а саме - ? квартири НОМЕР_1, загальною площею 82,64 кв.м., яка розташована на шостому поверсі. Відповідно до угоди про відступлення права вимоги майнових прав від 17.07.2011 року, ТзОВ "Укрінтехбуд" дало письмову згоду, щоб ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 свої права та обов'язки за договором від 28.12.2005 року №57 щодо отримання частини майна. В серпні 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проводили внутрішні ремонтні та оздоблювальні роботи у своїх квартирах. 18.08.2012 року квартиру позивача було залито водою з квартири відповідачки. Причиною залиття послужив обрив шланга подачі води від труби до умивальника у ванній кімнаті квартири відповідачки. Згідно висновку від 16.12.2012 року експертного будівельно-технічного дослідження, вартість ремонту становить 20 035 грн. За проведення експертизи було сплачено позивачем 600 грн. Відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдану шкоду. Неправомірними діями відповідача також завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 10 000 грн.

Просив задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_2 на його користь 20 035 грн. матеріальної шкоди, 600 грн. витрат за послуги експерта, 10 000 грн. моральної шкоди, а всього 30 635 грн. , та судові витрати по справі.

За заявою позивача, ухвалою від 28 листопада 2013 року до участі в розгляді справи, як співвідповідача, було залучено ТзОВ "Укрінтехбуд".

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача завдану матеріальну шкоду в розмірі 20 035 грн. та 600 грн. витрат послуг експерта, всього 20 635 грн., та 206 грн. 35 коп. сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаєься на те, що рішення суду є неправомірним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказав, що квартира позивача не заливалась водою, чим не спричинювались матеріальні збитки, що дає підстави вважати заявлені позивачем факти неправдивими та видуманими. Судом взято до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження експерта ОСОБА_9 від 16.12.2012 року. Як видно із висновку, квартира була оглянута експертом 13.12.2012 року, тобто практично через шістнадцять місяців після так званого затоплення. Весь цей час квартира експлуатувалась дочкою позивача. Зазначені експертом дефекти конструктивних елементів і їх опорядження могли утворитись ванслідок експлуатації квартири дочкою позивача. Окрім цього, експерт в дослідженні вказує на можливе залиття, тобто, він не стверджує, що оглянувши квартиру, встановив факт затоплення. Тому вважає, що даний висновок не може бути долучений до матеріалів справи.

Суд у рішенні невірно трактував пояснення представника відповідача вказавши, що він позов не визнав і суду пояснив, що затоплення в будинку дійсно мало місце, але не з вини відповідачки, так як представник відповідача не тільки не визнав позов, а і заперечив факт затопленняя квартири ОСОБА_5, що підтверджується аудіозаписами судових засідань.

Також суд взяв до уваги акт від 18.08.2011 року на підставі розпорядження директора ТзОВ "Укрінтехбуд". Даний акт був складений під час розгляду справи в суді, так як не подавався до суду разом із позовною заявою, а був поданий тільки під час допиту свідка ОСОБА_10 Окрім того, даний свідок у наступному судовому засіданні уже вказував, що даний акт не складався. Вказане підтверджує те, що дані, зазначені в акті, неправдиві, а сам акт виготовлено з метою введення суду в оману. Представник відповідача в судовому засіданні заявляв клопотання про допит в судовому засіданні інших членів комісії, які вказані в акті, з метою спростування чи підтвердження даних, вказаних в акті. Однак, судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ТзОВ "Укрінтехбуд" подав апеляційну скаргу, в якій посилаєься на те, що рішення суду в частині стягнення відшкодування саме з товариства на користь ОСОБА_5 вважають необгрунтованим та таким, яке слід скасувати і закрити провадження у справі в цій частині.

Вказав, що в грудні 2007 року товариством були виконані будівельно-монтажні роботи на 95% від загального об'єму робіт, а позивачем проведено повний розрахунок на умовах, передбачених договором на участь у частковому будівництві від 28.12.2005 року №57. В серпні 2011 року ОСОБА_5 і ОСОБА_2, з письмової згоди товариства, проводили внутрішні ремонтні та оздоблювальні роботи у своїх квартирах, до того, поки будинок буде зданий в експлуатацію. 18.08.2011 року квартиру НОМЕР_1, яка належить позивачу, було залито водою з квартири відповідача ОСОБА_2 Згідно акту від 18.08.2011 року про результати перевірки залиття квартири НОМЕР_1 було встановлено, що причиною залиття водою був обрив шлангу подачі води від труби водопроводу до умивальника у ванній кімнати квартири НОМЕР_2, яка належить відповідачці. Отже, з даного висновку вбачається, що товариство до залиття квартири НОМЕР_1 не причетне.

Зазначив, що непричетність товариства до залиття квартири свідчить і той факт, що відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 07.09.2011 року, та згідно договору №57 від 28.12.2005 року, на момент підписання даного акту сторони виконали одна перед одною всі зобов'язання та не мають ніяких претензій одна до одної. Тому вважають, що суд необгрунтовано прийшов до висновку про наявність вини товариства в заподіянні майнової шкоди майну ОСОБА_5

Просили рішення суду в частині відшкодування з ТзОВ "Укрінтехбуд" на користь ОСОБА_5 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити і закрити провадження у справі в цій частині.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представників сторін та позивача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до договору на участь у частковому будівництві від 28.12.2005 року №57, укладеного із ТОВ "Укрінтехбуд", останнє взяло на себе зобов'язання здійснити будівництво 5-кімнатної квартири НОМЕР_1 на 5 поверсі у восьмому під'їзді житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною житловою площею 165,27 кв.м.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщення згідно договору від 07.09.2011 року, ТОВ "Укрінтехбуд" з одного боку передало, а ОСОБА_5 з іншого боку прийняв приміщення. На момент підписання даного акту сторони виконали один перед одним всі зобов'язання згідно договору №57 на участь у частковому будівництві від 28.12.2005 року (а.с.8).

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, квартира АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності від 14.11.2011 року, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, на праві власності належить ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до Угоди про відступлення права вимоги майнових прав від 14.07.2009 року, ОСОБА_5, за письмовою згодою ТОВ "Укрінтехбуд" передає ОСОБА_8 свої права та обов'язки за договором №57 від 28.11.2005 року щодо отримання частини майна (5-кімнатної квартири загальною площею 165,27 кв.м., розташованої на 5-6 поверхах), а саме квартири загальною площею 82,64 кв.м., яка розташована на шостому поверсі у восьмій секції будинку у АДРЕСА_1 Сторонами проведено повний розрахунок і до ОСОБА_8 перейшли всі права та обов'язки за договором №57.

17.07.2011 року ОСОБА_8, в свою чергу, уклала із ОСОБА_2 угоду про відступлення права вимоги майнових прав, відповідно до якої ОСОБА_2 набула всіх прав та обов'язків за договором №57 від 28.12.2005 року на участь у частковому будівництві квартири у багатоквартирному житловому будинку, із моменту підписання даної угоди. ОСОБА_2 є власником і і проживає у квартирі АДРЕСА_2, що розташована над квартирою НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_5 18.08.2011 року квартиру, належну останньому, було залито водою.

Відповідно до акту №8 від 18.08.2011 року, складеного комісією відповідно до розпорядження директора ТОВ "Укрінтехбуд", було встановлено наступне: причиною залиття водою приміщень квартири НОМЕР_1 (5 поверх) був обрив шлангу подачі води від труби водопроводу до умивальника у ванній кімнаті квартири НОМЕР_2, розташованої на шостому поверсі.

Відповідно до висновку №26/12-2012 року експертного будівельно-технічного дослідження, вартість ремонту в квартирі АДРЕСА_1, після залиття з вище розташованої квартири в серпні, станом на 16.12.2012 року становить 20 035 грн.

Згідно роз'яснень в постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм цивільного кодексу шкода, заподіяна особі і майну громадянина або юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина з заподіянні шкоди.

Таким чином, відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Неналежне виконання своїх обовязків за договором на участь у частковому будівництві ТзОВ "Укрінтехбуд", яке неналежно виконало оздоблювальні роботи в квартирі і неправильно встановило шланг подачі води від труби до умивальника у ванній кімнаті, а відповідачка ОСОБА_2, користуючись водопостачанням, не здійснювала належний контроль за подачею води в квартиру, що стало причиною заподіяння шкоди.

Обставини заподіяння шкоди підтверджені актом № 8 від 18.08.2011 року, висновком експертно будівельно-технічного дослідження від 16 грудня 2012 року. Судом першої інстанції повно досліджені докази по справі і їм дана належна оцінка.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20 035 грн. судом визначено відповідно до висновку від 16.12.2012 року експертного будівельно-технічного дослідження про вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести в квартирі позивачів для ліквідації наслідків залиття.

Відповідно до вимог ч.2, ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Вакарук

М.Д. Горейко