Рішення № 39216531, 05.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2038/13-ц

Провадження № 22-ц/779/993/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.,

секретаря: Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

06 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 21 грудня 2007 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №467фкв-07, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 227 250,00 грн. зі сплатою 14,6 % річних за весь час користування кредитом на строк з 21.12.2007 року по 20.12.2010 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 11.07.2013 року утворилася заборгованість у сумі 300 723,53 грн., в забезпечення виконання зобов'язань за даним договором укладено договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, згідно з яким вона передала в іпотеку домоволодіння, загальною площею 184,5 кв. м. в АДРЕСА_1 і відповідно до укладеного договору про передачу активів, ТОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за даним кредитним договором, просили позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду від 27 вересня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Рішенням Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року в позові ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ПАТ «Дельта Банк» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що висновок суду щодо відмови в позові з підстав пропуску строку позовної давності є невірним.

Вказує, що вимога про дострокове повне виконання зобов'язань Івано-Франківської філії ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_2 від 18.05.2009 року, копію якої надано представником відповідача та долучено до матеріалів справи, не відповідає дійсності, оскільки зазначена в ній сума заборгованості 188974,09 грн. станом на 18.05.2009 року не мала місце.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору №467фкв-07 від 21.12.2007 року, протягом періоду з 21.12.2007 року по 01.07.2009 року позичальник зобов'язаний був сплачувати лише проценти за користування кредитними коштами. Додатком №2 до вказаного кредитного договору визначено погашення сум заборгованості тіла кредиту в період з 01.07.2009 року по 20.12.2010 року рівними частинами в сумі не менше 12 625,00 грн.

Тому при допустимій повній несплаті кредиту сума заборгованості на момент отримання вимоги могла сягати не більше 42 450,30 грн. з розрахунку: проценти за користування кредитом з 21.12.2007 року по 01.05.2009 року, відповідно до Додатку №1 кредитного договору.

У зв'язку з викладеним, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Дельта Банк» Лисенко В.В. апеляційну скаргу підтримав з наведених вище мотивів.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник ТОВ Укрпромбанк» в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що термін повного виконання зобов'язань позичальником щодо повернення кредиту та сплати коштів за кредитним договором настав на 15 робочий день після отримання вимоги від 18 травня 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся 19 липня 2013 року.

Проте, з таким висновком колегія суддів погоджується частково.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №467фкв-07 від 21 грудня 2007 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, остатній отримав на споживчі цілі відновлювальну кредитну лінію у розмірі 227 250,00 грн., з розрахунку 14,6 % річних за весь час користування кредитом на строк з 21.12.2007 року по 20.12.2010 року.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за даним кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №467/П/1-07 від 21.12.2007 року, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №467/П/2-07 від 21 грудня 2007 року, згідно з якими поручителі поручилися перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №467фкв-07 від 21.12.2007 року.

Крім того, виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено також іпотекою, відповідно до укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 іпотечного договору №б/н від 22.12.2007 року, згідно з яким ОСОБА_5 передано в іпотеку домоволодіння, загальною площею 184,5 кв. м., житловою площею 64,8 кв. м. в АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого позивач набув права вимоги по вищевказаному кредитному договору.

Встановлено, що станом на 11 липня 2013 року за ОСОБА_2 рахується борг у сумі 300 723,53 грн., з яких: 182 477,88 грн. - борг по кредиту та 118 245,65 грн. борг по відсотках.

Встановлено також, що ТОВ «Український промисловий банк» направив ОСОБА_2 вимогу від 18 травня 2009 року №06/660 про дострокове повернення кредитних коштів у розмірі 188 974 грн. 09 коп. станом на 18 травня 2009 року.

З позовом до суду банк звернувся 19 липня 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. ч. 1, 3ст. 264 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами кредитного договору від 21 грудня 2007 року погашення кредиту повинно здійснюватись ОСОБА_2 частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Крім того, у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягають сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Як пояснив в засіданні апеляційного суду представник банку, з часу передачі ПАТ «Дельта Банк» активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк», тобто з червня 2010 року, ОСОБА_2 кошти не сплачувалися.

Таким чином, враховуючи, що банком подано позов до суду в липні 2013 року, а відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, колегія суддів приходить до висновку про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом за період до 1 липня 2010 року та стягнення заборгованості за кредитом в межах строку позовної давності в сумі 156 405 грн. 22 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 75 750 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 80 655 грн. 22 коп.

У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відмовляючи в позові про стягнення заборгованості з поручителів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договори поруки є припиненими в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Що стосується позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, то з врахуванням співмірності суми стягнутої заборгованості в розмірі 156 405 грн. 22 коп. та вартості іпотечного майна, який згідно п. 1.3 іпотечного договору оцінено у розмірі 282 800 грн., що є значно більшою ніж сума боргу, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду в частині відмови у зверненні стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» слід стягнути 1 564 грн. 05 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року в частині відмови в позові до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №467фкв-07 станом на 11 липня 2013 року в сумі 156 405 грн. 22 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 75 750 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 80 655 грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 1564 грн. 05 коп. сплаченого судового збору.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Я.Д. Горблянський

В.М. Соколовський