Постанова № 39202814, 28.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2014 року № 826/4713/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві доПриватного акціонерного товариства «Укрриба» прозастосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Укрриба» (далі - ПрАТ «Укрриба») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити експлуатацію котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972 до усунення порушень та отримання в установленому порядку рішення на відновлення їх роботи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до направлення від 20 березня 2014 року № 134 та наказу від 20 березня 2014 року № 29п у період з 01 по 03 квітня 2014 року посадовими особами позивача проведено планову перевірку дотримання ПрАТ «Укрриба» (м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 66) вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині промислової безпеки та охорони правці при експлуатації газового господарства, за результатами якої складено акт від 03 квітня 2014 року № 175 А.

Під час перевірки виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників, а саме:

- не проведено випробування засобів індивідуального захисту, якими повинна бути забезпечена газова служба (3 комплекти - мотузки та пояси), чим порушено п.7.71 ПБСГУ (ст. 13 Закону України « Про охорону праці»);

- спеціалізованим підприємством не проведено налагодження котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972, за результатами яких складається технічний звіт та режимна карта роботи установки, чим порушено п.4.6.43 ПБСГУ (ст. 13 Закону України « Про охорону праці»);

- не проведена чергова перевірка спрацювання та налагодження автоматики безпеки котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972, чим порушено п. 4.12.10 ПБСГУ (ст. 13 Закону України « Про охорону праці»).

У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом заборони експлуатації котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972.

Частиною 4 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Приписами п. 1 Положення № 408/2011 визначено, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр).

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до абз. другого пп. 3 п. 3 Положення № 408/2011 одним із основних завдань Держгірпромнагляду України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Згідно з абз. другим пп. 6 п. 4 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв.

У відповідності до п. 6 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (Закон № 877- V).

Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У відповідності до вимог абз. другого ч. 2 ст. 4 Закону № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-XII) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з п. 2.20 розділу II Положення № 826 посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна мати при собі службове посвідчення і направлення на проведення перевірки (додаток 3), а у випадку перевірки режимних об'єктів - додатково допуск, оформлений у встановленому порядку. Копія направлення на проведення перевірки надається суб'єкту господарювання.

У відповідності до п. п. 2.23, 2.24, 2.25 розділу II Положення № 826 за результатами перевірок суб'єктів господарювання та перевірок виробничих об'єктів складаються відповідні акти.

В актах зазначається стан дотримання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі недотримання - детальний опис виявлених порушень із зазначенням норми законодавства.

Не пізніше останнього дня перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами Держгірпромнагляду України (членами комісії), які здійснювали перевірку, та керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі під підпис.

Якщо керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акта.

У разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа Держгірпромнагляду України вносить до такого акта відповідний запис. При цьому один примірник акта направляється суб'єкту господарювання рекомендованим листом, а на другому примірнику проставляються відповідний вихідний номер листа, яким було відправлено акт, та дата направлення.

Другий примірник акта протягом трьох років зберігається у підрозділі Держгірпромнагляду України, що здійснював перевірку.

Якщо під час здійснення перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) виявлено порушення, посадова особа Держгірпромнагляду України на підставі відповідного акта складає обов'язковий до виконання припис, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення.

Припис, як правило, складається в останній день перевірки.

Якщо виявлені порушення не потребують їх негайного усунення, допускається складати припис у інший термін, але не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки.

Під час перевірки суб'єкта господарювання припис може складатися або на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, або на підставі акта перевірки виробничого об'єкта.

Пунктом 2.26 розділу II Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Приписами ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів вказаної адміністративної справи, позивачем за результатами проведеної перевірки відповідача актом від 03 квітня 2014 року № 175 А встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, що є підставою для заборони виконання робіт, виробництва.

Представник відповідача, заперечуючи проти застосування до нього заходів реагування у вигляді заборони експлуатацію котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що встановлені позивачем під час проведення перевірки порушення не відповідають дійсності, оскільки зазначений вище агрегат зупинений головним інспектором Державної інспекції нагляду за об'єктами котлонагляду та підйомними спорудами та не експлуатується у газовому господарстві ПрАТ «Укрриба» з 29.10.2008 року.

На підтвердження зазначеного вище відповідачем надано суду копію витягу з паспорту парового котла ДКВР 2,5/13 № 972, в якому міститься відмітка від 29.10.2008 року про заборону роботи зазначеного котла.

Втім, доказів, які б спростовували факт виявлених позивачем порушень відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне з урахуванням вимог ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V та п. 2.26 розділу II Положення № 826 застосувати до Приватного акціонерного товариства «Укрриба» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити проведення робіт, пов'язаних з експлуатацією котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972.

При цьому, суд звертає увагу на ч. 11 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають та позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві задовольнити.

2. Застосувати до Приватного акціонерного товариства «Укрриба» (місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 66, код за ЄДРПОУ 04689046) заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити проведення робіт, пов'язаних експлуатацією котлоагрегату ДКВР 2,5/13 №972.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко