Ухвала суду № 39201619, 03.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5020/14 Справа № 437/2205/12 Головуючий у 1 й інстанції - Порошина О. О. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Кравець Є.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську, про підтвердження факту настання нещасного випадку при виконанні службових обов'язків, визнання отриманої травми виробничою, втрати працездатності по факту нещасного випадку, стягнення моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом, який уточнював в ході розгляду справи, до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську, про підтвердження факту настання нещасного випадку при виконанні службових обов'язків, визнання отриманої травми виробничою, втрати працездатності по факту нещасного випадку, стягнення моральної шкоди(а.с.1-4, 186-187, т.1; а.с.25-27, т.2).

Позивач зазначав, що з липня 2002 року перебував у трудових відносинах з Першим загоном ВОХОР Придніпровської залізниці, працював стрільцем ВОХОР.

28.08.2008 року під час виконання службових обов'язків по охороні території Дорожньої клінічної лікарні ст.Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця», розташованої по вулиці Д.Кедріна, 55 у м.Дніпропетровську, при намаганні затримати легковий автомобіль, який в нічний час знаходився на охороняємому об'єкті та намагався втекти, з ним стався нещасний випадок з травмуванням хребта (падіння на спину під час затримання цього автомобіля, який почав рухатися). Це сталося о 3 годині 50 хвилин.

В результаті падіння на спину, самостійно не міг піднятися і стати на ноги, йому допомогла це зробити напарник по роботі стрілець ВОХОР ОСОБА_3 Сильні болі в спині змусили його звернутись за лікарською допомогою та обстеження до лікарів приймального відділення цієї ж лікарні, яку охороняв, о 4 год.20 хв., де йому була надана медична допомога у вигляді внутрішньо-м'язових ін'єкцій обезболюючих препаратів та взято кров на аналіз для проведення обстежень на алкоголь, що підтверджується випискою від 10.09.2009 року Дніпропетровської клінічної лікарні. Госпіталізації для детального обстеження запропоновано не було. В результаті дії обезболюючих препаратів біль значно зменшилась, його відправили на КПП допрацьовувати зміну до 08.00 години.

Про зазначений факт негайно повідомив начальнику караула ОСОБА_4 ще з приймального відділення лікарні. Десь після 06.00 години йому зателефонував ОСОБА_4 і заявив, що у тому що сталося винен він сам, так немовби повідомили з першого загону, куди він доповів про випадок. Будь-яких пояснень, ні усних, ні письмових керівництво ССК-18 першого загону ВОХОР від нього не вимагало, ніяких дій по розслідуванню нещасного випадку не проводилося.

До будь-яких медичних закладів більше не звертався, але через деякий час його перевели на легшу дільницю роботи (охорона території Дорожньої консультаційної поліклініки ст.Дніпропетровська). Стан здоров'я з часом погіршився, 03.08.2009 року звернувся до Вузлової поліклініки ст.Синельникове-2, де за направленням лікаря-невропатолога 10.08.2009 року проведено ренгенообстеження та виявлено компресійний перелом тіла L1 хребця.

З цього часу дізнався, що 28.08.2008 року отримав травму, яка по цей час не розслідувана і не визнана виробничою. У зв'язку з наслідками даної травми неодноразово лікувався як в вузловій лікарні ст.Синельникове-2 так і в дорожній клінічній лікарні ст.Дніпропетровськ: з 31.08.2009 року по 12.09.2009 року; з 01.03.2010 року по 03.03.2010 року.

На усні вимоги до керівництва ССК-18 та першого загону ВОХОР про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним 28.08.2008 року під час виконання службових обов'язків, керівництво відмовило і погрожувало знайти причини для його звільнення, якщо він у подальшому буде наполягати на цьому.

12.07.2010 року звернувся із заявою за №2681 до територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні розслідування нещасного випадку, на що отримав відповідь від 21.08.2010 року, що згідно відповіді начальника першого загону ВОХОР ОСОБА_5 комісією підприємства прийняте протокольне рішення(протокол від 17.08.2010 року), що даний випадок не підлягає розслідуванню у зв'язку з тим, що втрата працездатності виникла по причині загального захворювання і не пов'язана з травмуванням. Також зазначено, що у разі незгоди з таким рішенням має право звернутися до суду.

29.12.2009 року письмово звернувся із заявою до керівництва загону про розслідування зазначеного нещасного випадку з написанням пояснення вже на вимогу керівництва загону. Однак в розгляді заяви по суті було відмовлено.

14.03.2011 року та 23.06.2011 року звертався з письмовими заявами до начальника ДП «Придніпровська залізниця» з приводу проведення розслідування нещасного випадку від 28.08.2008 року, в розгляді таких заяв відмовлено.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив встановити факт нещасного випадку, який стався з ним 28.08.2008 року при виконанні службових обов'язків на робочому місці; розслідувати нещасний випадок згідно з приписом Територіального управління ДГПН за №04-15/1762 від 12.08.2010 року; визнати отриману травму виробничою; стягнути на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В доповненнях до позовної заяви в редакції від 21.02.2013 року ОСОБА_2, пославшись на об'єктивні обставини нещасного випадку, що викладені ним в поясненнях від 04.01.2010 року на ім'я начальника 1-го ВОХОР ОСОБА_5, та вказуючи на те, що він особисто повідомив начальника варти ОСОБА_4 про нещасний випадок, що заперечення відповідача є надуманими, необ'єктивними та суперечливими, які жодного разу не досліджувалися при проведених нарадах та комісії від 18.02.2010 року, 17.08.2010 року, 25.03.2011 року, 18.07.2011 року по розгляду його заяв щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним при виконанні службових обов'язків, що головним лікарем ДЗ «Дорожня клінічна лікарня» ст.Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця» в листі від 18.02.2010 року умисно викладена недостовірно інформація щодо його звернення з приводу нещасного випадку та перебування на стаціонарному лікуванні після 28.08.2008 року, що підтверджено лікарняними документами, а саме з 07.08.2009 року по 18.08.2009 року; з 22.08.2009 року по 30.08.2009 року; з 31.08.2009 року по 12.09.2009 року; з 17.11.2009 року по 30.11.2009 року; з 01.02.2009 року по 12.12.2009 року, просив встановити юридичний факт нещасного випадку на робочому місці, який стався 28.08.2008 року при виконанні службових обов'язків; зобов'язати відповідача провести розслідування нещасного випадку згідно з Приписом ТУ «Держгірпромнагляд» по Дніпропетроській області №15 від 09.08.2010 року; визнати отриману травму виробничою; притягти до відповідальності посадових осіб дорожньої клінічної лікарні ст.Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця» за невиконання п.9 Порядку щодо повідомлення роботодаця та робочий орган виконавчої дирекції Фоду соціального страхування від нещасних випадків про нещасний випадок від 28.08.2008 року; стягнути з ДП «Придніпровська залізниця» на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.(а.с.186-187, т.1).

16.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зміну позовних вимог та посилаючись на викладені обставини та порушення відповідачем вимог ст.22 ЗУ «Про охорону праці», «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджених постановою КМ України від 25.08.2004 року №1112, просив прийняти судове рішення, яким підтвердити факт настання нещасного випадку та отримання травми на робочому місці при виконанні службових обов'язків, який стався з ним 28.08.2008 року; зобов'язати відповідача створити комісію з розслідування нещасного випадку який привів до травмування та нанесенню шкоди його здоров'ю; зобов'язати відповідача провести розслідування прихованого нещасного випадку згідно з приписом ТУ Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області №15 від 09.08.2010 року, виконання якого є обов'язковим; визнати отриману травму пов'язаною з виробництвом; притягти до відповідальності посадових осіб, причетних до приховування нещасного випадку, який стався з ним, від обліку та розслідування нещасного випадку згідно з діючим законодавством; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1000 гривень; судові витрати покласти на відповідача(а.с.25-27, т.2).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено(а.с.39-47, т.2).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.52, т.2).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, відповідно до якої особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.

За змістом ст.22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, в редакції станом на час виникнення правовідносин, розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюваням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа-свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому - п.8 Порядку.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення підприємству, де праціє потерпілий - п.9 Порядку.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок(крім випадків, передбачених п.41 цього Порядку) зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фоду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою; утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку - п.10 Порядку.

Згідно з п.1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455, тимчасова непрацездатність громадян засвідчується листком непрацездатності, а п.1.2. Інструкції передбачає, що видача інших документів, що засвідчують непрацездатність забороняється.

Тобто, за положеннями зазначених норм законодавства розслідування нещасних випадків на виробництві проводиться на підставі листка непрацездатності або у випадку необхідності переведення працівника на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день.

Із справи вбачається, що в обгрунтування вимог в числі наведених в позовній заяві обставин, ОСОБА_2 зазначав, що він перебував у трудових відносинах із Першим загоном ВОХОР Придніпровської залізниці, де працював стрільцем ВОХОР. Працюючи у зміні 28.08.2008 року під час виконання своїх службових обов'язків, а саме при намаганні затримати легковий автомобіль, який незаконно знаходився на території Дорожньої клінічної лікарні ст.Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця», з ним стався нещасний випадок з травмуванням хребта від падіння на спину. В результаті падіння на спину він не міг самостійно піднятися і стати на ноги, в цьому йому допомогла стрілок, напарник по роботі ОСОБА_3 Сильні болі в спині змусили звернутися до приймального відділення дорожньої лікарні, де йому була надана медична допомога.

Разом з тим, як видно із справи, ОСОБА_2 не надав жодного відповідного доказу, який би свідчив про те, що обставини, які мали місце з ним 28.08.2008 року, призвели до втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день.

Судом встановлено, що при зверненні 28.08.2008 року за медичною допомогою ОСОБА_2 відмовився від запису в журналі виробничих травм, 28.08.2008 року він допрацював робочу зміну, за медичною допомогою після закінчення зміни не звертався.

Повідомлення про нещасний випадок який стався з позивачем роботодавець не одержував, до відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську повідомлення про нещасний випадок не надходило.

Як видно із справи, 03.06.2009 року під час проходження чергового медичного огляду надано висновок про придатність ОСОБА_2 для роботи стрільцем з підняттям на висоту та носінням вогнепальної зброї за відсутності будь-яких скарг на стан здоров'я, що останній підтвердив власним підписом у картці працівника, який підлягає медичному огляду(а.с.39-40).

Вперше після чергування 28.08.2008 року позивач звернувся до медичної установи 03.08.2009 року, тобто майже через рік після зазначеного ним випадку, та отримав 03.08.2009 року листок непрацездатності, в якому міститься інформація про наявність у нього загального захворювання - вертеброгенна радікулопатія(а.с.42).

До цього часу ОСОБА_2 ні за медичною допомогою, ні за проведенням розслідування випадку, який стався 28.08.2008 року, не звертався, що зазначив у позовній заяві та не заперечував в ході розгляду справи.

Листки непрацездатності видані ОСОБА_2 за період з 21.08.2009 року по 31.08.2009 року, з 31.08.2009 року по 13.09.2009 року, з 30.11.2009 року по 01.12.2009 року, з 04.12.2009 року по 12.12.2009 року також містять інформацію про наявність загального захворювання. Заключний діагноз: вертеброгенна радикулопатія(а.с.14,42-46).

Як видно із справи, з приводу випадку, який мав місце 28.08.2008 року, ОСОБА_2 звернувся 29.12.2009 року до керівника підприємства із заявою, в якій просив начальника 1-го загону ВОХР прийняти рішення про розгляд нещасного випадку, який стався з ним при виконанні службових обов'язків по охороні ОВО Придніпровської залізниці - території Дорожньої лікарні Придніпровської залізниці, 28.08.2008 року о 03 год.50 хв. До заяви додав пояснювальну записку від 04.01.2010 року, в якій викладені обставини, що мали місце 28.08.2008 року(а.с.7-10, т.1).

Відповідно до п.26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, в редакції станом на час виникнення правовідносин, нещасний випадок про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

На звернення позивача від 29.12.2009 року щодо розслідування нещасного випадку, що стався 28.08.2009 року, роботодавець згідно листа 11.01.2010 року № НОР-1/23 відмовив у проведенні розслідування з посиланням на п.7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, зазначивши, що втрата працездатності хоча б на один робочий день у нього не наступила, висновок лікувально-профілактичного закладу про необхідність переведення на іншу (легшу) роботу не менше, як на один робочий день, відсутній. За період 2008-2009 року надавалися лікарняні листки з 03.08.2009 року по втраті працездатності за загальними захворюваннями. При проходженні обов'язкового чергового медичного огляду Державним закладом «Дорожня клінічна лікарня ст.Дніпропетровськ» 03.06.2009 року надано висновок про придатність для роботи стрільцем з підняттям на висоту та носінням вогнепальної зброї за відсутності будь-яких скарг на стан здоров'я, що підтверджено власним підписом ОСОБА_2 у картці працівника, який підлягає медичному огляду(а.с.17, т.1).

Вказані підстави відмови у проведенні розслідування нещасного випадку, що стався 28.08.2009 року, наведені також в листі Першого заступника начальника ДП «Придніпровська залізниця» від 22.02.2010 року № 7131-9/98 та в листі від 31.03.2011 року № 713-1-09/204(а.с.18-19).

На звернення позивача від 03.02.2010 року щодо проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним 28.08.2008 року (а.с.13), відповідно до наказу № 13/НО від 12 лютого 2010 року відокремленого структурного підрозділу «Служба воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця», наказано створити комісію по розгляду заяви стрільця першого загону воєнізованої охорони ОСОБА_2 та розслідування наведених у його заяві фактів(а.с.81).

Із протоколу від 18.02.2010 року наради при помічнику начальника служби воєнізованої охорони з охорони праці Придніпровської залізниці, створеної для розгляду заяви ОСОБА_2 щодо проведення розслідування випадку нібито його травмування на роботі 28.08.2008 року, вбачається, що ОСОБА_2 надано роз'яснення про необхідність надати відповідні документи, що підтверджують втрату працездатності на один робочий день чи більше або необхідність переведення на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день(а.с.82).

Згідно протоколу засідання комісії від 17.08.2010 року відокремленого структурного підрозділу «Перший загін воєнізованої охорони» ДП «Придніпровська залізниця», створеної наказом НОР-1 за № 206 від 16.08.2010 року для розгляду заяви стрільця ССК-18 ст.Дніпропетровськ ОСОБА_2 від 29.12.2009 року, комісія прийшла до висновку, що відповідно до п.п.7, 26 Порядку розслідування випадок не підлягає розслідуванню, оскільки станом на 17.08.2010 року випадок травмування ОСОБА_2, що підтверджується фактом його звернення до приймального відділення Дорожньої клінічної лікарні ст.Дніпропетровськ, не призвів до втрати працездатності або переведення його на іншу (легшу) роботу, ні одразо, ні після випадку на протязі 2-х років (а.с.80).

Із протоколу наради від 25.03.2011 року при начальнику служби охорони праці ДП «Придніпровська залізниця», створеної для розгляду заяви ОСОБА_2 щодо проведення розслідування випадку його травмування що стався з ним 28.08.2008 року, вбачається, що ОСОБА_2 надано роз'яснення про необхідність надати відповідні документи, що підтверджують втрату працездатності на один робочий день чи більше або необхідність переведення на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день, після надання яких спільно з територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Дніпропетровської області буде проведено додатковое розслідування випадку, який стався з ним 28.08.2008 року (а.с.85).

Згідно протоколу від 18.07.2011 року наради при головному інженеру Придніпровської залізниці по розгляду заяви ОСОБА_2 щодо проведення розслідування випадку його травмування 28.08.2008 року вирішено надати останньому роз'яснення, що розслідування випадку, який нібито стався з ним 28.08.2008 року, буде проведено після надання відповідних документів, що підтверджують втрату працездатності на один робочий день чи більше або необхідність переведення на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день(а.с.83-84).

В заяві від 12.07.2010 року, адресованій т.в.о. начальника територіального управління Держгорпромнагляду по Дніпропетровській області ОСОБА_2 просить провести розслідування нещасного випадку, який стався з ним 28.08.2008 року під час несення служби в якості стрілка ВОХОР Придніпровської залізниці на об'єкті, де він ніс охорону, пост №1 Дорожньої лікарні Придніпровської залізниці(а.с.11, т.1).

Згідно припису №15 від 09.08.2010 року, виданого Відділом по розслідуванню нещасних випадків та аварій на виробництві Територіального управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області начальнику 1-го загону ВОХР Придніпровської залізниці, головний державний інспектор вимагав провести розслідування нещасного випадку за заявою ОСОБА_2 від 29.12.2009 року(а.с.79, т.1).

Із акту перевірки № 15 від 09.08.2010 року Відділу по розслідуванню нещасних випадків та аварій на виробництві Територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області вбачається, що за період з 19.07.2010 року по 09.08.2010 року розслідування нещасного випадку по заяві ОСОБА_2 від 29.12.2009 року не проведено з посиланням на п.26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві(а.с.223, т.1).

Із відповіді ТУ Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області від 21.08.2010 року №04-15/1857 та від 19.06.2012 року за № 05-15/1796, адресованих ОСОБА_2, вбачається, що адміністрації 1-ого загону ВО ДП «Придніпровська залізниця» було направлено припис щодо розслідування обставин випадку. За результатами розгляду припису комісією підприємства прийняте протокольне рішення (протокол від 17.08.2010 року), що даний випадок не підлягає розслідуванню у зв'язку з тим, що втрата працездатності виникла по причині загального захворювання і не пов'язана з травмуванням(п.7 Порядку розслідування…)(а.с.12, 89, т.1).

Як видно із справи, жодного заходу реагування до посадових осіб НОР-1 з боку територіального Управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області з приводу результатів розгляду вказаного припису не здійснювалося. За змістом листа від 08.11.2012 року № 05-25/3601 територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області погодилось з висновками комісії ДП «Придніпровська залізниця» про те, що втрата працездатності у ОСОБА_2 виникла по причині загального захворювання і не пов'язане з травмуванням(а.с.133, т.1). Таке рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці у передбаченому законом порядку не оскаржено.

Таким чином, перевіривши доводи та заперечення сторін щодо заявлених вимог та встановивши зазначені обставини, суд прийшов до правильного висновку про відсутність у роботодавця ДП «Придніпровська залізниця» відповідно до п.7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, в редакції станом на час виникнення правовідносин, підстав для проведення розслідування нещасного випадку відносно обставин, наведених у позовній заяві, оскільки ОСОБА_2 не надав належних доказів, передбачених ст.ст.57,58 ЦПК України, які б містили інформацію, що після обставин, які мали місце 28.08.2008 року, він втратив працездатність хоча б на один робочий день чи більше та була необхідність переведення його на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день, і обгрунтовано відмовив в задоволенні заявлених вимог.

Посилання ОСОБА_2 на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, необгрунтовані, оскільки суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, доказам у справі дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України. Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам діючого законодавства, на норми якого суд послався у судовому рішенні. Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-