Рішення № 39192611, 12.06.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 923/549/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою та надання правовідносинам встановленої законом форми

за участю представників сторін:

від позивача - Романович С.М., головний спеціаліст-юрист, дов. у справі,

від відповідача - Левченкова О.А., ю/к, дов. у справі

в с т а н о в и в:

Позивач - Скадовська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості в сумі 219007,05 грн. за фактичне користування земельною ділянкою та надання правовідносинам встановленої законом форми.

В подальшому, позивачем подано до суду заяву про уточнення вимог в частині надання правовідносинам встановленої законом форми, просить визнати додаткову угоду від 01.10.2013 р. до договору оренди земельної ділянки укладеною.

В судовому засіданні 29.05.2014 р., у зв'язку з необхідністю надання позивачем додаткових матеріалів, необхідних для вирішення спору, відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 10.06.2014 р. та 10 год. 00 хв. 12.06.2014 р.

Клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю за місцезнаходженням відповідача судом відхилено, оскільки відповідно до ст. ст. 12, 16 ГПК України справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини.

Позивачем, станом на час розгляду справи, подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 76556,30 грн. заборгованості з орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.05.2011 р. по 01.10.2013 р. та визнати додаткову угоду від 01.10.2013 р. до договору оренди земельної ділянки укладеною, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, що є правом позивача, позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру вимог, в частині стягнення заборгованості в сумі 76556,30 грн. та визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

Представником позивача позовні вимоги підтримано з підстав зазначених у позові та з урахуванням заяви про уточнення вимог, посилаючись на укладення 07.10.2004 р. між Скадовською міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки під розміщення пансіонату "Зв'язківець" загальною площею 13,6 га, яка знаходиться по вул. Пушкіна, 49 у м. Скадовську, продовження в подальшому строку дії вказаного договору оренди, відповідно до рішення міської ради № 1039 від 23.09.2010 р. та неукладення і непідписання до цього часу додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо поновлення вказаного договору оренди. Просить визнати додаткову угоду від 01.10.2013 р. до договору оренди земельної ділянки укладеною, посилаючись на ухилення і зволікання відповідача у її підписанні. Також, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 76556,30 грн. за період з 01.05.2011 р. по 01.10.2013 р., обґрунтовуючи свої вимоги прийняттям міською радою рішення № 404 від 30.11.2012 р. "Про врегулювання земельних відносин", відповідно до якого відповідачу встановлена орендна плата за землю у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі та несплату відповідачем орендної плати у повному розмірі.

Відповідачем подано до суду відзив та витребувані матеріали, позовні вимоги не визнаються. Представником відповідача зазначено на підписання додаткової угоди від 06.06.2013 р. до договору оренди, надісланої позивачем, з протоколом розбіжностей та не оскарження позивачем протоколу розбіжностей у встановлений законом строк до суду, що свідчить про укладення додаткової угоди з протоколом розбіжностей та відсутності в цій частині позову предмету спору. Також, зазначено на відсутність заборгованості по орендній платі та заявлення позивачем вимог без врахування сплати відповідачем орендної плати та позовної давності, про застосування якої позивач заявляє, та заявлення вимог без врахування умов договору, оскільки зміни до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати сторонами не вносилися, а рішення міської ради не може бути підставою для визначення розміру орендної плати. Також, зазначено на допущені позивачем помилки при визначенні розміру сплати та розміру заборгованості.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2004 р. між позивачем Скадовською міською радою та відповідачем ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" укладено договір оренди земельної ділянки під розміщення пансіонату "Зв'язківець" загальною площею 1,36 га, яка знаходиться по вул. Пушкіна, 49 у м. Скадовську строком на 5 років.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі земель 28.11.2005 р., про що вчинено запис № 4АА002214-040572800188.

В подальшому, рішенням Скадовської міської ради № 1039 від 23.09.2010 р. "Про врегулювання земельних відносин" надано згоду відповідачу на продовження існуючого договору оренди землі під розміщення пансіонату "Зв'язківець" площею 13606 кв. м. строком на 5 років.

Сторонами направлялися претензії та додаткові угоди до договору оренди землі, які на цей час не узгоджені та не підписані.

Претензією від 17.10.2013 р. позивач зазначив на неможливість врахування протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 06.06.2013 р. та запропонував до укладення та підписання додаткову угоду від 01.10.2013 р. до договору оренди земельної ділянки, яка відповідачем не підписана, листом від 30.12.2013 р. запропоновано надати розрахунок боргу та додаткові матеріали.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає додаткову угоду від 01.10.2013 р. до договору оренди землі укладеною, з урахуванням уточнення заборгованості по орендній платі, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до підпункту 2.17 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до підпункту 2.9 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм законодавства визначає можливість захисту порушеного права та передбачає спосіб такого захисту, а саме оскарження відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі в суді.

Позивачем же заявлено вимогу про захист порушеного права шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, що не відповідає вказаним вище положенням та не передбачено чинним законодавством, зокрема ст. 152 Земельного кодексу України, тобто позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає правовідносинам, що склалися між ним та відповідачем з огляду на надані кожному з них за законом права та обов'язки.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною задоволенню не підлягають.

При цьому, посилання відповідача на відсутність предмету спору в цій частині позову, у зв'язку з укладенням та підписанням з протоколом розбіжностей додаткової угоди від 06.06.2013 р. до договору оренди земельної ділянки, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки положеннями Закону України "Про оренду землі", ЦК України та ЗК України, які регулюють земельні правовідносини, не передбачено можливість укладення договору оренди землі та додаткових угод до нього з протоколом розбіжностей, як це передбачено ГК України, положення якого, відповідно до ст. 4 цього Кодексу, до земельних правовідносин не застосовуються, а відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Окрім того, рішенням суду від 06.03.2014 р. у справі № 923/4/14 встановлено факт продовження строку дії вказаного договору та неоформлення і непідписання сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 76556,30 грн. за період з 01.05.2011 р. по 01.10.2013 р. також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до додаткової угоди від 05.05.2008 р. до договору оренди земельної ділянки за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі 13166,80 грн. згідно розрахунку. Обчислення орендної плати здійснено відповідно р. 2 п. 2.3.7 рішення міської ради № 443 від 29.01.2008 р. у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно розрахунку позивача, відповідач за період з 01.05.2011 р. по 01.10.2013 р. повинен сплатити 177041,52 грн. орендної плати, виходячи з розрахунку 4 % від нормативної грошової оцінки землі в період з 01.05.2011 р. по 29.11.2012 р. та 12 % від нормативної грошової оцінки землі в період з 30.11.2012 р. по 01.10.2013 р., тоді як останнім сплачено 100485,22 грн. і заборгованість становить 76556,30 грн.

Проте, згідно наданих відповідачем платіжних доручень, за вказаний період останнім сплачено 104185,22 грн. орендної плати, виходячи з розрахунку 4 % від нормативної грошової оцінки землі, що відповідає умовам договору та свідчить про відсутність заборгованості відповідача по орендній платі.

Нарахування ж позивачем орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі відповідно до рішення міської ради № 404 від 30.11.2012 р. безпідставне, оскільки відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ст. 30 цього Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Умови договору оренди землі сторонами в добровільному порядку чи за рішенням суду не змінено і позивачем відповідних доказів до суду не подано, а з наданих відповідачем платіжних документів вбачачається відсутність за вказаний період заборгованості по орендній платі.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

При цьому, у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у розмірі 2553,15 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 15, 16, 526 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 21, 30, 33 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Скадовській міській раді Херсонської області, ідентифікаційний код 26285017, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 63 з Державного бюджету України 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 15 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 355 від 07.04.2014 р.

Повне рішення складено 13.06.2014 р.

Суддя В.Г. Ситюк