Ухвала суду № 39178694, 11.06.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1704/13-к Головуючий у 1-й інст. Митюк О.В.

Категорія ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач Ляшук В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ляшука В.В.

суддів: Романова О.В., Андрушкевича С.З.

з участю

секретаря: Гончарука С.С.

прокурора: Селюченко І.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у справі на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 04 квітня 2014 року, яким засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 (три) роки, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - домашній арешт.

Речовий доказ по справі: паперовий згорток з подрібленою речовиною - канабісом, які знаходяться на зберіганні в УМВС України в Житомирській області, знищити.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави (Одержувач: УДКСУ у м. Житомирі, банк одержувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300 судові витрати в сумі 489 грн. 44 коп.

Накладений арешт на майно ОСОБА_1: гроші в сумі 48 грн., мобільний телефон торгівельної марки «LG», моделі Е 612, в корпусі чорного кольору, імейл : 352397053530238, в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку «Діджус», з номером мобільного терміналу 097- 786- 82- 80, вилучені під час огляду місця події і здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області - скасовано.

Вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн., які здані на депозитний рахунок Ружинського РВ, зараховано в дохід держави.

Згідно вироку, на початку липня 2013 року, у не встановлений слідством день, близько 16 години, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні недіючої бані, яка розташована на території «Сільхозрайагрохімії» по вул. Бірюкова, 69 в смт. Ружин Житомирської області, побачив на землі поліетиленовий пакет з сухою подрібненою масою рослинного походження, а саме рослинами коноплі. В цей же час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс /марихуани/, загальною масою, 27,171 грам (по вазі сухої речовини). Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс /марихуани/, цього ж дня та в цей же час, ОСОБА_1 взяв з землі поліетиленовий пакет з рослинами коноплі, тобто незаконно придбав вказаний наркотичний засіб з метою збуту. Після цього ОСОБА_1, незаконно придбаний наркотичний засіб з метою збуту, зберігаючи при собі в поліетиленовому пакеті, переніс до підвального приміщення другого під'їзду будинку АДРЕСА_1, де зберігав вищевказаний наркотичний засіб з метою збуту до 22 год. 30 хв. 10.07.2013 року.

Надалі, 10.07.2013 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 частину вказаного наркотичного засобу, а саме масою 2,314 грам, незаконно, з метою збуту, зберігаючи при собі, переніс вулицями смт. Ружин Житомирської області на територію Ружинського кооперативного ринку, а саме неподалік від магазину «Автосвіт», що по вул. О. Бурди. 94 в смт. Ружин Житомирської області. Цього ж дня, близько 23 години 30 хвилин. ОСОБА_1 перебуваючи неподалік від вказаного магазину «Автосвіт» незаконно, шляхом продажу за 100 гривень, збув вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс /марихуану/, масою 2,314 грам (по вазі сухої речовини) особі під легендованим ім'ям - ОСОБА_3. Решту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу /марихуани/, масою 24,857 грам (по вазі сухої речовини), ОСОБА_1 продовжував незаконно зберігати з метою збуту в підвальному приміщенні другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 до 21 год. 04.10.2013 року.

Крім того, 04.10.2013 року ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконний збут наркотичних засобів, о 21 годині забрав з підвального приміщення, що розташоване в другому під'їзді будинку АДРЕСА_1, залишок особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс /марихуани/, масою 24,857 грам (по вазі сухої речовини). Вказаний наркотичний: засіб ОСОБА_1 незаконно з метою збуту, зберігаючи при собі, переніс вулицями смт. Ружин, Житомирської області та близько 21 години 50 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «Автосвіт», що по вул. О. Бурди, 94 в смт. Ружин Житомирської області, незаконно, шляхом продажу за 200 гривень, збув вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс / марихуану/, масою 24,857 грам (по вазі сухої речовини) особі під легендованим ім'ям - ОСОБА_3

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є м'яким, а вирок суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного.

Зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину визнав частково і протягом всього судового розгляду давав частково правдиві показання та заперечував свою причетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, бажаючи таким чином уникнути справедливого покарання.

У зв'язку з цим не обґрунтованою є позиція суду про визнання обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 - щирого каяття.

Також, судом не взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

На його думку, відсутні фактори, які б стримували ОСОБА_1 від вчинення інших кримінальних правопорушень або продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки він не працює, не навчається, неодружений, дітей не має.

Зазначає, що судом безпідставно не застосоване додаткове покарання щодо ОСОБА_1 у виді конфіскації майна, оскільки він збував наркотичні засоби за гроші.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що він просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Виключити з вироку суду обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - щире каяття.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними, ніким не оспорюються та не викликають сумніву у колегії суддів.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України, як вважає колегія суддів судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Покарання призначене ОСОБА_1 на думку колегії суддів є справедливим та в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Що стосується доводів прокурора про виключення з мотивувальної частини вироку посилання на пом'якшуючу покарання ОСОБА_1 обставину - щире каяття, то на думку колегії суддів ці доводи задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів провадження, наркотичні засоби у обвинуваченого органом досудового розслідування не виявлялись та не вилучались та лише внаслідок його співпраці зі слідством було встановлено обставини придбання, зберігання, перенесення ОСОБА_1 наркотичного засобу, що і в послідуючому було покладено судом в обґрунтування своїх висновків.

ОСОБА_1 у суді першої інстанції частково визнав свою вину, в апеляційній інстанції висловлював жаль з приводу вчинених дій, що з врахуванням його співпраці зі слідством на думку колегії суддів вказує про його щире каяття.

Крім, того колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора про відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України, оскільки наведений у ст. 66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.

При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_1 більш м'яке основне покарання та звільнив від додаткового у виді конфіскації майна за ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши щире розкаяння, часткове визнання вини, відсутність судимостей, молодий вік, позитивну характеристику, відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зі змісту вироку слідує, що судом в повній мірі було враховано ці обставини з наданням їм відповідної оцінки.

Відсутність офіційного місця роботи та сім'ї як вважає колегія суддів не може свідчити про відсутність факторів для стримування від вчинення нових злочинів, оскільки з пояснень в апеляційній інстанції ОСОБА_1, які не спростовані обвинуваченням, вбачається, що він працював неофіційно по найму в м. Києві, а на даний час це є неможливим внаслідок перебування під домашнім арештом.

Зі змісту вироку вбачається, що судом першої інстанції ОСОБА_1 не було призначено обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна на підставі ст. 69 КК України, а тому відповідні доводи прокурора про безпідставне незастосування цього покарання, оскільки обвинувачений вчинив корисливий злочин, колегія суддів вважати такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, з вироку вбачається, що суд першої інстанції при обґрунтуванні покарання послався на кількість психотропної речовини, яка була виявлена у обвинуваченого, що не ґрунтується на матеріалах провадження та фабулі обвинувачення визнаного судом доведеним, а тому виключає з вироку вказане помилкове посилання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у справі задовольнити частково.

Вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 04 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку при обґрунтуванні покарання ОСОБА_1 посилання на кількість виявленої у обвинуваченого психотропної речовини.

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: