Постанова № 39177624, 03.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26» травня 2014 р. Справа №5021/1950/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

позивача - ПАТ акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Сумської філії - Ткаченко І.М., за довіреністю №157 від 18.12.2013 року;

відповідача - ПАТ «Сумихімпром» - Фанта Т.О., за довіреністю №15-2493 від 07.04.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м.Суми (вх.№1010С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі №5021/1950/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Сумської філії, м.Суми,

до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» в особі арбітражного керуючого Лазаровича І.В., м.Суми,

про визнання відмови від виконання договорів недійсною,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі №5021/1950/12 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено повністю.

Визнано відмову Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» в особі арбітражного керуючого Лазаковича І.В. від виконання укладених між ПАТ «Сумихімпром» та АКБ «Індустріалбанк» договорів, а саме: договору кредитної лінії №2305/1100/6/08 від 20.11.2008р., договору застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/6/09 від 23.12.2009р., договору застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z3/1100/6/08 від 20.11.2008р., договору застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z5/1100/6/09 від 23.12.2009р., договору застави рухомого майна (обладнання) №2305Z2/1100/6/08 від 20.11.2008р., договору застави рухомого майна (обладнання) №2305Z4/1100/6/08 від 20.11.2008р., недійсною.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ПАТ АКБ «Індустріалбанк» в задоволені позову в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що обєктивно існують всі встановлені ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстави для прийняття рішення керуючим санацією про одностороннє розірвання договорів кредитної лінії, договорів застави рухомого та нерухомого майна. Окрім того, керуючий санацією відмовився від виконання договорів у встановлений Законом України про банкрутство трьохмісячний строк з моменту прийняття рішення про санацію.

Скаржник вказує, що відмова керуючого санацією від договорів, яка викладена в листі №15-8787 відповідає ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому відсутні будь-які підстави для визнання дій керуючого санацією незаконними, а відмову від договорів недійсною.

Крім того, апелянт зазначає, що позивач вже звертався зі скаргою на дії керуючого санацією ПАТ «Сумихімпром», щодо визнання відмови керуючого санацією Лазаковича І.В. від виконання договорів недійсною. Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.06.2013 року, яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного госопдраьского суду від 06.08.2013 року та постановою Вищого госопдарського суду України від 26.10.2013 року, банку відмовлено в задоволені скарги. Зазначеними процесуальними документами, встановлено, що кредитний договір №2305/1100/6/08 від 20.11.2008 року, договір застави нерухомого майна (іпотеки) від 23.12.2009 року №2305z6/1100/6/09, договір наступної застави нерухомого майна (іпотеки) №2305z3/1100/6/08 від 20.11.2008 року, договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305z5/1100/6/09 від 23.12.2009 року, договір наступної застави рухомого майна (обладнання) №2305z2/1100/6/08 від 20.11.2008 року є розірваними з 02.12.2012 року, а зобов'язання за ними припиненені в силу закону.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув та не надав оцінки належним та допустим доказам. Також, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не навів спростувань і не зазначив, чому саме ухвала господарського суду Сумської області від 11.06.2013 року та постанови суду апеляційної і касаційної інстанції є неналежним доказом у справі.

На думку скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував матеріальні інтереси відповідача, взявши до уваги лише доводи позивача, що є порушенням норм процесуального права, а саме вимоги ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року апеляійну саргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

12.05.2014 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3714), в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі №5021/1950/12 залишити без змін, а скаргу ПАТ «Сумихімпром» - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що в порушення вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, відмова відповідача від договорів, викладена в листі №15-8787 від 02.11.2012 року суперечить ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що є підставою для визнання такої відмови недійсною відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, як односторонній правочин.

Як вказує позивач, відмова від договорів, за якими до порушення провадження у справі про банкрутство кредитор виконав свої зобов'язання перед боржником (поставив боржнику товари, роботи, послуги), а боржник свої зобов'язання не виконав, не відповідає умовам ч. 10 ст. 17 Закону України про банкрутство. За такими договорами вимоги кредитора, який виконав свої зобов'язання до порушення провадження у справі про банкрутство вносяться до реєстру вимог кредиторів на підставі ухвали суду та погашаються в порядку встановленому Законом України про банкрутство, і цей порядок не допускає односторонню відмову боржника від виконання (погашення) вимог кредиторів, внесених до реєстру.

Позивач зазначає, що наслідком правомірної відмови від кредитного договору може бути лише повернення коштів і припинення споживання послуги. А при відмові від договору без повернення коштів відповідач фактично продовжує споживати отриману від позивача послугу, тобто відносини між сторонами з користування відповідачем коштами позивача фактично залишаються і ці відносини сторін повинні регулюватися ст. 536, ст. 1054 Цивільного кодексу України та відповідними умовами кредитного договору.

Також позивач звертає увагу на те, що відповідач у листі №15-8787 від 02.11.2012 року вказує, що виконання договорів завдає йому збитки, але не зазначає, які саме збитки йому завдані. Крім того, незрозумілими є критерії на підставі яких відповідач дійшов висновку, що договори, строк виконання яких вже настав є довгостроковими. На момент прийняття рішення про санацію строк повернення кредиту вже настав, отже кредитний договір не є довгостроковим або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі. При цьому позитивний результат відповідачем вже отриманий у вигляді користування повною сумою кредитних коштів.

14.05.2014 року ПАТ АКБ «Індустріалбанк» в особі Сумської філії надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» (вх.№3772) в яких вказує, що ухвали та постанови у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», винесені за результатами розгляду скарги АКБ «Індустріалбанк» на дії керуючого санацією щодо відмови від договорів не можуть бути обґрунтуванням правомірності вимог апеляційної скарги, оскільки господарським судом у справі про банкрутство не розглядалась вимога АКБ «Індустріалбанк», як заінтересованої особи, про недійсність відмови керуючого санацією від договорів, як одностороннього правочину. Так, судом розглядалася скарга на дії керуючого санацією, в результаті розгляду якої не встановлювався факт дійсності/недійсності правочину.

У судовому засіданні 14.05.2014 року оголошувалася перерва до 26.05.2014 року.

23.05.2014 року відповідач надав до суду письмові пояснення по справі (вх.№4095), в яких звертає увагу на те, що господарським судом Сумської області, Харківським апеляційним госопдарським судом та Вищим гсоподарським судом України в межах справи про банрккутство ПАТ «Сумихімпром» було встановлено той факт, що відмова керуючого санацією ПАТ «Сумихімпром» від виконання кредитних договорів та договорів іпотеки які були укладені до них є законною, правомірною та такою, що передбачена нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а кредитні договори та договори застави які були укладені між ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ АКБ «Індустріалбанк» є розірваними, а зобов'язання за ними припиненими з 02.12.2012 року.

Судове засідання після оголошеної 14.05.2014 року перерви продовжено 26.05.2014 року.

Представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції скаржника заперечував з підстав, викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, між АКБ «Індустріалбанк» та ПАТ «Сумихімпром» були укладені договори, а саме: договір кредитної лінії №2305/1100/6/08 від 20.11.2008 року із змінами та доповненнями; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/6/09 від 23.12.2009 року зі змінами та доповненнями; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z3/1100/6/08 від 20.11.2008 року зі змінами та доповненнями; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z5/1100/6/09 від 23.12.2009 року зі змінами та доповненнями; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z2/1100/6/08 від 20.11.2008 року зі змінами та доповненнями; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z4/1100/6/08 від 20.11.2008 року зі змінами та доповненнями.

Відповідач ПАТ «Сумихімпром» - керуючий санацією Лазакович І.В. листом №15-8787 від 02.11.2012 року повідомив позивача щодо прийнятого рішення про відмову з 02.12.2012 року від виконання вищевказаних договорів.

Відмову від виконання договорів керуючий санацією Лазакович І.В., з посиланням на ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 525 Цивільного кодексу України обґрунтував тим, що виконання договорів завдає збитків ПАТ «Сумихімпром» і створює умови, що перешкоджають відновленню його платоспроможності.

З огляду на вищенаведені обставини, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив визнати відмову ПАТ «Сумихімпром», в особі керуючого санацією Лазаковича І.В. від виконання укладених між ПАТ «Сумихімпром» та АКБ «Індустріалбанк» договорів.

Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги, при прийнятті оскаржуваного судового рішення виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що виконання договорів завдає збитки. Також, суд зазначив, що договори не є довгостроковими в розумінні ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вони не перешкоджають визначеним Законом заходам відновлення платоспроможності: кредитуванню, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміні організаційно-правової та виробничої структури боржника. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що договори не є нікчемними, недійсними судом не визнавалися, а отже сторони повинні виконувати їхні умови.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення від 24.03.2014 року при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Так, суд першої інстанції не дослідив тієї обставини, що 24.10.2011 року господарським судом Сумської області порушено провадження у справі №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» на підставі ст. ст. 6, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.10.2012 року введено процедуру санації ПАТ «Сумихімпром», а керуючим санацією боржника призначено його керівника - голову правління Лазаковича І.В.

28.01.2013 року ПАТ АКБ «Індустріалбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії керуючого санацією боржника, в якій просив суд визнати незаконними дії керуючого санацією Лазаковича І.В. пов'язані з його односторонньою відмовою з 02.12.2012р. від виконання договору кредитної лінії від 20.11.2008р. №2305/1100/6/08, договору застави нерухомого майна від 23.12.2009р. №2305z6/1100/6/09, договору наступної застави нерухомого майна від 20.11.2008р. №2305z3/1100/6/08, договору застави нерухомого майна від 23.12.2009р. №2305z5/1100/6/09, договору наступної застави нерухомого майна від 20.11.2008р. №2305z2/1100/6/08; договору кредитної лінії від 17.07.2008р. №2305/1100/4/08, договору застави нерухомого майна від 14.07.2009р. №2305z4/1100/4/09, договору застави від 31.10.2008 року, договору застави нерухомого майна від 14.07.2009р. №2305z6/1100/4/09, договору застави рухомого майна від 14.07.2009р. №2305z7/1100/4/09, договору застави рухомого майна від 14.07.2009р. №2305z5/1100/4/09, договору застави рухомого майна від 10.08.2009р. №2305z8/1100/4/09; договору кредитної лінії від 03.03.2009р. №2305/1100/1/09, договору наступної застави нерухомого майна від 03.03.2009р. №2305z/1100/1/09, договір наступної застави рухомого майна від 03.03.2009р. №2305z1/1100/1/09.

За результатами розгляду скарги ПАТ АКБ «Індустріалбанк» господарським судом Сумської області винесено ухвалу від 11.06.2013 року, якою в задоволені скарги, зокрема, ПАТ АКБ «Індустріалбанк» - відмовлено.

Вищевказана ухвала суду першої інстанції по справі №5021/2509/2011 залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу, а отже, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили та є чинною.

Предметом розгляду даної справи є визнання відмови ПАТ «Сумихімпром», в особі керуючого санацією Лазаковича І.В. від виконання договорів, укладених ПАТ «Сумихімпром» та АКБ «Індустріалбанк» - недійсною.

В межах справи №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» розглядалася скарга на дії керуючого санацією предметом якої було визнання незаконними дій керуючого санацією Лазаковича І.В. пов'язані з його односторонньою відмовою з 02.12.2012 року від виконання договорів, укладених ПАТ «Сумихімпром» з АКБ «Індустріалбанк».

Таким чином, предмет розгляду в межах даної справи та предмет розгляду скарги на дії керуючого санацією у межах справи 5021/2509/2011 є тотожними.

В межах розгляду скарги ПАТ АКБ «Індустріалбанк» на дії керуючого санацією боржника, в якій просив суд визнати незаконними дії керуючого санацією Лазаковича І.В. пов'язані з його односторонньою відмовою з 02.12.2012 року від виконання договорів суди встановили, що комітет кредиторів по справі №5021/2509/2011 прийняв рішення про зобов'язання керуючого санацією відмовитись від виконання договорів ПАТ «Сумихімпром», укладених з банками, в тому числі із ПАТ АКБ «Індустріалбанк» до порушення справи про банкрутство, що підтверджується протоколом №01/11-КК від 02.11.2012 року.

09.11.2012 року комітет кредиторів на засіданні прийняв рішення, яким затвердив рішення про відмову керуючого санацією від виконання договорів ПАТ «Сумихімпром» укладених з банками, в тому числі із ПАТ АКБ «Індустріалбанк», що підтверджується протоколом №09/11-КК від 09.11.2012 року.

Суди встановили, що відмова керуючого санацією від договорів, яка викладена, зокрема, в листі №15-8787 відповідає статті 651 Цивільного кодексу України, ч. 10 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому відсутні будь-які підстави для визнання дій керуючого санацією незаконними, а відмову від договорів недійсною.

Отже, станом на момент подання ПАТ АКБ «Індустріалбанк» позову про визнання недійсною відмови ПАТ «Сумихімпром», в особі керуючого санацією Лазаковича І.В. від виконання договорів, укладених ПАТ «Сумихімпром» та АКБ «Індустріалбанк» та винесення оскаржуваного рішення, вже було наявне судове рішення, яке набрало законної сили, і надано правову оцінку щодо правомірності дій керуючого санацією та щодо відсутності підстав для визнання відмови від виконання договорів недійсною.

Правомірність відмови керуючим санацією Лазаковича І.В. від виконання договорів, укладених між ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ АКБ «Індустріалбанк» є за своїм змістом в силу винесеної господарським судом Сумської області ухвали від 11.06.2013 року, постанови суду апеляційної інстанції від 06.08.2013 року та постанови суду касаційної інстанції від 04.02.2014 року преюдиціальним фактом і піддавати його сумніву підстав немає.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі №5021/1950/12 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та відмову в позові, у відповідності до ст.ст. 44, 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню позивачеві, а витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.03.2014 року по справі №5021/1950/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Сумської філії - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Сумської філії (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, б. 39 Д, код ЄДРПОУ 13857564, МФО 313849) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40024, м.Суми, вул. Харківська, п/в, 12, код ЄДРПОУ 05766356) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Гетьман Р.А.