Ухвала суду № 39177224, 10.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/779/14 Справа № 202/1531/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Ігнатенко В. В. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

10 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Кислого М.М., Живоглядової І.К.,

при секретарі: Шевченко Т.В.,

за участю прокурора: Грамми О.А.,

захисника: адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 25.03.2011 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ч.2 ст.187, ст.ст. 69,70 КК України до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2013 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 15 днів,

засуджений: - за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.03.2011 року, у вигляді одного місяця позбавлення волі, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

29 вересня 2013 року о 23.00 годині, ОСОБА_3 проходячи біля будинку № 1а по вул.Косіора у м.Дніпропетровську, побачив раніше йому малознайомого потерпілого ОСОБА_4, де у нього на ґрунті неприязних відносин виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, яке належить потерпілому ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3, застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_4, наніс потерпілому не менш двох механічних дій (ударів) правою рукою стисненою у кулак в область голови, заподіявши тим самим потерпілому, легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки. Так, обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, а саме мобільний телефон „Нокіа N 200" вартістю 800 гривень, в комплекті з сім-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар" вартістю 10 гривень з коштами на рахунку у сумі 30 гривень та картою пам'яті вартістю 80 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 920 гривень. Після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.

З апеляції адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду щодо ОСОБА_3 змінити внаслідок суворості призначеного йому покарання і з урахуванням пом'якшувальних обставин у справі призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.75 КК України. Також адвокат зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду заподіяну потерпілому, а також те, що потерпілий просив призначити обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого захисника та просив пом'якшити йому покарання, його виступ в дебатах та з останнім словом, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах і в апеляції не оскаржуються.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і журналу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для відміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Відносно доводів апеляції адвоката ОСОБА_2 про пом'якшення призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути підставою для зміни вироку і не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Так, судом першої інстанції при призначені покарання обвинуваченому було враховано, що ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину, розкаявся у скоєному та думку потерпілого щодо призначення йому покарання.

При призначені покарання судом також було враховано, що обвинувачений вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, який відноситься до категорії середньої тяжкості, раніше судимий, за місцем проживання має задовільну характеристику.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції адвоката та призначення покарання обвинуваченому з застосуванням ст.75 КК України, при цьому вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням вище зазначеного, керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 березня 2014 року у відношенні ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: