Рішення № 39177226, 11.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3498/14 Справа № 185/7370/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С. О. Доповідач - Петренко І.О.Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача за спожиту теплову енергію 5944,60 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630, надає населенню м. Павлограда, підприємствам, установам та організаціям теплову енергію для потреб опалення, у тому числі послуги по теплопостачанню, були надані й в житлове приміщення відповідача, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Однак, відповідач за фактично спожиту теплову енергію оплату позивачу не проводить, внаслідок чого за період з листопада 2004 року по травень 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 5944,60 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог КП "Павлоградтеплоенерго" відмовлено.

В апеляційній скарзі КП "Павлоградтеплоенерго" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, що надаються АДРЕСА_1. Відповідач оплату за спожиту теплову енергію фактично КП «Павлоградтеплоенерго» не проводив.

Відносини з приводу надання фізичним особам комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого опалення, водопостачання регулюються положеннями ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

Згідно до положень ст.ст. 20, 21 Закону №1875-ІУ споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов'язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово- комунальних послуг.

В п.1 ч.3 ст. 20 зазначено обов'язок споживача на укладення договору про надання житлового-комунальних послуг.

Суд правильно прийшов до висновку про наявність у сторін по справі договірних правовідносин і цей висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, який викладено у постанові по справі № 6-110 цс 12 від 10 жовтня 2012 року, де зазначено , що відповідно до змісту ст. 627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов'язана укласти відповідний договір. Такий випадок ,зокрема передбачено п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Встановивши, що комуунальні послуги надаються, а споживач їх отримує, однак ухиляється від укладання договору про житлово-комунальні послуги, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, суд, за позовом виконавця послуг ухвалює рішення про визнання зазначеного договору укладеним.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те , що відповідач частково сплачував надані позивачем послуги (а.с. 5-6).

Вище вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

Як вбачається з зазначеного розрахунку оплата наданих послуг позивачем проводилась не регулярно і не у відповідності до сум , які були нараховані для сплати , а тому слід вважати , що оплата останнім проводилась як за поточні платежі , так і у рахунок сплати наявної заборгованості.

Твердження відповідача про те , що ним проводилась періодично оплата наданих послуг в період з 2004 року по 2010 рік нічим не підтверджені , оскільки доказів таких оплат він не надав і , як зазначено в запереченнях , він їх не має , втратив ( ар. сп. 12).

Виходячи з вище наведеного , а також з урахуванням того , що 13 липня 2012 року позивачу було видано судовий наказ за заявою КП «Павлоградтеплоенерго» про стягнення з відповідача боргу в розмірі 8768 грн.84 коп. , який було скасовано 7 травня 2013 року ( ар. сп. 7) в зв»язку з наявністю у сторін спора про право , а саме про розмір заборгованості , вважати , що позивач пропустив строк позовної давності не можна.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням вказаних норм матеріального права (п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення у сумі 5944 грн. 60 коп.

Оскільки позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги підлягають задоволенню, то у відповідності на вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп.( ар. сп. 1,2)

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2013 року - скасувати.

Позов Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 5944,60 грн. та судові витрати по справі в сумі 229,40 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: