Рішення № 39177161, 26.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2372/14 Справа № 202/19369/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Макаров М.О.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі - Завідонової К.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2013 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися до суду із позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилалиючись на те, що відповідно до кредитного договору № 32 від 19 червня 2008 року ТОВ «Скарлет КР» отримало кредит у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом 410000 грн., зі сплатою відсотків на строк до 18 червня 2009 року, проте останній в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому виникла заборгованість станом на травень 2013 року в сумі 30821 грн. 75 коп., яка складається із заборгованості по відсоткам в сумі 1931 грн. 13 коп. та пеня в сумі 28888 грн. 62 коп.

Також позивач зазначив, що умови кредитного договору були забезпечені шляхом укладання: з ПАТ «Акцент-Банк» договором поруки від 15 грудня 2010 року, з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки №32/2 від 19 червня 2008 року, з відповідачем ОСОБА_3 договору поруки № 32/3 від 19 червня 2008 року та з відповідачем ОСОБА_4 договору поруки № 32/4 від 19 червня 2008 року, у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом. З урахування викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 30821 грн. 75 коп., та судові витрати по справі.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2013 року, з урахуванням додатковго рішення цього ж суду від 16 грудня 2013 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 32 від 19 червня 2008 року 2008 року розмірі 30821 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 1951 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Банку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19 червня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ТОВ «Скарлет КР» було укладено кредитний договір №32, згідно якого останній отримав кредит в сумі 410000 грн. на строк до 18 червня 2009 року та зі сплатою відсотків в розмірі 21% річних (а.с. 16).

У забезпечення зобов'язань за цим кредитним договором 19 червня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було укладено окремі договори поруки за №№ 32/2, 32/3, 32/4 відповідно, згідно із п.2 цих Договорів поруки поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (а.с. 23-25).

Також зобов'язання за вказаним кредитним договором були забезпечені договором поруки від 15 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» (а.с. 26)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Скарлет КР» (боржник) не виконав своїх обов'язків за кредитним договором щодо сплати кредиту, а поручителі поручилися за виконаня зобов'язань боржника перед банком, у зв'язку з чим з поручителів підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 30821 грн. 75 коп.

Проте з таким рішенням колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно буть законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства та вирішив справу згідно з Законом.

Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обс-тавин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, що підтверд-жені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до них (п.п. 3-4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України

Як вбачається з матеріалів справи, позивач визначаючи суму заборгованості в розмірі 30821 грн. 75 коп. виходив з того, що предметом первісного позову було стягнення з відповідачів 195001 грн. 66 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 62527 грн. 21 коп., заборгованості за відсотками в сумі 70578 грн. 49 коп., пеня в сумі 61895 грн. 96 коп., а предметом позову по справі №2314/1230/2012 за позовом позивача до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що розглядалася Придніпровським районним судом м. Черкас було стягнення з відповідачів заборгованості за вказним вище кредитним договором в сумі 173388 грн. 91 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 62527 грн. 21 коп., заборгованості за відсотками в сумі 68645 грн. 36 коп., пеня в сумі 33007 грн. 34 коп., штрафи (фіксована частина) в сумі 1000 грн. та (процентна складова) в сумі 8209 грн., а тому заборгованість за кредитом відсутня, а за процентами скаладає 1933 грн. 13 коп. та пеня в сумі 28888 грн. 62 коп. (а.с. 107).

Разом з цим позивачем не надано жодного доказу виникнення заборгованості в сумі 30821 грн. 75 коп., а також не надано відповідного розрахунку відсотків та пені із зазначенням помісячно, а вказана сума лише є математичним розрахунком.

Крім того, судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснювалося позивачу його право подати відповідні докази на підтвердження виникнення вказаної суми заборгованості, проте останній цим правом не скористався, та відповідних доказів не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України та ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Крім того судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 квітня 2010 року порушено провадження про банкрутство ТОВ «Скарлет КР», а постановою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2010 року по справі 01/808 ТОВ «Скарлет КР» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора, а в подальшому ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2011 року затверджено звіт ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Гаврильченка В.М. та ліквідаційний баланс ТОВ «Скарлет КР» станом на 10 травня 2011 року, та ліквідовано ТОВ «Скарлет КР» як юридичну особу в зв'язку із банкрутством. Також даною ухвалою встановлено, що протягом ліквідаційної процедури були виявлені наступні кредитори банкрута: ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» на суму 102681 грн. 12 коп.; ТОВ «Група компаній «Рідна марка» на суму 41008 гри. 74 коп. та ЗАТ «Донецька макаронна фабрика» на суму 28383 грн. 20 коп., всі заявлені вимоги ліквідатором розглянуті та визнані (а.с. 64, 81-84, 190-192).

Але суд першої інстанції на ці обставини взагалі не звернув увагу та їх не перевірив, у зв'язку з чим ухвалив передчасне рішення

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосувано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення. В протиріч вимог вказаних норми Закону не уточнив позицію позивача щодо позовних вимог, не з'ясував: чи можуть відповідачі відповідати за кредитним договором, не встановив характер правовідносини сторін, не надав роз'яснень, як того вимагає Закон, зробив передчасні висновки та постановив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню, з постановленням нового - відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді