Ухвала суду № 39174225, 11.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/463/13-ц

Провадження № 88-ц/779/7/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2 та її представника, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и л а :

27 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В заяві зазначила, що рішенням Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 22 травня 2008 року їй надано у приватну власність 0,1700 га земельної ділянки, яка розташована у с. Голови присілок Біла Річка Верховинського району Івано-Франківської області для ведення особистого селянського господарства.

Право користування земельною ділянкою стверджується Державним Актом (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 262080001000509) на право власності на земельну ділянку від 07.10.2011 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без належного дозволу та правовстановлюючих документів встановили гаражі на належній їй земельній ділянці, ОСОБА_2 просила зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих гаражів.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2013 року рішення Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою у с. Голови Верховинського району, забравши із земельної ділянки гараж, скасовано. Постановлено у цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_2 подала заяву про перегляд рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У заяві ОСОБА_2 посилається на те, що рішення апеляційного суду підлягає перегляду, оскільки стали відомими істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі їй та суду на час розгляду справи.

Свої вимоги мотивує тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою і постановляючи у цій частині нове рішення, апеляційний суд зазначив, що відповідно до рішення Голівської сільської ради від 22.07.1987 року №29 ОСОБА_6, який є батьком відповідача ОСОБА_3, було надано дозвіл на будівництво гаражу в с. Голови присілок Біла Річка на виділеній земельній ділянці, що належала колгоспу площею 0,01 га. Така земля була виділена в натурі і забудовником був виготовлений будівельний паспорт та побудовано саме цей гараж. Тому після смерті батька ОСОБА_3 продовжує користуватися спірним гаражем по даний час.

ОСОБА_2 зазначає, що рішенням Верховинського районного суду від 13.01.2014 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.02.2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Голівської сільської ради про визнання незаконним рішення сільської ради від 22.05.2008 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,17 га та визнання недійсним державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.

Цим рішенням було встановлено, що гараж не відноситься до спадкового майна; ОСОБА_3 не є жителем села Голови; ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті батька; земельна ділянка для будівництва гаражу йому не надавалась і йому повернуто всі кошти, сплачені за користування земельною ділянкою; ні ОСОБА_3, ні його батько не здали будівлю в експлуатацію, не отримали свідоцтво на право власності, не пройшли державної реєстрації прав власності, тому гараж не відноситься до спадкового майна.

ОСОБА_2 вважала зазначені обставини нововиявленими, а тому просила скасувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2013 року в частині вимог до ОСОБА_3, а рішення Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року залишити без змін.

ОСОБА_2 та її представник заяву підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 заяву не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2013 року рішення Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою у с. Голови Верховинського району, забравши із земельної ділянки гараж, скасовано. Постановлено у цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.

У заяві про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_2 зазначила, що рішенням Верховинського районного суду від 13.01.2014 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.02.2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Голівської сільської ради про визнання незаконним рішення сільської ради від 22.05.2008 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,17 га та визнання недійсним державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.

Цим рішенням було встановлено, що гараж не відноситься до спадкового майна; ОСОБА_3 не є жителем села Голови; ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті батька; земельна ділянка для будівництва гаражу йому не надавалась і йому повернуто всі кошти, сплачені за користування земельною ділянкою; ні ОСОБА_3, ні його батько не здали будівлю в експлуатацію, не отримали свідоцтво на право власності, не пройшли державної реєстрації прав власності, тому гараж не відноситься до спадкового майна.

Зазначені обставини ОСОБА_2 вважала нововиявленими.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 361 ЦПК України підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» дано роз'яснення про те, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які могли бути встановлені під час розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є нововиявленими, оскільки могли бути відомі сторонам під час розгляду справи, а тому у задоволенні заяви про перегляд рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 317, 361, 365 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

В.М. Вакарук П.І. Проскурніцький