Ухвала суду № 39176372, 10.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1676/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1392/2014

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивача - Бажан О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом державного міського підприємства «Івано - Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року представник ДМП «ІФТКЕ» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1310,02 грн. боргу за послуги теплопостачання, який утворився внаслідок неналежного виконання зобов'язання по оплаті комунальних послуг.

Ухвалою судді від 19.03.2014 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.04.2014 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДМП «ІФТКЕ» 1310 грн.02 коп. заборгованості за послуги теплопостачання та 243 грн.60 коп. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, вважаючи його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що всі посилання позивача носять загальний характер, оскільки розрахунок боргу та вказівка на норми законодавства не підтверджує того, що комунальні послуги надавались у повному обсязі та були отримані споживачем.

Позивач не зумів пояснити, яким чином ДМП «ІФТКЕ» фіксує витрачені Гкл на опалення житлової площі, що є істотним в даному спорі. Всупереч вимог законодавства ДМП «ІФТКЕ» жодного разу не приходили в квартиру відповідачів для перевірки справності внутрішньо будинкових мереж.

Вказують, що якість наданих ДМП «ІФТКЕ» послуги не відповідала санітарним нормам, оскільки температура в кімнатах квартири була нижчою ніж 20 градусів. Те, що суддя не взяв до уваги акти обстеження температурного режиму приміщення суперечить положенням п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який встановлює дійсність акту претензій, якщо його підписано не менше як двома споживачами.

За наведених доводів просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ДМП «ІФТКЕ» відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оспорюване рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року (далі Правила) позивач надавав відповідачам, які проживають в АДРЕСА_1, послуги з теплопостачання.

Станом на час подання позову відповідачами допущено заборгованість по оплаті зазначених послуг в сумі 1310 грн.02 коп. за період з 01.12.2010 по 01.12.2013 року.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Нарахування заборгованості здійснено за фактично надані послуги, на підставі розрахунків проведених позивачем, які відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо неналежного виконання відповідачами-споживачами зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання та стягнута з них заборгованість.

Що стосується посилання апелянтів на невідповідність наданих послуг Правилам, то такі колегія сприймає критично, оскільки вони є недоведеними належними засобами доказування.

Так, відповідно до п.6. Правил послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку. З матеріалів справи не вбачається, що відповідачі в законному порядку звертались до комунальних служб чи безпосередньо до ДМП «ІФТКЕ» з відповідними заявами про відхилення кількісних чи якісних показників послуг з теплопостачання. А акти про температурний режим в квартирі з підписами сусідів, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі акти відповідно до п.38 Правил вважаються дійсними, тільки у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії.

Інших підстав для зменшення суми заборгованості відповідно до п.29 Правил відповідачами ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій надано не було.

Зважаючи на вищенаведене, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись с. ст. 303,307,308,313-315,317 ЦПК України,

колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Я.Д. Горблянський

О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський