Ухвала суду № 39171251, 11.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1154/13 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є.Провадження № 22-ц/780/2946/14 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 1 11.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення половини вартості спільного майна подружжя,-

встановила:

у березні 2006 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що під час перебування у шлюбі ним та відповідачкою були придбані: легковий автомобіль іноземного виробництва марки «Хюндай гетц» та присадибна ділянка в кооперативі - «Полянка» селища Озера Бородянського району Київської області.

Угоди про добровільний поділ зазначеного майна між сторонами не досягнуто. Просив поділити майно подружжя, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, зокрема: передати у власність ОСОБА_3 легковий автомобіль марки «Хюндай гетц», яким вона користується; передати у власність ОСОБА_2 присадибну ділянку в кооперативі «Полянка» селища Озера Бородянського району Київської області.

В свою чергу ОСОБА_1 (ОСОБА_3) звернулась із зустрічним позовом, з урахуванням уточнюючої зустрічної позовної заяви, мотивуючи його тим, що під час перебування з ОСОБА_2 у шлюбі з 04 вересня 1998 року по 17 травня 2006 року ними були придбані: автомобіль «Хюндай гетц» придбаний у 2003 році і зареєстрований на її ім»я; автомобіль марки «Ford Sierra», 1988 року випуску, який було продано відповідачем у 2001 році; автомобіль марки «ВАЗ 21103», 2001 року випуску, який відповідачем було знято з обліку 04 квітня 2003 року та продано на товарній біржі; автомобіль марки «AUDI A4» 1998 року випуску, був придбаний на підставі біржової угоди від 04 квітня 2003 року, який відповідач зняв з обліку 12 травня 2004 року; автомобіль марки «AUDI S8 4.2 guattro» 1998 року випуску, зареєстрований за відповідачем 31 січня 2006 року.

Враховуючи висновок судового експерта, ринкові ціни на аналогічні автомобілі станом на 10 липня 2009 року, загальна вартість чотирьох автомобілів становить 37 142 доларів США.

Оскільки відповідач продав вказані автомобілі без її згоди, то за результатами поділу спільного майна подружжя їй повинно бути відшкодовано 148 438 гривень. Крім того просила залишити у її власності автомобіль «Хюндай гетц», куплений у 2003 році та зареєстрований на її ім»я, державний номерний знак НОМЕР_3.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року позови задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля «Хюндай гетц», номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Хюндай гетц», номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1.

В іншій частині основного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в яких посилається на те, що рішення незаконне та винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви та ухвалити в цій частині нове рішення по суті зустрічних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 143 438 грн., як компенсацію вартості 1\2 частини придбаних за спільні кошти подружжя автомобілів, автомобіль «Хюндай гетц», номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1 залишити в її власності. В іншій частині залишити рішення без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в яких посилається на те, що рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині поділу між колишнім подружжям присадибної ділянки незаконним і необґрунтованим, так як в ухваленому рішенні неповно з»ясовано обставини, які мають значення для справи, також рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розподіл частин майна, а саме: земельної ділянки. Задовольнити позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог про розподіл частини майна, а саме: земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2005 року в мотивувальній частині вищевказаного рішення змінено визначення строку припинення фактичних шлюбних стосунків, вказавши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у фактичних шлюбних стосунках включно до 2004 року (т.1 а.с.7).

Внаслідок укладення шлюбу 04 листопада 2011 року ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

З відповіді УДАІ від 05 травня 2006 року встановлено, що 28 січня 2003 року за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль марки «Хюндай гетц», державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_3 на підставі рішення 11 сесії 3 скликання Озерської сільської ради віл 13 жовтня 2000 року передано у приватну власність земельна ділянка для ведення садівництва, що розташована на території СТ «Полянка» Озерської сільської ради, що підтверджується копією державного акту.

Враховуючи, що позивачкою набуто земельну ділянку внаслідок її приватизації, то вона не являється об»єктом права спільної сумісної власності, а тому не підлягає поділу.

За ОСОБА_2 було зареєстровано наступні автомобілі: ВАЗ 21103, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (зареєстрований 11 жовтня 2002 року, знятий з обліку 04 квітня 2003 року); AUDI A4 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, зареєстрований 04 квітня 2004 року на підставі біржової угоди від 04 квітня 2003 року, знятий з обліку 12 травня 2004 року; Ford Sierra 1988 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, зареєстрований 08 грудня 1999 року на підставі біржової угоди від 08 грудня 1999 року, знятий з обліку 28 вересня 2004 року, вказана інформація була отримана ОСОБА_1 в 2005 році, що підтверджується відповіддю УДАІ від 26 березня 2005 року.

Зважаючи на те, що спірний автомобіль ВАЗ було продано ОСОБА_2 04 квітня 2003 року, що підтверджується копією угоди купівлі-продажу транспортного засобу, то в силу ч.2 ст.65 СК України, позивачка мала право звернутися із позовом про визнання такого договору недійсним. Однак своїм правом вона не скористалася.

Також з матеріалів справи вбачається, що доказів, що автомобілі AUDI A4 1998 року випуску та Ford Sierra 1988 року випуску, були відчужені відповідачем за зустрічним позовом суду не було надано.

За таких обставин, судом правильно встановлено, що підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення 1\2 частини вартості спільного майна подружжя не вбачається.

Зустрічна позовна заява була подана ОСОБА_3 10 липня 2009 року, тобто після спливу більше ніж трьох років з дня коли вона довідалась (повинна була довідатися) з отриманої відповіді УДАІ від 28 березня 2005 року порушення своїх прав, а тому суд вірно вважає, що позивачка за зустрічним позовом пропустила строк позовної давності.

При цьому суд першої інстанції також вірно не прийняв до уваги пояснення представника позивачки за зустрічним позовом, що строк був пропущений з поважних причин (тривале зупинення провадження у справі), оскільки позивачка за зустрічним позовом, мала право подати окремий позов, а не зустрічну позовну заяву.

Автомобіль AUDI S8 4.2 guattro, 1998 року випуску було зареєстровано за ОСОБА_2, що 31 січня 2006 року, що підтверджується відповіддю УДАІ від 07 липня 2006 року.

Тобто, враховуючи, що автомобіль S8 4.2 guattro, 1998 року випуску було зареєстровано за ОСОБА_2, в період коли сторони не перебували у фактичних шлюбних відносинах, він не є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, поділу підлягає лише спірний автомобіль «Хюндай гетц».

Так як, спірний автомобіль є неподільною річчю, і жодна із сторін не внесла на депозитний рахунок суду 1\2 частину його вартості, то суд, задовольняючи частково позов - ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 визнав за кожною із сторін право власності на 1\2 частину спірного автомобіля.

Доводи апелянтів в апеляційних скаргах про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку задовольнивши позов частково.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року за залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді