Ухвала суду № 39170731, 20.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 145/336/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мазурчак А.Г.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Деревлюка О.В.,

представника відповідача: Андрієнка О.В.,

представника третьої особи: Кучабської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Тиврівському районі Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Тиврівської селищної ради Тиврівського району Вінницької області, третя особа на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Тиврівському районі Вінницької області, про визнання недійсним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Тиврівського районного суду Вінницької області з позовом до Тиврівської селищної ради Вінницької області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у Тиврівському районі Вінницької області, про визнання недійсним та скасування рішення 5 сесії 5 скликання №82 від 28.11.2006 року "Про надання земельної ділянки в постійне користування та затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку".

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тиврівського районного суду Вінницької області та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення №82 від 28.11.2006 року «Про надання земельної ділянки в постійне користування та затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку» 5 сесія 5 скликання Тиврівської селищної ради не врахувала тих обставин, що управління Державного казначейства у Тиврівському районі не користувалось всім приміщенням по вул. Леніна 22 в смт. Тиврові та не мало на той час належного документу, яким би посвідчувалось право власності на нього, а тому без передбачених законом підстав надало казначейству земельну ділянку (площею 0,1899 га), в розмірі більшому, ніж передбачалось чинним на той час законодавством, а відтак воно підлягає скасуванню, як таке, що прийняте всупереч чинному законодавству.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті позовних вимог, не дослідив та не надав оцінку обставинам щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, визначених статтею 99 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Виходячи зі змісту даної норми, суд повинен надати оцінку та перевірити наявність чи відсутність підстав для застосування ч. 1 ст. 100 КАС України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що про існування рішення Тиврівської селищної ради Вінницької області №82 від 28 листопада 2006 року йому стало відомо під час розгляду справи №902/1300/13 в господарському суді Вінницької області.

Однак, як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, про існування вказаного рішення позивач дізнався з листа Тиврівської селищної ради Вінницької області №02-11-366 від 12 вересня 2011 року. Зазначеним листом позивача було повідомлено про те, що до компетенції селищної ради не належить вирішення питання перегляду рішення №82 від 28 листопада 2006 року 5 сесії 5 скликання та скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку для громадських потреб.

Представник позивача та інші учасники процесу факту обізнаності зі змістом цього листа не заперечували.

Адміністративний позов подано до суду 12 лютого 2014 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Виходячи із встановлених обставин, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, не вирішивши попередньо процесуального питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Статтею 205 КАС України встановлено, що розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

В силу ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, залишивши адміністративний позов без розгляду.

Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Тиврівському районі Вінницької області задовольнити.

Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 березня 2014 року скасувати.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Тиврівської селищної ради Тиврівського району Вінницької області, третя особа на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Тиврівському районі Вінницької області, про визнання недійсним та скасування рішення залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 травня 2014 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.