Постанова № 39166462, 26.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 лютого 2014 року Справа № 814/269/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит", доДержавної реєстраційної служби Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області, третя особаОСОБА_2, проскасування запису від 17.12.2010р., зобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління » АТ «Банк Фінанси та Кредит» (далі-позивач, банк) звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Новоодеського районного управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач, Реєстраційна служба), за участю третьої особи - ОСОБА_2 з наступними позовними вимогами:

Скасувати запис здійснений на підставі рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17.12.2010 року у справі №2-1767 про реєстрацію за гр. ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати реєстраційну службу Новоодеського управління юстиції внести до державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни, зокрема про реєстрацію за гр. ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер 4824880401/04/028/0003) розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача № 464/05-2.13 від 20.11.2013 року про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку є таким, що не відповідає діючому законодавству, адже відповідно до норм Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за договором, може набути права власності на предмет іпотеки і в цьому випадку цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення, згідно якого вважає, що ним не порушено норм чинного законодавства.

Третя особа вважає позовні вимоги не обґрунтованими , надала до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

08 листопада 2013 року банк звернувся з листом до Реєстраційної служби Новоодеського управління юстиції з питанням про внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема про реєстрацію за гр. ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий №4824880401:04:028:0003) розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду листа реєстраційною службою Новоодеського управління юстиції надано лист-відповідь № 464/05-2.13 від 20.11.2013 року, згідно якого позивачу роз'яснено порядок реєстрації прав та їх обтяжень.

Позивач з даним листом не погоджується та вважає його протиправним рішенням реєстраційної служби Новоодеського управління юстиції № 464/05-2.13 від 20.11.2013року у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1., посилаючись на те, що ст.ст. 33, 36 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких, іпотекодержатель у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за договором, може набути права власності на предмет іпотеки і в цьому випадку цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Але, суд не погоджується з такою позицією позивача виходячи з наступного.

Для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та об'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведення державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копію документа, що посвідчує його особу та документ про внесення плати за внесення змін до Державного реєстру прав (пункт 2.5. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджено Наказом міністерства юстиції України 14.12.2012 №1841/5- далі Порядок).

Рішення щодо внесення змін до записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів приймається після розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів Державного реєстру прав. На підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, державний реєстратор вносить зміни до відповідного запису ( пункт 2.9-2.11 Порядку).

Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів виключно за наявності таких підстав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна (пункт 2.14.1 Порядку).

Стосовно твердження позивача, що відповідачем прийняте рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи такее рішення не приймалось і не могло бути прийняте, так відповідної заяви позивачем не подавалось і згідно з Порядком №703, який діяв у 2013 році подано не було. До до реєстраційної служби було направлено лише лист (від 08.11.2013р. №28/1982) на який відповідачем було надано відповідь та роз'яснено порядок реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Відтак, позивач не звертався до реєстраційної служби з відповідними документами, отже правових підстав для проведення державної реєстрації прав не було.

Тому, стосовно скасування державної реєстрації прав суд зазначає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймається державним реєстратором лише після розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що здаються до неї. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями та шляхом реєстрації відповідної заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації Форми та вимоги до заповнення заяв та запитів затверджено наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5). Подання документів для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється особисто заявником або шляхом надсилання поштою з описом вкладення (пункт Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно» - далі Постанова).

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту (пункт 21 Постанови).

Отже, для того щоб внести запис про скасування запису Державного реєстру речових прав . заявнику необхідно подати до органу державної реєстрації прав відповідну заяву у якій мас бути зазначено: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, номер запису про право власності та вказано підставу скасування.

Законодавством та технічним забезпеченням Державного реєстру речових прав передбачено скасування лише тих записів які внесені до даного реєстру з 01.01.2013 року. З 01.01.2013 року Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек припинили своє функціонування. Відтак, скасовуються записи не у реєстрах, що діяли до 01.01.2013, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в ході розгляду справи відповідачем було доведено, що реєстраційною службою Новоодеського районного управління юстиції не порушено норм чинного законодавства, рішення державним реєстратором щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 станом на 13.02.2014 не приймалося.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 28.02.2014 року.