Ухвала суду № 39155316, 02.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р.Справа № 818/241/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Ша

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 818/241/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кловін Україна"

до Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кловін Україна» (далі за текстом - ТОВ «Кловін Україна», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - Шосткінська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0000382201 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на загальну суму 578345,0 грн. (в т.ч. основний платіж - 465881,0 грн., штрафні (фінансові) санкціями - 112464,0 грн.) та № 0000372201 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 442364,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткінської ОДПІ від 29.08.2013 року № 0000382201 та № 0000372201.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, 138.4, п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 - 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2, 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 129 Конституції України.

Шосткінська ОДПІ зазначає, що позивачем завищено витрати та податковий кредит у зв'язку з понаднормативним використанням хлориду натрію (повареної/кухонної солі) та піногасника при виготовлені пральних порошків різних марок, а також відсутності документального підтвердження реалізації дерев'яних піддонів. Крім того, відповідачем встановлено завищення податкового кредиту за господарською операцією ТОВ «Кловін Україна» з ТОВ «Альфа Елекс» з огляду на не підтвердження реальності здійснення такої операції по ланцюгу постачання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кловін Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 66/22-005/37512309 від 09.08.2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, 138.4, п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 - 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 465881,0 грн., заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 442364,0 грн. та податкового кредиту на загальну суму 92,0 грн.

На підставі встановлених актом перевірки порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0000382201 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток на загальну суму 578345,0 грн. (в т.ч. основний платіж - 465881,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 112464,0 грн.) та № 0000372201 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 442364,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу з огляду на відсутність законодавчого визначення норм використання хлориду натрію (повареної солі), недоведеності висновків понаднормативного використання піногасника при виготовлені пральних порошків різних марок, безпідставності висновків про відсутність документального підтвердження реалізації дерев'яних піддонів, а також наявності належного документального підтвердження здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Альфа Елекс».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

За змістом п.п. 138.8.1 п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Положеннями п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що за перевірений період підприємством ТОВ "Кловін Україна" придбано сіль кухонну кам'яну та поварену у ТОВ "Руссоль-Україна", ПП "Вікта", ТОВ "Слов'янська соледобувна компанія", ТОВ "Політехресурс".

Крім того, ТОВ "Кловін Україна" придбано піногасник у ТОВ Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

Вартість придбаної солі у сумі 1536892,0 грн. та піногасника у сумі 309253,0 грн. позивачем віднесено до складу матеріальних витрат собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Придбані товари використовувались ТОВ "Кловін Україна" при виробництві пральних порошків різних марок.

Податковий орган зазначає, що для виробництва 2231331,1 кг пральних порошків позивачем використано 1668807,34 кг солі, що відповідно до наданих до перевірки калькуляцій складає приблизно 75% виготовленої продукції.

Як вбачається з акту перевірки № 66/22-005/37512309 від 09.08.2013 року, Шосткінською ОДПІ проведено аналіз інформації сучасних технологій щодо виробництва пральних порошків різних виробників та марок, згідно якого встановлено, що до складу пральних порошків в якості домішок може додаватись хлорид натрію в кількості 5 - 10 %.

З урахуванням викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про понаднормативне використання солі в кількості 1501926,61 кг. на суму 1536892,26 грн.

Також, Шосткінська ОДПІ зазначає, що для виробництва 1413140,5 кг прального порошку в період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року було використано 1913,6 л піногасника.

Згідно наданих до перевірки калькуляцій на чотири марки прального порошку та залишки по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина та матеріали» податковим органом зроблено висновок про понаднормативне використання 560,24 л піногасника на суму 309253,0 грн.

При цьому, підтвердження позивачем придбання хлориду натрію та піногасника від контрагентів за перевірений період належними первинним документами та товарність операцій, податковим органом не заперечується.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо завищення позивачем витрат з придбання хлориду натрію та піногасника, з огляду на наступне.

Вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу встановлено Технологічним регламентом мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717.

Як встановлено з матеріалів справи, нормативна кількість хлориду натрію використаного при виготовлені прального порошку та відповідність останнього вимогам чинного законодавства підтверджується Регламентами технологічного процесу вироблення миючих засобів затверджених директором ТОВ «Кловін Україна» від 07.09.2011 року та від 01.07.2012 року, рецептурами відповідних пральних порошків, Технічними умовами на засоби мийні та чистильні затвердженими директором ТОВ «Кловін Україна» та погодженими з заступником головного державного санітарного лікаря України відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/109000 від 10.11.2011 року.

Вказані документи розроблені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717 «Про затвердження технологічного регламенту мийних засобів» та є достатніми для виготовлення миючих засобів саме за тими рецептурами, що в них зазначені.

При цьому, посилання податкового органу на лист від 21.08.2013р. Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного управління Держсанепідемслужби у Сумській області щодо відсутності інформації про діяльність підприємства ТОВ «Кловін Україна» за перевірений період та перевірки відповідності виробленої позивачем продукції у Держсанепідемслужбі, не може вважатись належним доказом перевищення нормативів тих чи інших інгредієнтів прального порошку, оскільки вищезазначеною постановою КМУ № 717 визначено, що така перевірка не є обов'язковою, здійснюється вповноваженими органами або виробником такої продукції.

Стосовно понаднормативного використання піногасника колегія суддів зазначає, що податковим органом при дослідженні даної обставини, встановлено калькуляції лише по чотирьом маркам пральних порошків виготовлених ТОВ «Кловін Україна», однак з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховані інші види продукції позивача при виготовленні якої він використовується.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Шосткінською ОДПІ не було надано витребувані під час судового розгляду докази із посиланням на нормативно-правові акти, які визначають, що хлорид натрію має входити до складу прального порошку не більше ніж 5%-10%. Також не було надано інформацію, використану під час перевірки, стосовно сучасних технологій щодо виробництва пральних порошків різних виробників та марок, на підставі якої відповідачем зроблено висновки про неможливість використання більше 10 відсотків хлориду натрію при виготовленні такого виду продукції.

Між тим, позивачем до матеріалів справи надано документи, що підтверджують придбання та використання хлориду натрію та піногасника в межах власної господарської діяльності при виробництві пральних порошків та інших миючих засобів, як-то: договори поставки, специфікації до договорів поставки, технічний регламент миючих засобів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 717 від 20.08.2008 р., довідку про кількість виготовленої продукції та кількість витраченої на її виготовлення солі за 2011-2012 роки; регламент технологічного процесу виготовлення миючих засобів від 07.09.2011 року зі всіма змінами; регламент технологічного процесу виготовлення миючих засобів від 01.07.2012 року; рецептури виготовлення пральних порошків та інших миючих засобів в яких в тому числі зазначено норми використання солі; технічні умови на засоби мийні та чистильні; документи на списання у виробництво матеріалів в тому числі і солі за період 2011-2012 років; планові калькуляції на виробництво пральних порошків.

Враховуючи вищевикладене, Шосткінською ОДПІ не доведено понаднормативного використання хлориду натрію та піногасника при виробництві позивачем власної продукції, що призвело до завищення витрат з придбання вказаної продукції за перевірений період, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в зазначеній частині.

Також, з матеріалів справи вбачається, що іншою підставою для висновку про завищення витрат у сумі 365700,0 грн. є висновок податкового органу про відсутність документального підтвердження реалізації піддонів в кількості 1590 штук, які були придбані від ТОВ "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт".

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Кловін Україна» було придбано у TOB «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» дерев'яні піддони в кількості 1590 шт. на суму 365700,00 грн., які обліковуються по бухгалтерському рахунку 204 «Тара та тарні матеріали». Вартість придбаної тари враховано у складі витрат за 2012 рік у повній сумі.

На підтвердження висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, податковий орган посилається на відсутність в первинних документах при реалізації позивачем готової продукції вартість та кількість використаної тари.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки зроблено висновок, що на порушення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, здійснення реалізації дерев'яних піддонів документально не підтверджено первинними документами.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Тобто вказаною нормою законодавець визначив момент виникнення витрат, а податковий орган, зазначивши про порушення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, вказав про не підтвердження витрат документально.

Отже, виходячи з наведеного, для підтвердження витрат враховуються первинні документи на придбання товарів, а саме: рахунки видаткові та податкові накладні, платіжні доручення тощо, а не на реалізацію товарів, як зазначає Шосткінська ОДПІ.

На підтвердження витрат позивачем надано до перевірки договори поставки піддонів, специфікацій до зазначених договорів, рахунки, видаткові та податкові накладні.

Таким чином, позивачем підтверджено право на віднесення до складу витрат суму в розмірі 365700,00 грн. по придбанню у TOB «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» дерев'яних піддоннів в кількості 1590 шт.

Також з акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариством «Кловін Україна» за перевірений період встановлено заниження податкового зобов'язання всього в сумі 442364,00 грн., у тому числі: на 307378,45 грн. в зв'язку з понаднормативним використанням підприємством хлориду натрію (поварена сіль) у кількості 1501926,61 кг на суму 1536892,26 грн. при виробництві пральних порошків; на 61845,00 грн. в зв'язку з понад нормативним використанням піногасника в кількості 560,24 літрів на суму 309253,00 грн. при виробництві пральних порошків; на 73140,00 грн. в зв'язку з відсутністю документального підтвердження реалізації піддонів дерев'яних у кількості 1590 штук на суму 365700,00 гривень.

Між тим, на підтвердження податкового кредиту позивачем надані податкові накладні та інші первинні документи, які були зазначені вище, що спростовує доводи контролюючого органу про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства за перевірений період.

Також перевіркою визначення податкового кредиту з податку на додану вартість TOB «Кловін Україна» встановлено його завищення за квітень 2012 року в сумі 92,00 грн внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у взаємовідносинах з TOB «Альфа Елекс» за недійсною угодою по придбанню бочки ПВХ на загальну суму 550,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 91,67 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для такого висновку стали результати перевірки та зустрічної звірки ДПІ у Печерському районі міста Києва підприємства TOB «Мембрана Техно-Імпульс», яке поставляло товар підприємству TOB «Альфа Елекс», який в свою чергу мав господарські відносини з позивачем, ТОВ «Кловін Україна». Наявність податкової накладної за цією господарською операцією та відповідність її вимогам чинного законодавства відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавство щодо формування податкового кредиту перевіреного періоду по вищезазначеним господарським операціям.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 року № 0000382201 та № 0000372201.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 818/241/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.