Ухвала суду № 39154080, 13.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 876/15364/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Арендарчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.10.2013 року № 208-о «Про звільнення ОСОБА_1»; поновити її на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів з 02.10.2013 року; стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6915,30 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року позов задоволено повністю. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 4149,18 грн. суд допустив до негайного виконання.

Постанова мотивована тим, що оскільки у структурному підрозділі Ягодинської митниці Міндоходів, у якому працювала ОСОБА_1 - відділі митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» не відбулося фактичного скорочення чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами (спеціальністю, кваліфікацією, професіями), позивачу перед вивільненням не було запропоновано іншу підходящу роботу на Ягодинській митниці Міндоходів та не враховано наявність у неї переваг в залишенні на роботі, суд дійшов висновку, що наказ відповідача про звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають до повного задоволення. Також, враховуючи, що ОСОБА_1 була незаконно звільнена з роботи, суд дійшов висновку, що на її користь відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України слід стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. З довідки Ягодинської митниці Міндоходів від 12.11.2013 року № 4/44-249 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача перед звільненням становила 197,58 грн., а період вимушеного прогулу 35 робочих днів (з 03.10.2013 року до 20.11.2013 року), заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 6915,30 грн.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді за рішенням суду штат Ягодинської митниці Міндоходів було повністю укомплектовано, за винятком посад, призначення на які здійснюється у порядку, визначеному Міністерством доходів і зборів України. Позивач була завчасно повідомлена про майбутнє вивільнення в порядку, встановленому Кодексом законів про працю України. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги, що за період з січня до вересня 2013 року штатна чисельність працівників Ягодинської митниці Міндоходів скоротилась на 50 одиниць, що підтверджується штатними розписами. Також апелянт зазначає, що за правилами ст. 43-1 Кодексу законів про працю України при розірванні трудового договору з службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, згода профспілкового органу не вимагається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, з 18.09.1990 року ОСОБА_1 проходила службу в митних органах України, останньою посадою перед звільненням була посада головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів.

Наказом Державної митної служби України від 27.09.2010 року № 1807-к ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного правопорушення звільнено з митних органів з посади головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці.

Наказом Ягодинської митниці від 29.09.2010 року №614-к оголошено зазначений вище наказ Державної митної служби України.

Однак наказ Державної митної служби України від 27.09.2010 року № 1807-к був скасований, а ОСОБА_1 була поновлена на посаді, яку займала до звільнення, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2012 року.

На виконання зазначених судових рішень наказом Державної митної служби України від 10.06.2013 року №989-к «По особовому складу митних органів» було скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 27.09.2010 року № 1807-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення з митних органів ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці, та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці з 29.09.2010 року.

Зазначений наказ Державної митної служби України був оголошений згідно з наказом Ягодинської митниці від 12.06.201 року № 365-к.

Однак 14.06.2013 року ОСОБА_1 була попереджена про майбутнє вивільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю (КЗпП) України у зв'язку із змінами в організації праці, реорганізацією та скороченням штатної чисельності Ягодинської митниці.

А наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 01.10.2013 року №208-о ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці, звільнено із займаної посади з 02.10.2013 року в зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність зазначеного наказу відповідача з таких підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів.

При цьому, п. 3 даної постанови було передбачено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються.

Згідно з додатком № 2 до постанови «Перелік територіальних органів ДПС та Держмитслужби, які реорганізуються» Ягодинська митниця Державної митної служби України реорганізована у Ягодинську митницю Міндоходів.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку відбулася реорганізація установи, у якій працювала ОСОБА_1, тому її звільнення на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України могло здійснюватись лише у випадку скорочення чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Як встановив суд, на момент поновлення на роботі ОСОБА_1 згідно з наказом Державної митної служби України від 10.06.2013 року № 998-к на Ягодинській митниці діяв тимчасовий штатний розпис на 2013 рік, затверджений заступником Міністра доходів і зборів України 07.05.2013 року, відповідно до якого у відділі митного оформлення № 1 митного посту «Устилуг» Ягодинської митниці було передбачено 10 посад, з яких 1 начальник відділу, 4 головних інспекторів, 3 старших інспекторів та 2 інспекторів.

16.10.2013 року заступник Міністра доходів і зборів України затвердив штатний розпис Ягодинської митниці Міндоходів станом на 11.09.2013 року, відповідно до якого у відділі митного оформлення № 1 митного посту «Устилуг» було передбачено 10 посад, з яких 1 начальник відділу, 4 головних інспекторів, 3 старших інспекторів та 2 інспекторів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у структурному підрозділі, в якому працювала ОСОБА_1, а саме відділі митного оформлення № 1 митного посту «Устилуг» фактичного скорочення чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями не відбулося.

При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на ту обставину, що на момент поновлення позивача на посаді на підставі зазначених вище судових рішень відділ митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів був повністю укомплектований, оскільки дана ситуація врегульована нормами п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якого трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що за період з січня до вересня 2013 року штатна чисельність працівників Ягодинської митниці Міндоходів скоротилась на 50 одиниць, оскільки, як зазначено вище, у відділі митного оформлення № 1 митного посту «Устилуг», в якому ОСОБА_1 працювала до звільнення, скорочення чисельності або штату працівників не відбулось, і у випадку реорганізації установи відповідач був зобов'язаний вирішити питання щодо працевлаштування позивача саме в цьому структурному підрозділі, врахувавши при цьому належним чином обставини, що визначають переважне право працівника на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

І лише у випадку неможливості працевлаштування в цьому структурному підрозділі відповідач був зобов'язаний вжити всіх передбачених законодавством заходів для її працевлаштування в інших структурних підрозділах Ягодинської митниці Міндоходів.

Разом з тим, як встановив суд, відповідач не пропонував ОСОБА_1 іншої роботи (посади), що суперечить вимогам ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. п. 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

А згідно з ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 01.10.2013 року № 208-о «Про звільнення ОСОБА_1» є протиправним і підлягає скасуванню, а позивача слід поновити на посаді, яку вона займала перед звільненням, а саме на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів з дня звільнення, тобто з 02.10.2013 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи, що відповідно до довідки Ягодинської митниці Міндоходів від 12.11.2013 року № 4/44-249 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 перед звільненням становила 197,58 грн., а період вимушеного прогулу 35 робочих днів (з 03.10.2013 року до 20.11.2013 року), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 6915,30 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (197,58 грн. х 35 робочих днів).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 803/2280/13-а за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 19.05.2014 року