ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 р. Справа № 2528/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представника позивача Козака Т.В.,
представника відповідача Лаврука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ «Епіцентр К» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.04.2011 року № 0000442301, яким йому визначено податкове зобов'язання із сплати земельного податку в розмірі 247441,58 грн., в тому числі 197953,26 грн. за основним платежем та 49488,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року позов задоволено повністю.
Постанова мотивована тим, що на момент розгляду справи положення пункту 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, визнане незаконними. Саме на підставі цього положення рішення міської ради відповідач дійшов висновку про заниження позивачем земельного податку на 2010 рік, що й слугувало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Однак на переконання суду, рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій не може ґрунтуватися на незаконному рішенні іншого суб'єкта владних повноважень, яке визнано незаконним в судовому порядку. Суд відхилив твердження відповідача, що п. 1 зазначеного рішення Івано-Франківської міської ради, яким затверджено матеріали нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року, залишився чинним, в зв'язку з чим на даний час діючою є нормативно-грошова оцінка земель м. Івано-Франківська, затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року, оскільки саме п. 2 цього рішення було введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська. Тому, на думку суду, такі доводи відповідача є помилковими, оскільки не введені в дію, а лише затверджені матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська не можуть застосовуватися при розрахунку земельного податку, а нових рішень, якими б вводилися в дію матеріали нормативної грошової оцінки землі, Івано-Франківська міська рада не приймала.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким було введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, набув чинності з дати прийняття цього рішення і був чинним на час проведення податковим органом перевірки дотримання ТзОВ «Епіцентр К» вимог податкового законодавства при сплаті земельного податку. При цьому, у випадку визнання незаконним (протиправним) нормативно-правовий акт, якщо законом не передбачено чи судом не зазначено інше, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Проте в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року, якою було залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року про скасування п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року не зазначено, що цей пункт визнано нечинним з моменту його прийняття. Крім того, п. 1 даного рішення, яким затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року, не оскаржувався у встановленому законодавством порядку, отже, є чинним, тому на даний час діючою є нормативна грошова оцінка земель м. Івано-Франківська, затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року. Також апелянт зазначає, що податкове зобов'язання із сплати земельного податку формувалося з врахуванням наданих управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську розрахунків нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
В період з 20.12.2010 року до 06.04.2011 року працівники Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва провели планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Епіцентр К» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року до 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.04.2011 року № 1083/23-222/32490244.
В акті перевірки зазначено про встановлення фактів порушення ТзОВ «Епіцентр К» (в частині, що є предметом розгляду в даній справі) вимог ст. ст. 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю», а саме невірно визначено базу оподаткування по податку на землю за земельну ділянку, розташовану в м. Івано-Франківську, внаслідок чого завищено земельний податок за період з 01.06.2010 року до 30.09.2010 року на загальну суму 197953,26 грн.
На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську прийняла податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000442301, яким ТзОВ «Епіцентр К» визначено податкове зобов'язання із сплати земельного податку в розмірі 247441,58 грн., в тому числі 197953,26 грн. за основним платежем та 49488,32 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.
Як встановив суд, 25.12.2008 року Івано-Франківська міська рада (орендодавець) та ТзОВ «Епіцентр К» (орендар) уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого позивач набув права власності на земельну ділянку загальною площею 7,5276 га по вул. В.Івасюка, 17 в м. Івано-Франківську.
З цього часу відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» позивач являється платником земельного податку.
26.01.2010 року ТзОВ «Епіцентр К» подало до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську податковий розрахунок із земельного податку за 2010 рік, в якому визначив податкове зобов'язання із сплати земельного податку в розмірі 140051,00 грн.
На думку податкового органу, заниження позивачем податкового зобов'язання із сплати земельного податку відбулося внаслідок неврахування ним при розрахунку цього податку введеної у дію п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року нової нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2009 року у справі № 2а-1965/2009 за позовом ВАТ «Родон», ВАТ «Полімер», ВАТ «Промприлад», ВАТ «Будівельні матеріали», ВАТ «Залізобетон», ВАТ «Індуктор» до Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод», ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», ЗАТ «Солід», Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, визнано незаконним пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради було задоволено, а зазначену постанову Івано-Франківського міського суду скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року було скасовано, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2009 року залишено в силі.
При цьому, постановляючи зазначену ухвалу касаційний суд зазначив наступне.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська станом на 01.07.2007 року, виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто». А п. 2 цього рішення вказану нормативну грошову оцінку земель міста введено в дію з дати прийняття даного рішення та визнано такою, що втратила чинність нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно з ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Отже, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю.
Відповідно до ст. ст. 14, 17, 20 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Статтею 4 цього Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Таким чином, оскільки грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, який вноситься до Державного бюджету та формує його доходну частину, то суд касаційної інстанції прийшов до переконливого висновку про неправомірність рішення відповідача у частині введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, на момент розгляду адміністративної справи, що розглядається, положення п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, було визнане незаконним.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів відповідача про те, що п. 1 зазначеного рішення Івано-Франківської міської ради, яким затверджено матеріали нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року, залишився чинним, в зв'язку з чим на даний час діючою є нормативно-грошова оцінка земель м. Івано-Франківська, затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року, оскільки саме п. 2 цього рішення було введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська. А не введені в дію, а лише затверджені матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська не можуть застосовуватися при розрахунку земельного податку.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Однак відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду доказів офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку зазначеного вище рішення Івано-Франківської міської ради.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки воно прийняте податковим органом на підставі нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, визнаного незаконним і скасованого судом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі № 2а-3167/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 26.05.2014 року
Судове рішення № 39153467, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3167/11/0970. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: