Ухвала суду № 39150390, 27.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р. Справа № 183138/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участі секретаря - Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року в справі за позовом Приватного підприємства «Діал-Маркет 2» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року Приватне підприємство «Діал-Маркет 2» (далі - ПП) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 №№0001082321, 0001092321. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно фіктивності (безтоварності, нереальності) господарської операції позивача з контрагентами Приватним підприємством «МКМ-Сервіс» (далі - ПП-1) та Приватним підприємством «Авторесурс-сервіс» (далі - ПП-2) у зв'язку із не підтвердженням (фіктивністю) господарської діяльності останніх, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем належним чином не були взяті до уваги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року в справі №2а-7782/12/1370 заявлений адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідна перевірка позивача проведена у рамках кримінальної справи у відповідності з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, відповідачем не надано доказів постановлення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті, тому відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України відповідач не мав права приймати спірні податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно витлумачено вимоги п.86.9 ст.86 ПК України у взаємозв'язку із вимогами пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1, п.58.4 ст.58 ПК України, оскільки перша норма стосується саме платника податків стосовно якого порушено кримінальну справу. Така справа порушена відносно посадових осіб іншого господарюючого суб'єкта. Судом залишено поза увагою фактичні обставини справи, не встановлено реальності господарських операцій позивача із вказаними контрагентами.

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

ПП зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.07.2008, взято на податковий облік в органах податкової служби 21.07.2008, на момент проведення перевірки перебувало на обліку у відповідача, а 29.07.2008 йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) (а.с.16 т.1).

На підставі Акта від 01.03.2012 №427/23-209/36027493 (далі - Акт) позапланової виїзної перевірки ПП з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП-1 та ПП-2 за період 2011 року податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 104370грн; п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 83496грн, в т.ч. за січень 2011 року - 29599грн, за лютий 2011 року - 30226грн, за березень 2011 року - 23671грн (а.с.15-34 т.1).

Як вбачається з цього Акта відповідна перевірка була призначена на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у Львівській області від 25.01.2012 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки та згідно вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.108, 197-198 т.2).

Перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах ПП із ПП-1 та ПП-2 не мали реального товарного характеру, документування цих операцій лише бухгалтерськими проводками.

23.03.2012 відповідачем на підставі Акта прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001082321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 104371грн (основний платіж 104370грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1грн); №0001092321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 23672грн (основний платіж 23671грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1грн) (а.с.35-36 т.1).

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, оскаржив такі в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення (а.с.38-61 т.1).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94 ВР(чинного на час виникнення спірних відносин - здійснення спірних господарських операцій та їх відображення в податковому обліку, у відповідній редакції) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України (чинного на час проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання, у відповідній редакції) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 ст.86 цього ж Кодексу визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали перевірки повинні були бути долученими до матеріалів такої справи.

Відповідачем в Акті досліджені дані щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, належності оформлення відповідних первинних документів та надано їм правову оцінку.

Однак, з огляду на вимоги п.86.9 ст.86 ПК України, статус матеріалів перевірки та зроблених на їх підставі висновків податкового органу, визначається кримінально-процесуальним законом, тому суд не може надавати їм процесуальної оцінки та роботи будь-які висновків щодо реальності здійснених господарських операцій до рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

Доказів наявності рішення, яке набрало законної сили у наведеній кримінальній справі, станом на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, немає.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст.4 ПК України, відповідно до п.4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставність висновків суду першої інстанції вказують і наступні зміни податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 №5503-VI п.86.9 викладено в новій редакції.

Передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України апеляційний суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку,що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 30 травня 2014 року.