ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року Справа № 46929/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника відповідача Мельника О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року в справі за позовом приватного підприємства «Продекспорт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2011 року приватне підприємство «Продекспорт» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000642309/0 від 20.08.2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1951027,00 грн. за основним платежем та 975513,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього - на суму 2926540,50 грн. Посилався на невідповідність оскаржуваного рішення податкового органу вимогам чинного законодавства.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000642309/0 від 20.08.2010 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська ОДПІ, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в позові відмовити.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та не взяв до уваги заперечення податкового органу щодо фактичного невиконання контрагентами позивача підрядних будівельних робіт за договорами, які зазначені в актах виконаних робіт. Зазначені господарські операції оформлені відповідними фінансово-господарськими документами, та фактично не виконувалися. З врахуванням відсутності контрагентів за місцем їх державної реєстрації, відсутності трудових ресурсів, відповідних фондів та розрахунків за виконаний обсяг робіт, який для всіх контрагентів є однотипним, всі контрагенти об'єктивно не могли виконати зазначені в документах роботи. Вказані контрагенти мають ознаки фіктивності. Суд невірно послався в постанові на факт визнання податковим органом фактичного виконання підрядних робіт контрагентами позивача, що не відповідає дійсності. Суд безпідставно визнав доказом доводів позивача висновок судово-економічної експертизи, який не є належним доказом в справі.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що весь об'єм підрядних робіт за укладеними договорами позивача з рядом його контрагентів, зазначений в актах виконаних робіт, фактично виконаний, чого не оспорює податковий орган, внаслідок чого позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача відповідає чинному законодавству.
З такими висновками суду погодитися не можна.
В справі встановлено, що Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Продекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2009 року по 31.03.29010 року.
За результатами перевірки складено акт від 27.07.2010 року № 7857/23-42/30047671, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000642309/0 від 20.08.2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1951027,00 грн. за основним платежем та 975513,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього - на суму 2926540,50 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення податковим органом стали ті обставини, що позивач безпідставно відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість - 1951027,00 грн., в тому числі за вересень 2009 року - 371889,00 грн., за жовтень 2009 року - 838340,00 грн., за січень 2010 року - 202840,00 грн., за лютий 2010 року - 342017,00 грн., за березень 2010 року - 195941,00 грн. за рахунок здійснення господарських операцій за правочинами, які не були спрямованими на реальнее настання правових наслідків, які обумовлені ними, укладеними з ПП «Профкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг-Компані», ТОВ «Експертжитлобуд».
Зокрема, 30.08.2009 року між ПП «Продекспорт» та ПП «Профкомфортстиль» було укладено договір на виконання будівельних ремонтних та оздоблювальних робіт в торговому центрі за адресою м.Тернопіль,, вул. 15 квітня, 5а. На виконання цього договору було складено акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2В за вересень та жовтень 2009 року, два акти та податкові накладні в кількості чотирьох всього на суму 2431929,60 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 405321,60 грн.
Суд першої інстанції вважав, що факт виконання підрядних робіт не спростований податковим органом.
Однак, такий факт не підтверджений і позивачем.
ПП «Профкомфортстиль» зареєстроване у Залізничному районі м. Львова по вул. Курмановича,9. Засновником, керівником і головним бухгалтером підприємства є одна і та ж особа Гоменюк М.Д. На підприємстві відсутні працівники, основні фонди, складські приміщення, його статутний фонд становить тільки 1000 грн. Станом на травень 2001 року підприємство з його ініціативи було знято з податкового обліку та зареєструвалося в Голосіївському районі м. Києва.
Суд, посилаючись на листа ПП «Профкомфортстиль» від 29.06.2010 року, прийшов до висновку, що всі ремонтні та оздоблювальні роботи по договорах позивача з ПП «Профкомфортстиль» виконувалися субпідрядниками - ТзОВ «СхіденергоУкраїна» та ТОВ «Фернандо Укр. Груп.».
Проте, в актах приймання виконаних підрядних робіт за вересень та жовтень 2009 року не зазначено субпідрядника.
За повідомленням ДПІ у Соломянському районі м. Києва, ТзОВ «СхіденергоУкраїна» зареєстроване у Соломянському районі м. Києва по вул. Курській, 10 (адреса масової реєстрації субєктів підприємницької діяльності), за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що зроблено відповідний запис державного реєстратора у Соломянському районі м. Києва.
Директор товариства та головний бухгалтер в м. Києві та Київській області не зареєстровані. Основним видом діяльності підприємства є дослідження і розробки в галузі природничих наук, що не відноситься до ремонтних та оздоблювальних робіт.
ТОВ «Фернандо Укр. Груп.» зареєстровано в Голосіївському районі м. Києва по вул. Горького, 5Б, проте за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що також зроблено відповідний запис державного реєстратора в Голосіївському районі м. Києва.
Згідно реєстраційних документів основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля продовольчими товарами, дослідження конюнктури ринку та виявлення суспільної думки, що також не не відноситься до ремонтних та оздоблювальних робіт.
Директор, вона ж і головний бухгалтер підприємства, в м. Києві та Київській області не зареєстрована.
Отже, зазначені підприємства обєктивно не могли здійснити зазначені в актах відповідні роботи як субпідрядники, тому складені акти приймання виконаних робіт позивача та ПП «Профкомфортстиль» викликають сумнів в їх об'єктивності.
Крім того, податковий орган довів, що позивач має заборгованість перед ПП «Профкомфортстиль» по оплаті за виконані роботи, яка станом на 31.03.2010 року складала 2431929,60 грн., тобто на час крайнього строку періоду перевірки не провів жодної оплати за підрядні роботи. Дана обставина свідчить про об'єктивну неможливість позивача проводити розрахунок.
25.08.2009 року ПП «Продекспорт» як замовником та ПП «Будгаранткомфорт» як генеральним підрядником було укладено договір генерального підряду, на виконання якого сторони склали акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість таких робіт, згідно яких загальна сума виконаних робіт за вересень-жовтень 2009 року становить 4829444,40 грн., в тому числі ПДВ 804907,40 грн.
Зі справи видно, що ПП «Будгаранткомфорт» зареєстровано в Залізничному районі м. Львова за адресою вул. Курмановича, 9, яка є аналогічною адресі реєстрації попереднього контрагента позивача - ПП «Профкомфортстиль».
Згідно актів приймання виконаних робіт, зокрема обліку людино-днів, на об'єкті мали працювати понад 150 працівників ПП «Будгаранткомфорт», проте згідно звіту ф. 1 ДФ на підприємстві в 3-4 кварталі 2010 року працювало тільки 10 працівників. Підприємство не має основних фондів, складських приміщень. Керівник підприємства, він же головний бухгалтер Масний М.І., відносно якого порушена кримінальна справа за ознаками ч.3 ст. 212 КК України, пояснив про втрату всіх документів по операціях з ПП «Продекспорт», що унеможливлює проведення перевірки господарських зв'язків цих контрагентів.
Позивач не проводив жодних розрахунків за виконані роботи, хоча згідно умов договору мав проводити такі протягом 60 календарних днів та допустив заборгованість станом на 14.03.2010 року на суму 4829444,40 грн., тобто на всю суму вартості робіт за договором.
Отже, реальна можливість у ПП «Будгаранткомфорт» здійснювати підрядні роботи за договором з ПП «Продекспорт» від 25.08.2009 року та фактичне здійснення таких робіт викликає обгрунтований сумнів.
Далі, як видно з матеріалів справи, 10.11.2009 року між ПП «Продекспорт» як замовником та ТзОВ «Експертжитлобуд» як генеральним підрядником було укладено договір на проведення будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт в житловому будинку в м.Тернополі, вул. 15 квітня, 5а в період з 1.11.2009 року по 1.03.2010 року. На виконання договору сторони склали акти приймання виконаних робіт на загальну суму 3269161,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 544858,00 грн. В актах приймання виконаних робіт за січень 2010 року зазначено об'єкт виконання робіт житловий будинок. Підрядник влаштував безбалконне перекриття, встановив блоки стін у підвалі, уклав перемички массою до 0,3 т, змурував зовнішні цегляні стіни, встановив каркаси і сітки в стінах.
Позивач письмово підкреслював проведення таких робіт при початку будівництва. В той же час, в інших актах за січень 2010 року зазначалося про виконання робіт в житловому будинку по влаштуванню керамічних плиток, плінтусів, наличників, влаштування бетонних стяжок та інших робіт. Зазначення в актах проведення робіт за один і той же період, які характерні для початку будівництва та його закінчення, викликають сумнів в достовірності зазначених в актах даних про види і об'єми підрядних робіт, проведених контрагентом позивача.
Зі справи видно, що ТзОВ «Експертжитлобуд» зареєстровано у Шевченківському районі м. Києва по вул. Ю.Коцюбинського, 7/46. В його штаті є директор, він же головний бухгалтер, він же засновник ще трьох приватних підприємств в м. Києві. Підприємство за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, з приводу чого є відповідний запис державного реєстратора у Шевченківському районі м. Києва. Позивач не проводив жодних розрахунків з своїм контрагентом, в звязку з чим існує кредиторська заборганість на всю суму договору - 3269161,00 грн.
Вказані обставини свідчать про наявність обгрунтованих сумнівів щодо проведення підрядних робіт саме ТзОВ «Експертжитлобуд» за договором з позивачем від 10.11.2009 року.
11.02.2010 року між ПП «Продекспорт» та ТОВ «Будінжиніринг-Компані» було укладено договір на проведення будівельно-ремнтних та оздоблювальних робіт в житловому будинку в м.Тернополі, вул. 15 квітня, 5а в період з 1.03.2009 року по 31.03.2010 року. На виконання договору сторони склали акти приймання виконаних робіт на загальну суму 1175654 грн., в т. ч. ПДВ 195942,33 грн. В актах приймання виконаних робіт за березень 2010 року зазначено проведення таких робіт, як влаштування паркету, влаштування підвісних стель, заміна світильників, які кошторисом не були передбачені, оскільки будинок здавався в «сирому» вигляді без паркетів, підвісних стель та світильників.
ТОВ «Будінжиніринг-Компані» зареєстроване в ДПІ Печерського району м. Києва за адресою проїзд Військовий, 1. Його штати передбачають директора та головного бухгалтера в одній особі, на яку зареєстровано ще три приватні підприємтва в м. Києві. Підприємство не має основних фондів, складів, обладнання для проведення будівельних та оздоблювальних робіт. За проведені підрядні роботи позивач не здійснював з своїм контрагентом розрахунків. Факт невиконання підрядних робіт цим товариством та іншими підприємствами підтвердили письмовими поясненнями свідки ,зокрема начальник СБУ «Спецбуд», якому було видано дозвіл на проведення будівельних робіт Талаховський М.В., який підтвердив, що жодних підрядних робіт на будівництві будинку в м.Тернополі, вул. 15 квітня, 5а працівниками інших підприємств не проводилося, а назви підприємств ПП «Профкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг-Компані», ТОВ «Експертжитлобуд» йому не відомі.
Висновок судово-економічної експертизи № 192 від 16.03.2011 року правомірності рішення суду першої інстанції не обгрунтовує, оскільки предметом експертного дослідження не були об'єми та фактичне виконання підрядних робіт контрагентами позивача.
Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про обгрунтовані висновки податкового органу в процесі перевірки щодо фактичного невиконання контрагентами позивача підрядних робіт за укладеними договорами, правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з цими контрагентами, в звязку з чим слід прийти до висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000642309/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1951027,00 грн. за основним платежем та 975513,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього - на суму 2926540,50 грн.
Суд першої інстанції розглянув справу без повного і об'єктивного дослідження її обставин, помилково застосував норми матеріального та процесуального права та прийшов до неправильного висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене, оскаржувана постанову суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові з наведених вище підстав.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року в справі № 2а-92/11/1970 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський
Судове рішення № 39150384, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-92/11/1970. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: