Рішення № 3914498, 18.06.2009, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2009 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Буцяка З.І.

суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,

при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.

за участю ОСОБА_1.; ОСОБА_2.; представника ОСОБА_1. -ОСОБА_3 представника ОСОБА_2. - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду від 19 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів і додаткових витрат на утримання дитини,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 19 лютого 2008 року позов ОСОБА_2. задоволено повністю: стягнуто із ОСОБА_1. на користь позивача на утримання дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, аліменти розміром у 557 гривень, що дорівнювало на момент ухвалення рішення одному прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 02.10.2008 року.

Цим рішенням стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_2. додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, розміром у 1 000 гривень і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 02.10.2008 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, де посилався на порушення судом норм матеріального права і неповноту з'ясування судом обставин справи.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції при вирішенні справи і ухваленні рішення всупереч вимогам ст. 182 СК України не враховано погіршення матеріального становища платника аліментів. Також не враховано чинність рішення суду від 19.12.2006 року, яким присуджено аліменти із ОСОБА_1. на користь дитини від іншого шлюбу - дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, щомісячно розміром у 1\4 частини всіх видів заробітку до досягнення нею повноліття. Упущено ту обставину, що разом з апелянтом проживає його матір, 1937 року народження, яка є непрацездатною, пенсіонером за віком. Вона потребує постійного лікування, поліпшеного харчування, так як часто хворіє, на що ОСОБА_1 витрачаються значні кошти.

Просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким стягнути з нього на користь позивача на утримання малолітньої дитини аліменти розміром у 1\4 частину, відмовивши у позові про стягнення додаткових витрат на утримання дочки.

У судовому засіданні ОСОБА_1. та його представник, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надали пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_2. та її представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги,

Справа №22-962-09 Головуючий у суді 1 інстанції: Бердій М.А.

Категорія: 46.48 Суддя-доповідач: Хилевич С.В.

покликались на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив із обґрунтованості обов'язку відповідача утримувати дитину до досягнення нею повноліття та брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Між тим, з такими висновками повністю погодитися неможливо, оскільки їх зроблено з невідповідністю обставинам справи, виходячи з такого.

З матеріалів справи безспірно вбачається, що 26 листопада 2004 року від шлюбних відносин ОСОБА_2. і ОСОБА_1. народилась дитина - дочка ОСОБА_5 (а.с. 5).

Апеляційним судом встановлено, що на момент вирішення справи шлюб між сторонами розірвано, вони проживають окремо і ведуть роздільний побут (а.с. 4). Дочка проживає з матір'ю - позивачем у справі і знаходиться на її повному утриманні.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Правильно встановивши спірні правовідносини і застосувавши до них відповідні норми матеріального права, міський суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1. добровільно не сплачує аліменти, маючи змогу брати участь в утримуванні дитини. У засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1. займається підприємницькою діяльністю у виді надання послуг по ремонту квартир, тобто має нерегулярний, мінливий дохід. Він сплачує аліменти на утримання дитини від іншого шлюбу - дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, розміром у 1\4 частину всіх видів заробітку до досягнення нею повноліття. Разом з тим, у суді відповідач не заперечив проти сплати щомісячних аліментів на утримання дочки у 500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина та інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду знаходить рішення місцевого суду в частині стягнення аліментів щомісячно у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, законним і обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду з висновком суду першої інстанції про розмір стягнення додаткових витрат на утримання дитини погоджується частково.

Частиною 1 ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Як вірно встановив місцевий суд, і з чим погодилась колегія суддів апеляційного суду, ОСОБА_2. обґрунтувала свою вимогу про стягнення додаткових витрат на утримання дитини хронічним захворюванням верхніх дихальних шляхів та алергією, у зв'язку з чим 2-3 рази на місяць здійснюється нагляд приватним лікарем-терапевтом. Дитина відвідує платний дитячий заклад та в зв'язку із зайнятістю позивача на роботі за нею доглядає няня, якій щомісячно сплачує за послуги 1 000 гривень. Наведені обставини в сукупності вказують про понесення позивачем певних додаткових витрат на утримання дитини, натомість ОСОБА_1. жодної участі в цьому не бере.

Виходячи з реальних затрат ОСОБА_2., понесених нею щомісячно на лікування хронічного захворювання і догляду за дитиною, розмір додаткових витрат та утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, для відповідача колегія суддів апеляційного суду визначає у 500 гривень.

Враховуючи невідповідність висновків міського суду обставинам справи, оскаржуване рішення підлягає частковій зміні.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Рівненського міського суду від 19 листопада 2008 року змінити, частково зменшивши щомісячний розмір додаткових витрат на утримання дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, із 1 000 (одна тисяча) гривень до 500 (п'ятсот) гривень.

У решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 до державного бюджету м. Рівного (ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області; МФО: 833017; р\р 31219259700002; призначення платежу - код платежу 22050000, - ІТЗ для апеляційного суду Рівненської області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сумою у 250 гривень та до місцевого бюджету м. Рівного (ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області; МФО: 833017; р\р 31414537700002; призначення платежу - код платежу 22090100) судовий збір розміром у 25 гривень 50 копійок.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: