Ухвала суду № 39142122, 04.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р.Справа № 818/447/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гетьманського національного природного парку на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі № 818/447/14

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Гетьманського національного природного парку

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Сумській області, звернувся до суду з позовом до Гетьманського національного природного парку (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати Гетьманський національний природний парк виконати п.п. 2,3,6,7,8,9 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 27.05.2013 року № 18-07-14-14/3826, а саме:

пункт 2: стягнути з осіб, винних у несвоєчасній сплаті обов'язкових платежів (до Пенсійного форду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) Гетьманським НПП, в результаті чого здійснювались перерахування штрафних санкцій, шкоду в сумі 1796 грн. 76 коп. у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 КЗпПУ;

пункт 3: в подальшому при придбанні меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів, дотримуватися граничних норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 року № 332;

пункт 6: відобразити дебіторську заборгованість за КП "Райкомунгосп" на суму 4497 грн. 53 коп.; стягнути кошти в сумі 4497 грн. 53 коп. шляхом проведення претензійно - позовної роботи з КП "Райкомунгосп", в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

пункт 7: перерахувати кошти до державного бюджету за кодом 21080500 в сумі 4669 грн. 32 коп., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду в порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

пункт 8: відобразити дебіторську заборгованість за ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" на суму 54 564 грн. 56 коп.; стягнути кошти в сумі 54 564 грн. 56 коп. шляхом проведення претензійно - позовної роботи з ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

пункт 9: відобразити дебіторську заборгованість за Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на суму 40 981 грн. 12 коп.; стягнути кошти в сумі 40 981 грн. 12 коп. шляхом проведення претензійно - позовної роботи з Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Позивач надав клопотання, в якому просив справу розглянути без участі його представника.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДФІ в Сумській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Гетьманського національного природного парку за період з 01.05.2009р. по завершений звітний період 2013 року, за наслідками якої складено акт №07-06/34 від 12.04.2013р. Враховуючи наявність виявлених ревізією порушень, на адресу позивача Державною фінансовою інспекцією було надіслано лист-вимогу від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826.

Пунктом 2 листа-вимоги встановлено, що в результаті несвоєчасної сплати обов'язкових платежів (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) Гетьманським НПП здійснювалися перерахування штрафних санкцій, пені, в результаті чого нанесено матеріальної шкоди (збитків) установі на загальну суму 1796 грн. 76 коп., у зв'язку з чим, позивача було зобов'язано: стягнути з осіб, винних у зазначеному порушенні шкоду в порядку та в розмірах, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Як свідчить пункт 3 листа-вимоги, ДФІ в ході ревізії було встановлено, що в порушення граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевого бюджетів, затвердженого Постановою КМУ від 04.04.2001р. №332, Гетьманським НПП було придбано телевізор вартістю 7250,00 грн., що перевищує вищезазначені граничні норми. Внаслідок даного порушення, відповідач дійшов висновку, що державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 6650,00 грн., у зв'язку з чим позивача було зобов'язано в подальшому, при придбанні меблів, іншого обладнання та устаткування мобільних телефонів та комп'ютерів, дотримуватися граничних норм, затверджених вищезазначеною Постановою КМУ.

Згідно з пунктом 6 листа-вимоги, встановлено оплату вартості спожитої теплоенергії у завищених обсягах, в результаті чого установою зайво сплачено кошти КП "Райкомунгосп" у сумі 4497,53 грн. Внаслідок виявлених обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР, ч.1, ч.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ, рішень Тростянецької міської ради Сумської області від 16.12.2009р. №707, від 10.01.2011р. №3, від 23.09.2011р. №537, від 10.11.2011р. №605, внаслідок чого, відповідач дійшов висновку, що установі завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4497,53 грн. З огляду на це, позивача зобов'язано: відобразити дебіторську заборгованість за КП "Райкомунгосп" на суму 4497,53грн.; стягнути кошти в сумі 4497,53 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з КП "Райкомунгосп".

Пункт 7 листа-вимоги свідчить про те, що в ході перевірки відповідачем встановлено, що установою не перераховано до державного бюджету кошти попереднього бюджетного періоду на суму попередньої оплати за спожиті комунальні послуги, по яких зменшено фактичні видатки поточного бюджетного періоду, в результаті чого бюджетом недоотримано доходів в сумі 4669,32 грн. Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч.1 ст.3, ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-УІ, ч.7 ст.51, ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. №2542-ІІІ, ст.629 Цивільного кодексу України, абз.2, п.3.2. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 26.12.2003р. №242, п.7.1.5. та п.7.1.6. Договору від 07.10.2009р. №41. Враховуючи вищезазначені порушення, позивача було зобов'язано перерахувати до державного бюджету кошти в сумі 4669,32 грн. В іншому випадку, стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду в порядку та в розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Відповідно до пункту 8 листа-вимоги, в ході ревізії відповідачем встановлено, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт Державному підприємству "Харківська державна лісовпорядна експедиція" у завищених розмірах, внаслідок включення до Актів виконаних робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати на загальну суму 54564,56 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) установі на вказану суму. За наслідками проведеної ревізії по даному питанню відповідач дійшов висновків про порушення Гетьманським НПП ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.9, абз.7 ст.4 Закону України №996, пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 . У зв'язку з виявленими порушеннями позивача зобов'язано: відобразити дебіторську заборгованість за ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" на суму 54564,56 грн.; стягнути кошти в сумі 54 564,56 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи в ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція"; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів шкоду у порядку та в розмірах, вставленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Згідно з пунктом 9 листа-вимоги, в ході ревізії встановлено, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт Сумському державному підприємству геодезії, картографії та кадастру в завищених розмірах внаслідок включення до кошторису створення ортофопланів на площу 802,17 кв.км., у той час як фактична площа Гетьманського НПП складає 233,60 кв.км., в результаті чого установі завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 40981,12 грн. Таким чином, позивачем, відповідно до висновків ДФІ, було порушено ч.1 ст.3, ч.1 ст.9, абз.7 ст.4 Закону №996, абз.2 п.1 Указу Президента України "Про створення Гетьманського національного природного парку" від 27.04.2009р. №273, пункту 2.1. Положення №88, у зв'язку з чим позивача зобов'язано: відобразити дебіторську заборгованість за Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в сумі 40981,12 грн.; стягнути кошти в сумі 40981.12 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи із Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру; в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів шкоду в порядку та розмірах, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Не погодившись із вимогами, викладеними в пунктах 2,3,6,7,8,9,10 листа від 27.05.2013р. №18-07-14-14/382, Гетьманський національний природний парк звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до ДФІ в Сумській області про визнання їх протиправними та скасування. Постановою суду від 29 серпня 2013 року у справі № 818/4631/13-а позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 10 листа - вимоги. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року постанову суду першої інстанції залишено без змін

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Гетьманського національного природного парку до ДФІ в Сумській області в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2,3,6,7,8,9 листа - вимоги від 27.05.2013 року № 18-07-14-14/3826, набрало законної сили. Оскільки зазначеним судовим рішенням підтверджено правомірність вимог позивача в даній справі, обставини, ним встановлені, не підлягають доказуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначеним судовим рішенням, яке набрало законну силу, підтверджено правомірність пунктів 2,3,6,7,8,9 листа - вимоги від 27.05.2013 року № 18-07-14-14/3826.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним задоволення позову та зобов'язання відповідача виконати пункти 2,3,6,7,8,9 листа - вимоги від 27.05.2013 року № 18-07-14-14/3826.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гетьманського національного природного парку залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі № 818/447/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.