Ухвала суду № 39128100, 04.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 876/4888/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Рибачука А.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

представника позивача Діткуна І.З.,

представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Груп» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Прем'єр Груп» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 року за №0000622201. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Схівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки в процесі проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення у податковому обліку позивача господарських операцій з ТзОВ «Оптик Україна», оскільки такі фактично не відбувалися. Також, посадовими особами платника податків не представлено первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Представник Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник ТзОВ «Прем'єр Груп» в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Прем'єр Груп» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Оптик Україна» за весь період здійснення взаєморозрахунків, ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 29.01.2014 року за №82/22-10/23273893 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.02.2014 року:

- за №0000632201, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510 грн. 00 коп.;

- за №0000622201, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 631829 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 439834 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 191995 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.85.2 ст.85 ПК України (платником податків не надано посадовим особам органів державної податкової служби документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки);

- п.198.1, п.198.6, п.198.1 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 439834 грн. 00 коп.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Оптик-Україна» (продавець) та ТзОВ «Прем'єр груп» (покупець) 04.01.2011 року було укладено договір купівлі - продажу за №01-11 згідно з умов якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар згідно рахунків, які містять повну інформацію по назві, кількості, ціні за одиницю та загальній вартості, в тому числі ПДВ, товару, що продається.

В підтвердження виконання вищенаведеного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, акт прийому - передачі від 18.01.2011 року, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки - фактури та платіжні доручення, витяг з електронного звіту по матеріалах.

Одночасно позивач представив докази використання отриманого товару у своїй господарській діяльності. Зокрема, платником податків надано технологічні карти-наряди, виробничі карти замовлення, накладні на відвантаження, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно - транспортні накладні.

В судовому засіданні встановлено, що поставка товарів здійснювалась власним транспортними засобами позивача (VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер ВС 8983 ВІ, VOLKSWAGEN CADDY KASTEN, ВС 8929 ВН), а також із залученням транспортних компаній.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій вищенаведений контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагента.

За таких обставини, суд першої інстанції вірно зазначив, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та вказують на несправедливе втручання контролюючого органу у право власності платника податків, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обґрунтованими. Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, органом державної податкової служби безпідставно застосовано і штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №813/1382/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.І.Мікула

А.І.Рибачук

Повний текст ухвали виготовлено 06 червня 2014 року.