Ухвала суду № 39125635, 02.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/493/14-ц Головуючий у І інстанції Опанасюк І.О.Провадження № 22-ц/780/3430/14 Доповідач у 2 інстанції Журба C.О.Категорія 26

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Лопатюк В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду із позовом, який мотивував тим, що 19 жовтня 2012 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, згідно якого банк надав останньому кредит у розмірі 99800 грн., який відповідач повинен був повернути банку у строк до 19 жовтня 2016 року. В той же час відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, чергові платежі не сплачує, у зв'язку з чим за кредитом утворилася заборгованість, що й зумовило банк звернутися з вимогою про стягнення з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 110087 грн. 68 коп., яких борг за кредитом - 90120 грн. 35 коп., борг за відсотками - 12680 грн. 83 коп., пеня - 7286 грн. 50 коп.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні частини позовних вимог відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що банк ввів його в оману, надавши на підпис не той договір, який він читав, а також фактично надав кредит в сумі меншій, ніж передбачено договором. Вважав, що фактично його заборгованість за договором кредиту становить 55529 грн., а позивачем неправильно нарахований розмір пені та боргу за кредитом.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Колегія суддів критично відноситься до посилань відповідача на те, що він під впливом омани з боку банку підписав кредитний договір на умовах, що не відповідали попередньо погодженим сторонами умов кредитування. Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. В той же час наведене вище твердження відповідача жодним чином не буди доведені в ході розгляду справи, відтак не можуть бути прийнятими судом.

Не було доведено позивачем й посилань на те, що фактично він отримав кредит в меншій ніж встановлено договором сумі, оскільки з цього приводу також не було подано жодного належного доказу. Натомість в матеріалах справи міститься меморіальний ордер №52014 від 19.10.2012 року, яким у відповідності до умов договору кредиту на обумовлений картковий рахунок було перераховано усю суму кредиту.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді