Ухвала суду № 39115511, 02.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/71/14-ц 02.06.2014 02.06.2014 02.06.2014

Провадження №22-ц/784/1194/14 Суддя першої інстанції: Гуденко О.А.

Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 червня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, відповідачки - ОСОБА_4 її представника - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2014 року по справі

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4

за участю третьої особи - Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради

про

зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання.

13 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2013 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду.

Ухвалою того ж суду від 9 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми роз'єднано в самостійні провадження.

Позивач зазначав, що з 6 жовтня 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4 Від подружнього життя мають малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. З серпня 2013 року відповідачка разом з дітьми стала проживати за іншою адресою. Самостійно без узгодження з ОСОБА_2, відповідача змінила місце проживання дітей, після чого почала чинити перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми.

Посилаючись на викладене, остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні з малолітніми синами ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2., встановити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, а саме: друга та четверта субота місяця з 16.00 год. до 19.00 год., друга та четверта неділя місяця з 09.00 год. до 12.00 год.; право брати дітей на відпочинок та оздоровлення не менше 2-х разів на рік з правом виїзду за кордон (з відповідним оформленням згоди матері), з можливістю забирати дітей від матері та повернення до матері за місцем проживання дітей, а саме: зимові канікули кожного року в перший тиждень, літні канікули з 01 червня до 15 липня включно кожного року; необмежене спілкування з дітьми особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосередньо фізичного спілкування між батьком та дітьми.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Визначено участь ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми синами - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши наступний порядок побачень з дітьми: кожної другої та четвертої суботи місяця з 16.00 год. до 19.00 год., друга та четверта неділя місяця з 09.00 год. до 12.00 год. у присутності матері перші п'ять місяців, а також 24 дні під час літнього періоду для оздоровлення дітей в період з 1 червня по 15 липня, шість днів під час зимових канікул - за взаємним вибором. Надано право ОСОБА_2 та ОСОБА_4 змінювати порядок побачень з неповнолітніми ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за їх взаємною згодою, в тому числі і кожного дня у вечірній час. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідачка посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо.

Положення ст. 159 СК України передбачають, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересам дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутності іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 6 жовтня 2006 року, який на теперішній час розірвано (а.с.30).

Від подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28, 29).

На теперішній час сторони проживають окремо. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2013 року, змінного рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 6 лютого 2014 року визначено місце проживання дітей разом з матір'ю та стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно (а.с. 104).

З акту обстеження матеріально-побутових умов від 02.09.2013 року, вбачається, що ОСОБА_4 разом з дітьми проживає в кв. 7 по вул. Леніна, 77 в м. Миколаєві (а.с.27).

ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 (а.с.24).

У зв'язку з тим, що сторони порозуміння щодо участі у вихованні малолітніх дітей не досягли, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1049 від 08.11.2013р. визначена участь ОСОБА_2 у вихованні дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 надавши йому можливість побачень з дітьми кожної другої та четвертої суботу місяця з 09.00 год. до 18.00 год. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 09.00 год. до 12.00 год. в присутності матері дітей, з правом зміни порядку спілкування за взаємною згодою батьків (а.с.40).

Згідно висновку від 27.11.2013 року органу опіки та піклування Миколаївської міської ради визначено доцільність участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей, надавши останньому можливість побачення з дітьми кожної другої та четвертої суботи місяця з 9.00 год. до 12.00 год. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 09.00 год. до 12.00 год. в присутності матері, з правом зміни порядку спілкування за взаємною згодою батьків (а.с.35-36).

Після встановлення графіку побачень, ОСОБА_4 перешкоджає ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми, що підтверджується зверненнями останнього до Центрального районного відділу Миколаївського міського управління юстиції (а.с.55, 56).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність перешкод з боку відповідачки у спілкуванні позивача з малолітніми дітьми та з урахуванням інтересів дітей та висновку органу опіки та піклування обґрунтовано встановив спосіб участі позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, надавши право ОСОБА_2 та ОСОБА_4 змінювати порядок побачень з неповнолітніми дітьми за їх взаємною згодою, в тому числі і кожного дня у вечірній час на увагу не заслуговують, оскільки таке право було зазначено в рішенні органу опіки та піклування та є способом участі у вихованні дитини.

Посилання на відсутність доказів невиконання ОСОБА_4 графіку побачень, спростовується наявними в матеріалах справи зверненнями позивача до Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою ля зміни чи скасування рішення суду, ухваленого відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: Судді: