Рішення № 39115503, 26.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/278/14-ц 26.05.2014 26.05.2014 26.05.2014

Провадження №22-ц/784/1304/14 Головуючий по 1 інстанції: Бойко Л.Л.. Категорія 53 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючою - Кутової Т.З.,

суддів - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем -Свіщуком О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Михайлова Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Приватного підприємства «АгроДон»

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014 року

за позовом

ОСОБА_4

до

Приватного підприємства «АгроДон»

про

зміну дати та формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсацію за невикористані відпустки,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПП «АгроДон» про зміну дати та формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсацію за невикористані відпустки.

Позивач зазначав, що з 23 липня 2008 року працював у відповідача рибоводом вирощувальної системи. Відповідачем систематично не виплачувалася заробітна плата, не надавалась щорічна відпустка та не сплачувалася компенсація за невикористані дні відпустки, у зв'язку з чим ОСОБА_4 була надана заява про звільнення з роботи за згодою сторін з 9 липня 2013 року. Згодом, на його адресу надійшов лист від відповідача про звільнення його з роботи з 30 червня 2013 року на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України і підставами звільнення зазначено «ненадання пояснень щодо нестачі риби та постійного не реагування на попередження про появу на робочому місці в нетверезому стані».

Посилаючись на викладене та на те, що при звільненні не було проведено повного розрахунку, позивач просив суд стягнути з ПП «АгроДон» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 2008 року по 2013 рік у сумі 31521 грн., компенсацію за невикористані відпустки тривалістю 82 календарних дні в сумі 3332,48 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8400 грн. Також, позивач просив змінити формулювання причини звільнення з п.7 ст. 40 КЗпП України на п.1.ч.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін та змінити дату звільнення з 30 червня 2013 року на 9 липня 2013 року.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ПП «АгроДон» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у розмірі 23 622 грн., компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 3 332,48 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8400 грн. з відрахуванням сум податків та обов'язкових платежів. В задоволенні вимог про зміну дати та формулювання звільнення відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПП «АгроДон», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В роз'ясненнях, що містяться в п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6 листопада 1992 року з подальшими змінами передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відсторонення від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні дні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством на число календарних днів за цей період.

Згідно зі ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Таким чином, обов'язок по виплаті компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про виплату такої компенсації.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, згідно з наказом від 1 серпня 2008 року №1 ОСОБА_4 прийнято рибоводом вирощувальної системи ПП «АгроДон» (а.с.9,35).

30 червня 2013 року наказом №18 ОСОБА_4 на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України було звільнено у зв'язку з тим, що останнім не надано пояснень по нестачі риби та постійного не реагування на попередження про появу на робочому місці в нетверезому стані (а.с.5).

Перевіркою Територіальною державною інспекцією з питань праці у Миколаївській області від 13 вересня 2013 року встановлено порушення виплат заробітної плати ОСОБА_4 за період з 22 липня 2008 року по 30 червня 2013 року, ненадання щорічних відпусток та компенсації за вказаний період тривалістю 82 календарних дні (а.с.12-13).

Згідно довідки №38 від 16 вересня 2013 року, складеною за результатами перевірки оплати та нормування праці, своєчасності виплати заробітної плати в ПП «АгроДон», проведеною начальником відділу праці управління соціального захисту населення Баштанської райдержадміністрації, звільненому працівнику ОСОБА_4 в порушення ст. 117 КЗпП України не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки належних йому коштів (а.с.69-72).

З довідки №178 від 01.03.2014 року про середню заробітну плату, надану відповідачем вбачається, що заробітна плата ОСОБА_4 за травень, червень 2013 рік становила 2400 грн., а з червня 2012 року по червень 2013 року - 13 776,64 грн. (а.с.51).

За такого, середньоденна заробітна плата для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 64,86 грн.(2400 грн. : 37 дн.), а для виплати компенсації за невикористанні відпустки середньоденна заробітна плата становить 40,64 грн. (13 776,64 грн. : 339дн.)

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 червня 2013 року по 1 лютого 2014 року складає10442,46 грн. (161 роб. дн. х 64,86 грн.), а компенсація за невикористані відпустки - 3332,48 грн. (82дн. х 40,64 грн.).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України межі позовних вимог щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - 8 400 грн.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з цим, задовольняючи частково вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік та за лютий, травень 2012 року у розмірі 23 622 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності наявності вказаної заборгованості та не отримання позивачем за цей період заробітної плати.

Проте, з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна.

Згідно наданих відповідачем розрахунково-платіжних відомостей за 2008-2010 рік включно, ОСОБА_4 нараховувалася заробітна плата з якої здійснювалося відрахування загальнообов'язкового державного соціального страхування до Пенсійного фонду (а.с. 97-106, 146).

Відповідно до п.3.3 Акту Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області від 19 лютого 2009 року №139/23-32580196 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «АгроДон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р.», порушень щодо своєчасності виплати заробітної плати не встановлено, заборгованості по заробітній платі не має (а.с. 152-175).

Згідно п.3.3.1. Акту Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 15 листопада 2013 року №50/22-32580196 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «АгроДон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2013 р.» встановлено, що підприємство заборгованості по виплаті заробітної плати не мало, порушень не встановлено.

Таким чином, контролюючим органом, в особі Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції встановлено, що за період з 2008, 2010,2011, 2012, 2013 роки ПП «АгроДон» нараховувало та сплачувало заробітну плату працівникам, в тому числі й позивачу ОСОБА_4

Доказів щодо отримання ОСОБА_4 заробітної плати за 2009 рік та відсутність заборгованості по заробітній платі за вказаний рік матеріали справи не містять.

Враховуючи розрахункові-платіжні відомості за 2008-2010 роки та звіти індивідуальних відомостей про застраховану особу Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, згідно яких щомісячна заробітна плата ОСОБА_4 у 2009 році складала від 605 грн. до 744 грн., а загальний розмір заробітної плати за рік становить 7718 грн.

За такого, підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по заробітній платі за 2009 рік у розмірі 7 718 грн.

На зазначені обставини, суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 23 622 грн.

Таким чином, рішення суду на підставі п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за 2009 рік у розмірі 7718 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 8400 грн., компенсації за 82 дні щорічної відпустки у розмірі 3332,48 грн., а всього 19450,48 грн. без відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що 16 листопада 2013 року на адресу позивача поштою були направлені розрахункові кошти у розмірі 1818,44 грн. у зв'язку з чим здійснено повний розрахунок, на увагу не заслуговують, оскільки належних доказів на підтвердження з яких сум складаються розрахункові кошти і за який період суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про зміну дати та формулювання звільнення не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АгроДон» - задовольнити частково.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2014 року змінити.

Стягнути з Приватного підприємства «АгроДон» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за 2009 рік у розмірі 7718 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 8400 грн., компенсацію за 82 дні щорічної відпустки у розмірі 3332,48 грн., а всього 19450,48 грн. без відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Приватного підприємства «АгроДон» на користь держави 243,60 грн. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: