Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними
22 травня 2014 р. Справа №805/5407/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
встановив:
28 квітня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Відповідач або Костянтинівська ОДПІ), в якому просила визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2 412,70 грн.
Вказана позовна заява датована 23 квітня 2014 року і того ж дня надіслана на адресу Донецького окружного адміністративного суду, про що свідчить штамп підприємства зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с.23).
Одночасно із поданням позовної заяви позивач надала клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, мотивоване тим, що про існування спірної вимоги вона дізналася у квітні 2014 року, коли розпочалося утримання суми боргу з її пенсії в результаті примусового виконання цього виконавчого документа (а.с.5-7).
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.5 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Отже, до позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У має застосовуватися місячний строк, встановлений ч.5 ст.99 КАС України.
17 лютого 2014 року Костянтинівська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-73/05-14-25-13-9, згідно з якою станом на 01 лютого 2014 року у позивача існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 11 246,98 грн. (а.с.13).
21 лютого 2014 року вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9 надіслана на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що свідчить конверт, в якому здійснено поштове відправлення (а.с.14) та отримана останньою 27 лютого 2014 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.41).
Саме вимога сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9 на суму 11 246,98 грн. отримана ОСОБА_1, про що свідчать її письмові пояснення, викладені у клопотанні про поновлення строку (а.с.7), та письмові заперечення відповідача (а.с.33-35).
Згідно з письмовими поясненнями позивача, отримавши вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9 на суму 11 246,98 грн., вона надала до Костянтинівської ОДПІ судові рішення у справі № 805/12134/13-а, а також своє пенсійне посвідчення. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2 412,70 грн. від Костянтинівської ОДПІ позивач не отримувала (а.с.7).
01 квітня 2014 року Костянтинівська ОДПІ звернулася до відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції з заявою про прийняття до виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2 412,70 грн., про що свідчить заява від 28 березня 2014 року № 532/27/05-14-25-13-9 (а.с.36).
03 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 42776483 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 73, виданої Костянтинівською ОДПІ 17 лютого 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 2 412,70 грн.; накладений арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення та оголошена заборона на його відчуження.
Вказані обставини підтверджені постановою про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2014 року ВП № 42776483 та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 квітня 2014 року ВП № 42776483 (а.с.16-17, 40).
Докази на підтвердження дати вручення позивачу Костянтинівською ОДПІ вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2 412,70 грн. суду не надані.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,- і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.
Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини та наявні у справі письмові докази, враховуючи те, що 27 лютого 2014 року позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9 на суму 11 246,98 грн., а до примусового виконання Костянтинівською ОДПІ пред'явлена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2 412,70 грн., (яка є предметом оскарження); а також те, що відповідачем не надані докази на підтвердження дати вручення спірної вимоги ОСОБА_1 та не спростовані доводи позивача про те, що про існування спірної вимоги вона дізналася лише у квітні 2014 року, суд дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
Правовим наслідком визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є можливість розгляду та вирішення справи з прийняттям рішення по суті позовних вимог.
Стосовно клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду суд відзначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Однак, відповідно до ч.4 ст.102 КАС України правила даної статті не поширюються на строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст.99, 100, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
1. Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, як такого, що пропущений з поважних причин, - задовольнити частково.
2. Визнати поважними причини пропуску Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
3. В іншій частині клопотання - залишити без задоволення.
4. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті 22 травня 2014 року.
5. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя Кравченко Т.О.
Судове рішення № 39113336, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/5407/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: