Рішення № 39109981, 03.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/5129/13-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/3263/14 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 47 03.06.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач добровільно не надає допомогу на утримання дитини, участі у її вихованні не приймає.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного року, починаючи з 17.12.2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно зазначив у своєму рішенні про наявність на утриманні у відповідача дружини та дитини. Інформація, надана відповідачем щодо його доходів, є неправдивою та такою, що приховує дійсний дохід. Позивач останніх два роки не має постійного місця роботи. Судом також не враховано вік дитини та її потреби. Стягнення аліментів у розмірі ? з усіх видів заробітку не ставить в гірше становище іншого його утриманця, бо сукупний дохід на всіх дітей не перевищує 50 % доходу відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач є фізичною особою-підприємцем і його середньомісячний дохід складає 3 713 грн. 99 коп. Висновки суду щодо регулярності доходів ОСОБА_1 є безпідставними, так як середньомісячний дохід може коливатися як у сторону збільшення, так і в сторону зменшення. У зв'язку з політичними подіями відповідач не може спрогнозувати подальші доходи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2002 року по 10 листопада 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження та рішенням суду від 10.11.2010 року.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про народження № НОМЕР_1.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво, оптова торгівля деревиною та будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, виробництво щитового паркету, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції враховував стан здоров'я дитини та сторін по справі, наявність на утриманні у відповідача іншої дружини та малолітньої дитини.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру аліментів, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 СК України - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, має мінливий та не регулярний дохід, колегія суддів вважає, що розмір аліментів має бути визначений у твердій грошовій сумі.

На ці обставини обґрунтовано посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, зазначаючи, що його дохід може коливатися в сторону збільшення або зменшення та може бути не регулярним.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про визначення розміру аліментів в частці від заробітку відповідача.

Доводи апеляційної скарги позивача, щодо наявності підстав до стягнення аліментів в частці від заробітку з посиланнями на наявність у відповідача цінного майна, колегія суддів не може взяти до уваги оскільки наявність у платника аліментів будь-якого майна в тому числі і цінного не є обставиною, яка має бути врахована судом під час вирішення питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини.

За таких обставин, висновки суду в частині визначення розміру аліментів в частці від заробітку не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а відтак рішення суду в цій частині підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, проживаючої АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.