Ухвала суду № 39107404, 14.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 року

справа № 2а/0470/9603/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Суховарова А.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення, першої та другої податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2012 р. на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач) з вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р. у сумі 63 672,00 грн., прийняте на підставі акту № 2011/2302/32781350/ДСК (002553) від 23.11.2006 р. перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2003 р. по 30.06.2006 р.; визнання недійсною першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.12.2006 р. № 1/1516 з податку на прибуток за 2004 р., складену на підставі податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р., прийнятого на підставі акту № 2011/2302/32781350/ДСК (002553) від 23.11.2006 р. перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2003 р. по 30.06.2006 р.; визнання недійсною другої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2007 р. № 2/260 про визначення суми податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» у сумі 88 465,78 грн.; зобов'язання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська обчислити суму податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська 28.12.2006 р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» отримало дохід від здійснення банківських операцій шляхом зарахування на розрахунковий рахунок підприємства відсотків за використання грошових коштів у розмірі 254 686,90 грн. Також в 2004 р. позивачем були понесені витрати за користування кредитними коштами на загальну суму 254 436,64 грн. Отже, об'єктом оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат.

28.12.2006 р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за 2004 р., який не прийнятий до уваги відповідачем. Таким чином, відповідачем безпідставно нараховано суму податкового боргу підприємства з податку на прибуток в 2004 р. Крім того, в податковій вимозі від 13.02.2007 р. № 2/260 вказано суму податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на доходи найманих працівників у розмірі 19,50 грн., яка на момент винесення вимоги була сплачена підприємством. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р. у сумі 63 672,00 грн., податкові вимоги від 27.12.2006 р. № 1/1516 та від 13.02.2007 р. № 2/260 є протиправними та підлягають визнанню недійсними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0003902302/0 від 05.12.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р. у сумі 63 672,00 грн., прийняте на підставі акту № 2011/2302/32781350/ДСК (002553) від 23.11.2006 р. перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2003 р. по 30.06.2006 р.

Визнано недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.12.2006 р. № 1/1516 з податку на прибуток за 2004 р., складену на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003902302/0 від 05.12.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток за 2004 р., прийнятого на підставі акту № 2011/2302/32781350/ДСК (002553) від 23.11.2006 р. перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2003 р. по 30.06.2006 р.

Визнано недійсною другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2007 р. № 2/260 про визначення суми податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» у сумі 88 465,78 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» встановлено заниження підприємством скоригованого валового доходу за 2004 р. на суму 254 686,90 грн. - відсотки за використання грошових коштів по депозитному договору. При цьому уточнюючий розрахунок на момент проведення перевірки позивачем до податкового органу не надавався. Відповідно до вимог чинного законодавства, відповідачем були винесені та направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги. Що стосується визначення валових витрат підприємства, то при проведенні перевірки позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували розмір валових витрат. В зв'язку з наведеним, оскаржувані повідомлення-рішення та податкові вимоги є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного, на момент виникнення правовідносин, законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити заміну відповідної сторони – відповідача у справі, його правонаступником – Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» зареєстроване 17.12.2003 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 32781350 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

16.11.2006 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2003 р. по 30.06.2006 р.

За результатами перевірки складено акт № 2011/2302/32781350/ДСК від 23.11.2006 р. (Т. 1 а.с. 9-28).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто», зокрема пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, занижено податок на прибуток у 2004 р. на 63 672 грн. (Т. 1 а.с. 27).

Наявність порушення законодавства позивачем обґрунтовано в акті перевірки тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» не було задекларовано валовий дохід від операції з Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», а саме, проценти за використання грошових коштів в розмірі 254 686,90 грн. (Т. 1 а.с. 19).

28.12.2006 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» подано до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 68660 (Т. 1 а.с. 30).

На підставі акту № 2011/2302/32781350/ДСК від 23.11.2006 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0003902302/0 від 05.12.2006 р., яким визначено податкове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 95 678,00 грн., у тому числі за основним платежем 63 672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32 006,00 грн. (а.с. 81).

27.12.2006 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено першу податкову вимогу № 1/1516, якою визначено суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» в розмірі 90 271,00 грн., у тому числі за основним платежем 63 672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26 599,00 грн. (а.с. 94).

Зазначені податкове повідомлення рішення та податкова вимога були направлені на адресу позивача, проте були повернуті без вручення в зв'язку з відсутністю підприємства за адресою (Т. 1 а.с. 82, 83-84, 93, 95).

13.02.2007 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено другу податкову вимогу № 2/260, якою визначено суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» в розмірі 88 465,78 грн., у тому числі за основним платежем 69 385,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19 027,03 грн., пеня 53,25 грн. (а.с. 31).

Відповідно до кредитного договору № Я 001 Г/С від 30.01.2004 р. та додаткових угод до договору Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» було відкрито Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» кредитну лінію та надано за умови виплати відсотків кредитні кошти в розмірі 34 490 300,00 грн.

Платіжним дорученням № 67 від 29.12.2004 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» перераховано Закритому акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» на погашення відсотків згідно кредитного договору № Я 001 Г/С від 30.01.2004 р. 254 436,64 грн. (Т. 1 а.с. 68).

29.11.2004 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» укладено договір № 7/2912 про розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку (Т. 1 а.с. 69-70).

Відповідно до меморіального ордеру № 4 від 29.12.2004 р. Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» відсотки за використання грошових коштів в розмірі 254 686,90 грн. (Т. 1 а.с. 92).

Платіжними дорученнями № 51 від 15.01.2007 р. та № 59 від 18.01.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» було сплачено податок на доходи найманих працівників штрафні санкції за 2006 р. в розмірі 19,50 грн. та податок на доходи найманих працівників за грудень 2006 р. в розмірі 342,81 грн., пеня та штрафні санкції згідно акту перевірки № 2011/2302/32781350 від 23.11.2006 р. - 10 грн. (Т. 1 а.с. 75).

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0003902302/0 від 05.12.2006 р., податкові вимоги № 1/1516 від 27.12.2006 р. та № 2/260 від 13.02.2007 р. та бездіяльність щодо неврахування уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок були оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2007 р. по справі № А36/236-07 в задоволенні позовних вимог відмовлено (Т. 1 а.с. 102-104).

Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 р. (Т. 1 а.с. 143-146).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.03.2009 р. № К-22672/07 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (Т. 2 а.с. 42-45).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону України валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає: доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Відповідно до абз. «б» пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 вказаного Закону України у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно до п.п. 6.2.1., 6.2.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до абз. «а» п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону України платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» в податковій декларацій з податку на прибуток за 2004 р. не були задекларовані валовий дохід та валові витрати від фінансових операцій з Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» на підставі кредитного договору № Я 001 Г/С від 30.01.2004 р. та договору про розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку № 7/2912 від 29.11.2004 р.

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючий розрахунок подано позивачем після проведення перевірки. Зазначене суперечить вимогам абз. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення правовідносин), яким встановлено право платника податків подати уточнюючий розрахунок саме до початку проведення перевірки.

Враховуючи наведене, податковим органом правомірно не взятий до уваги поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 68660 від 28.12.2006 р.

За таких обставин, сума податкового зобов'язання визначається контролюючим органом за результатами проведеної перевірки з урахуванням первинних документів, які підтверджують розмір валових доходів та валових витрат підприємства.

Позивач має всі документальні підтвердження як отриманих валових доходів в розмірі 254 686,90 грн. (по договору про розміщення грошових коштів на поточному депозитному рахунку № 7/2912 від 29.11.2004 р.), так і понесених валових витрат в розмірі 254 436,64 грн. (по кредитному договору № Я 001 Г/С від 30.01.2004 р.).

Проте, сума валових витрат в розмірі 254 436,64 грн. не знайшла відображення в акті перевірки, тобто відповідачем при визначенні розміру податкового зобов'язання позивача не враховані понесені останнім валові витрати, що суперечить п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення правовідносин).

Крім того, відповідачем була включена до податкової вимоги № 2/260 від 13.02.2007 р. сума податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» з податку з доходів найманих працівників в розмірі 19,50 грн., яка була сплачена підприємством відповідним платіжним дорученням.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0003902302/0 від 05.12.2006 р., податкові вимоги № 1/1516 від 27.12.2006 р. та № 2/260 від 13.02.2007 р. не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто» є такими, які підлягають задоволенню частково.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, першої та другої податкових вимог – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Д.В. Чепурнов