Ухвала суду № 39105276, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 808/4001/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пара»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Пара» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Пара», звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192214/1145 від 11.02.2013 на загальну суму 6447,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «Реалтранс Груп».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Пара» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не взято уваги на те, щодо наявності усіх належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Реалтранс Груп».

В судовому засідання апеляційної інстанції представник ПП «Пара» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом з 17.01.2013 по 18.01.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», ТОВ «Реалтранс Груп» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень 2012.

За результатами перевірки 18.01.2013 відповідачем був складений Акт перевірки № 6/22-1421/32068227, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за лютий 2012 на загальну суму 3152,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ ПКЦ «Моторс Сим», за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Реалтранс Груп», що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 на загальну суму 3152,00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом 11.02.2013 р. було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000192214/1145, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6447,50 грн., з яких 5158,00 грн. за основним платежем, 1289,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таких висновків податковий орган прийшов на підставі акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ДПС від 05.07.2012 №227/22-2/37903438 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Реалтранс Груп», з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами за період з 01.02.2012 по 30.04.2012.

Зазначеним актом встановлено неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідно господарської, економічної діяльності у зв'язку із відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих приміщень, транспортних засобів, відсутність дозволів, ліцензій, необхідних для здійснення відповідного виду діяльності. Було встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. На підставі вищезазначеного відповідачем було встановлено недійсність договорів з постачальниками.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Реалтранс Груп» здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Реалтранс Груп» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ними.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що послуги з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету були придбані позивачем у ТОВ «Реалтранс Груп» для виконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за договором підряду. Однак, з акту здачі-прийняття робіт від 22.03.2012 по договору №П 04-03/12 від 15.02.2012, вбачається що він складений та підписаний безпосередньо позивачем (виконавець) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) про те, що виконавцем були проведені роботи з оздоблення внутрішніх приміщень офісної частини, складської зони - поверхневий ремонт стін та оновлення фарби монтаж металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету «Ашан» м. Запоріжжя за договором №П 04-03/12 від 15.03.2012, загальна вартість робіт та матеріалів 31008,04 грн., ПДВ - 6201,61 грн. При цьому у акті здачі-прийняття робіт №501 від 05.04.2012 складеного та підписаного позивачем (замовником) та ТОВ «Реалтранс Груп» (виконавцем) щодо виконання робіт з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету на суму 12770,00 грн., в т.ч. ПДВ 2554,00 грн. не зазначений обсяг виконаних робіт.

Враховуючи зазначені факти колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, актом здачі-прийняття робіт від 22.03.2012 по договору №П 04-03/12 від 15.02.2012 спростовується посилання позивача на те, що ці роботи були виконані ТОВ «Реалтранс Груп» 05.04.2012, тобто вже після того, як вони були прийняті ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, у зазначеному договорі підряду замовником зазначено ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а підрядником позивача і будь-який субпідрядник не зазначений, так само в цьому договорі відсутнє застереження про можливість виконання договору субпідрядником, натомість міститься застереження про необхідність виконання цього договору саме позивачем власними силами і засобами.

Послуги з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету були придбані позивачем у ТОВ «Реалтранс Груп» для виконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за договором підряду. Однак з акту здачі-прийняття робіт від 26.04.2012 по договору №П 20-04/12 від 13.04.2012, вбачається що він складений та підписаний безпосередньо позивачем (виконавець) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) про те, що виконавцем були проведені роботи з монтажу нащільника на температурний шов у торгівельному гіпермаректі «Ашан» м. Запоріжжя загальною довжиною 42 м за договором №П 02-03/12 від 02.02.2012, загальна вартість робіт та матеріалів 21397,50 грн., ПДВ - 4279,50 грн.

З договору підряду від 13.04.2013 №П 20-04/12, укладеного між позивачем (підрядник) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник), вбачається що позивач зобов'язався власними силами і засобами зі своїх матеріалів виконати роботи з монтажу нащільника на температурний шов в торговому залі загальною довжиною 42 м. початок робіт визначений у цьому договорі з 25.04.2012 по 25.05.2012 з можливістю дострокового виконання робіт.

У акті здачі-прийняття робіт №1818 від 25.04.2012 складеному та підписаного позивачем (замовником) та ТОВ «Реалтранс Груп» (виконавцем) щодо виконання робіт з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету на суму 13020,00 грн., в т.ч. ПДВ 2604,00 грн. не зазначений обсяг виконаних робіт. Також, у зазначеному договорі підряду замовником зазначено ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а підрядником позивача і будь-який субпідрядник не зазначений, так само в цьому договорі відсутнє застереження про можливість виконання договору субпідрядником, натомість міститься застереження про необхідність виконання цього договору саме позивачем власними силами і засобами.

Зазначені обставини свідчать на користь висновку суду першої інстанції, щодо виконання робіт саме позивачем.

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність формування податкового кредиту за вказаними операціями, незважаючи на наявність у позивача доказів сплати вартості робіт/послуг та наявності податкових накладних.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить про те, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пара» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 23 травня 2014 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова