Рішення № 39100763, 03.06.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2014 р.Справа № 921/317/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурдяківський спецкар`єр" (вул. Надзбручна, 20, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720)

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001)

про cтягнення заборгованості в сумі 63 803,05 грн.

За участю представників сторін:

позивача - Галинський М.В.

відповідача - Юськевич Є.В.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурдяківський спецкар'єр" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 63803,05 грн.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач відзив на позов не представив, однак, подав на розгляд суду заяву про визнання позову в повному обсязі та клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

Неможливість виконання зобов'язання та необхідність розстрочки, відповідач пояснив значною кредиторською заборгованістю.

Розгляд справи, призначений вперше на 08 травня 2014 року було відкладено та в засіданні оголошувалась перерва, востаннє до 03 червня 2014 року.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а від-так, згідно ст.22,78 ГПК України є підставою для задоволення позову.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

- за згодою сторін, по видаткових накладних №К-ОО565211 від 01 вересня 2010 року, №К-ОО566330 від 16 листопада 2010 року, філія "Бережанський райавтодор" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" отримала від ТОВ "Бурдяківський спецкар'єр" щебінь та послуги по його доставці на загальну суму 77289,52 грн.

Крім того, згідно акта здачі-прийняття робіт №К-00001104, на підставі договору №296 від 04 листопада 2013 року, ТОВ "Бурдяківський спецкар'єр" надав філії "Бережанський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" транспортні послуги на суму 2113,06 грн.

На вказані господарські операції, ТОВ "Бурдяківський спецкар'єр" (продавцем) було видано покупцю - філії "Бережанський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" податкові накладні №№2072 від 31.08.10р., 4254 від 01.09.10р., 5348 від 16.11.10р., 5808 від 23.11.2013р., які згідно Податкового кодексу України є податковими документами та складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). А за Законом України "Про податок на додану вартість" визначались одночасно звітними податковими і розрахунковими документами.

Зауважень щодо недоліків по якості та кількості поставленого товару та послуг від покупця не надходило.

Термін проведення оплати за одержані товарно-матеріальні цінності, на час їх відпуску визначений не був, а за договором надання транспортних послуг визначений датою виставлення рахунку на оплату.

Як вбачається з представлених виписок з банківського рахунку (копії наявні у матеріалах справи), 27 серпня 2010 року та 04 листопада 2010 року відповідач перерахував на користь позивача 15599,52 грн. Що також підтверджує отримання ним товару і послуг.

Решта зобов'язання в сумі (77289,52+2113,06-15599,52) 63803,06 грн. залишилось не виконаним.

Направлені на адресу ДП "Тернопільський облавтодор" вимоги про здійснення розрахунку №217 від 26.11.13р., №51 від 12.05.14р., залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Згідно зі змістом ст.ст.2,80,91,92,95,96 ЦК України, право бути стороною у справі та нести відповідну відповідальність мають юридичні особи, а не їх структурні підрозділи, що діють від імені юридичних осіб і не є самостійними суб'єктами цивільних правовідносин.

Від-так, відповідати за зобов'язаннями структурного підрозділу філії "Бережанський райавтодор" та бути відповідачем у справі може лише юридична особа - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на невиконання відповідачем своїх зобов'язань, приписи перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 909, 916 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, позовні вимоги про стягнення 63803,06 грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані і визнані відповідачем.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається із поданої заяви про надання розстрочки, заявник в її обґрунтування посилається на важке фінансове становище обумовлене значною кредиторською заборгованістю.

Проте, жодних доказів в підтвердження обставин зазначених у заяві з боку заявника ДП "Тернопільський облавтодор", у т.ч. на вимогу суду, викладену в ухвалі від 29 травня 2014 року, не представлено.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одночасно, слід зазначити, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище не є тією виключною обставиною, яка давала би підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

При цьому, одним з принципів здійснення підприємницької діяльності є той, що суб'єкт підприємницької діяльності здійснює свою діяльність на власний ризик.

Крім того, як зазначалось вище, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарські суди повинні встановлювати матеріальні інтереси обох сторін. Адже невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача (який проти надання розстрочки заперечив), та може призвести до негативних наслідків для нього.

Таким чином, дані обставини вказані в заяві боржника від 19 травня 2014 року, суд не розглядає як достатньо обґрунтовані і доведені для надання розстрочки виконання рішення в порядку статті 83 ГПК України.

Вказане не позбавляє відповідача права, за наявності для цього підстав і доказів їх існування, звертатись до суду за розстрочкою виконання рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (46001, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, код 31995099)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурдяківський спецкар`єр" (48720, вул. Надзбручна, 20, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, код 33006727) 63803,05 грн. боргу, 1827 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. В задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 06 червня 2014 року.

Суддя І.П. Шумський