Рішення № 39093392, 02.06.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 рокуСправа № 912/1328/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1328/14

за позовом: прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 9 738,77 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Боруш А.О., посвідчення № 019543 від 12.08.13 р.;

від позивача - Малахова Т.Ю., довіреність № 12 від 08.01.14 р.;

від відповідача - участі не брали.

Прокурор м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради 7401,41 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 2187,94 грн. пені, 680,47 грн. індексу інфляції та 56,53 грн. 3% річних за несвоєчасні розрахунки, всього в розмірі 10 326,35 грн.

У судовому засіданні 02.06.14 р. прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог № 02-2618вих-14 від 29.05.14 р., відповідно до якої просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради 7401,41 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 2187,94 грн. пені, 92,89 грн. індексу інфляції та 56,53 грн. 3% річних, всього в розмірі 9738,77 грн. (а.с. 65-66).

За своїм змістом подана прокурором заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача; прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог належать до процесуальних прав позивача, господарський суд розглядає позовні вимоги прокурора в редакції заяви про уточнення позовних вимог № 02-2618вих-14 від 29.05.14 р., що надійшла до суду 02.06.14 р. (а.с. 65 - 66).

Позивач позовні вимоги прокурора, з урахуванням зазначеної вище заяви про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі, про що представником комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради подано до суду відповідну письмову заяву (а.с. 68).

Представник відповідача в судовому засіданні 02.06.14 р. участі не брав, заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.04.14 р. направлялась за фактичною адресою відповідача: 28000, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 30, а також за адресою, підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 28000, АДРЕСА_1 (а.с. 16-17). За вказаними адресами відповідачу направлена також ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.05.14 р.

Однак, до господарського суду повернулись конверти, якими на адреси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що значаться в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, направлялись зазначені вище ухвали суду з поштовими відмітками про причини невручення:" у зв'язку із закінченням терміну зберігання" (а.с. 49-50, 55-56, 62-63).

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.06.07 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач) та комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (далі - Енергопостачальна організація) укладено договір на постачання теплової енергії № 627 (далі - Договір, а.с. 18-19).

Відповідно до умов Договору, Енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим Договором (розділ 1 Договору).

Умови та порядок постачання теплової енергії визначені сторонами в розділі 2 Договору.

Так, згідно п.п. 2.1. - 2.2. Договору, початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами і встановлюється при утриманні середньодобової температури зовнішнього повітря на протязі трьох діб поспіль менше (більше) +8 градусів С по розпорядженню виконавчого комітету Олександрійської міської ради; теплова енергія постачається Споживачеві в об'ємах, зазначених у Додатку 1, який є невід'ємною частиною до цього Договору.

Відповідно до п.п. 6.1. - 6.4. Договору, оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради: - вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону; - абонентська плата - щомісячно на протязі року; діючі тарифи приведені в Додатку 1 до цього Договору; про зміни тарифів на протязі терміну дії Договору Енергопостачальна організація зобов'язується письмово сповістити Споживача на протязі 15 днів після дати затвердження нових тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в цьому Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Цей Договір укладається терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 01.06.08 р. Договір вважається подовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Енергопостачальної організації та Споживачем, скріплений круглою печаткою позивача.

За доводами представника позивача в судовому засіданні дію Договору пролонговано на підставі п. 10.1. Договору до 01.06.15 р.

Шляхом підписання Додатків 1.1. - 1.4. до Договору сторони узгоджували кількість та порядок постачання теплової енергії Споживачу (а.с. 20-23).

Також сторонами підписано Додатки 2.1 - 2.4 "Схема теплотраси, що знаходиться на балансі та технічному обслуговуванні Споживача" (а.с. 24-27) та Додаток 3 "Умови припинення подачі теплової енергії" (а.с. 28).

Тарифи (ціни) за теплову енергію що постачається позивачем врегульовано рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 822 від 20.10.11 р. "Про відміну двоставкового тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для бюджетних організацій і установ, госпрозрахункових підприємств та інших споживачів (крім населення)", наказом в.о. директора комунального підприємства "Теплокомуненерго" № 197 від 05.10.11 р. "Про затвердження сезонних тарифів на теплову енергію з 1 жовтня 2011 р.", постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 55 від 30.09.11 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію комунальному підприємству "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради" та Додатковою угодою від 01.10.11 р. до Договору (а.с. 29 - 32).

Так, зокрема, у Додатковій угоді від 01.10.11 р. сторони погодили п. 6.1. Договору викласти в наступній редакції: "Оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України: - вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону; діючі тарифи приведені в Додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.".

Також сторони домовились виключити п. 2 Додатку 1 до Договору, а п. 2.2.Додатку 1 Договору викласти в наступній редакції: "Для промислових, комунально-побутових підприємств та інших споживачів: а) за 1 Гкал теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання - 951,28 грн. (в т.ч. ПДВ 158,55 грн.) протягом опалювального сезону".

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, за змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та належним чином, забезпечивши постачання теплової енергії Споживачу з дотриманням умов, зазначених у Договорі.

З метою своєчасного здійснення Споживачем розрахунків за Договором, позивачем виставлялись наступні рахунки-фактури за послуги теплопостачання : за жовтень 2013 року № 627/10 від 31.10.13 р. на суму 1347,71 грн., за листопад 2013 року № 627/11 від 30.11.13 р. на суму 3165,74 грн., за грудень 2013 року № 627/12 від 31.12.13 р. на суму 4824,86 грн., за січень 2014 року № 627/01 від 31.01.14 р. на суму 6318,57 грн. та за лютий 2014 року № 627/02 від 28.02.14 р. на суму 7401,41 грн. (а.с. 34 - 43).

При цьому, сума, призначена до сплати Споживачем зазначалась Теплопостачальною організацією з наростаючим значенням, тобто з урахуванням заборгованості за попередні розрахункові періоди.

Однак, Споживач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.03.14 р. за відповідачем рахується заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 7401,41 грн., що утворилася з жовтня 2013 року по лютий 2014 року включно.

Вказане підтверджується роздруківкою розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 33).

Оскільки заборгованість в сумі 7401,41 грн. відповідачем сплачено не було, прокурор з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в розмірі 7401,41 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також прокурор просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2187,94 грн., втрати від інфляції в сумі в сумі 92.89 грн. та 3% річних в сумі 56,53 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.9. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату Споживач сплачує пеню в розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів - суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок пені в сумі 2187,94 грн., інфляційних втрат в сумі 92,89 грн. та 3% річних в сумі 56,53 грн. (а.с. 4-5, 65-66) відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 28000, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_3, рахунки в банківських установах не відомі) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32-а, р/р 2600930127281 ВАТ "Ощадбанк № 3030" м. Олександрія, МФО 323806, код 00185330) заборгованість в сумі 9 738,77 грн., з яких: 7 401,41 грн. - основний борг, 2 187,94 грн. - пеня, 92,89 грн. - інфляційні втрати, 56,53 грн. - 3% річних.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 28000, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_3, рахунки в банківських установах не відомі) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м.Кіровограді/м.Кіровоград/22030001, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, КБКД 22030001 "Судовий збір") судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресами:

1) 28000, АДРЕСА_1;

2) 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, буд. 30.

Повне рішення складено 06.06.2014 року

Суддя Л. С. Коротченко