Рішення № 39093357, 02.06.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 рокуСправа № 912/879/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/879/14

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд", с. Степове Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 198 159,25 грн.

Представники :

від прокуратури - Іваніщева Т.І., посвідчення №016264 від 16.04.13 р.;

від позивача - Шкуруп А.О., довіреність № 40 від 10.01.14 р.;

від відповідача - Дяченко А.А., довіреність б/н від 24.04.14 р.

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" на користь позивача заборгованості з оплати вартості виконаних будівельних робіт за договором субпідряду від 12.04.12 р. № 1003 в сумі 182 716,00 грн.

14.04.14 р. до господарського суду надійшла заява заступника прокурора області № 07/2-454вих-14 від 09.04.14 р. про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість з оплати вартості виконаних будівельних робіт за договором субпідряду від 12.04.12 р. № 1003 з урахуванням індексу інфляції в розмірі 188562,91 грн. та 3% річних від простроченої суми зобов'язання за вказаним договором в розмірі 9596,34 грн. (а.с. 74-76).

Заявами заступника прокурора Кіровоградської області № 07/2-551вих-14 від 06.05.14 р. та № 07/2-592вих-14 від 19.05.14 р. прокуратурою до початку судового розгляду даної справи змінено підстави пред'явленого позову (а.с. 106-110, 139 - 142).

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача; прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що збільшення розміру позовних вимог та зміна підстави позову до початку розгляду справи по суті належать до процесуальних прав позивача, господарський суд приймає до розгляду подані до суду заяви прокурором та розглядає позовні вимоги прокурора в редакції заяви за № 07/2-454вих-14 від 09.04.14 р. про збільшення розміру позовних вимог та заяв № 07/2-551вих-14 від 06.05.14 р. та за № 07/2-592вих-14 від 19.05.14 р. про зміну підстав позову (а.с. 74-76, 106-110, 139 - 142).

Представник позивача позовні вимоги прокурора, з урахуванням зазначених вище заяв, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача після перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.05.14 р. до 02.06.14 р., в засідання не з'явився.

Відповідачем письмових пояснень або заперечень по суті позовних вимог не подано, однак, направлено письмову заяву про залишення позову без розгляду, в якій, посилаючись на п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вказує на те, що прокурор не мав права підписувати дану позовну заяву в інтересах дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" (а.с. 91-92).

Крім того, в усному порядку відповідачем заявлялось про можливість зарахування зустрічних вимог та мирного врегулювання спору між сторонами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

12.04.12 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (далі - Підрядник) та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Субпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам"янка км 631 + 200 - км 636 + 200 № 1003 (далі - Договір, а.с. 21 - 23).

Відповідно до умов Договору, Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконати роботи з улаштування захисного шару товщиною до 30 мм із дорожніх гарячих асфальтобетонних сумішей; об'єкт робіт: автодорога Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам"янка км 631 + 200 - км 636 + 200, адреса розташування об'єкта: Маловисківський район (пп. 1.1. - 1.2. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі робіт за умови, що вони не призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків і до зміни характеру робіт. Внесення змін до проектно-кошторисної документації, що більше ніж на 10 відсотків допускається тільки за згодою Підрядника.

У пункті 2.1. Договору сторони визначили, що Субпідрядник розпочне виконання робіт протягом п'яти днів з дня підписання Договору і закінчить до 30.06.12 р. із правом дострокового виконання і здачі їх Замовнику.

У розділі 3 Договору сторони погодили договірну ціну за Договором.

Так, згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість за Договором визначається договірною ціною і складає 182 716,00 грн., в тому числі ПДВ 30 452,00 грн.

Пунктами 8.1. - 8.4. Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника, на підставі Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін; Підрядник здійснює розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання документів, вказаних в п. 8.1. цього Договору; оплата робіт, виконаних з дефектами, проводиться після усунення останніх; Підрядник компенсує безпосередні та супутні (прямі і загально виробничі) витрати, а також прибуток, адміністративні витрати, згідно з кошторисом; вартість виконаних робіт, що підлягають оплат, визначається в порядку, визначеному ДБН та ВБН (з урахування доповнень та змін).

Також у п.п. 9.1 - 9.2. Договору Підрядник та Субпідрядник визначили, що приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію; приймання - передача виконаних робіт оформляється актом приймання робіт (форма КБ-2в).

Договір підписаний повноважними представниками Підрядника та Субпідрядника, скріплений круглими печатками підприємств.

Також сторонами узгоджено договірну ціну на будівництво (реконструкцію) автомобільної дороги Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам"янка км 631+200 - км 636 +200 (а.с. 24- 27).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 838 Цивільного кодексу України визначає, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 року (а.с. 28- 33), а також підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту) та розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису на ямковий ремонт автомобільної дороги Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам"янка км 634+700 - км 636 +200 (а.с. 34-39), Субпідрядник свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, здійснивши роботи по улаштуванню захисного шару автомобільної дороги на загальну суму 182 716,00 грн.

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року підписані сторонами 31.05.12 р. без будь-яких зауважень з боку Підрядника щодо допущених Субпідрядником відступів від умов Договору.

Проте, як зазначає прокурор та позивач, свого обов'язку щодо оплати виконаних Субпідрядником робіт відповідачем до цього часу не виконано.

У відповідності до змісту п.п. 16.1. - 16.2. Договору, Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.12 р.; закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Таким чином, на момент звернення прокурора до господарського суду з даним позовом, Договір припинив свою дію.

Разом з цим, прокурором доведено належними та допустимими доказами, що Підрядник умов Договору не виконав належним чином та в повному обсязі, за виконані Субпідрядником роботи не розрахувався.

У зв'язку з викладеним, прокурор, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, звернувся до суду з даним позовом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Оскільки, строк виконання Підрядником свого зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем роботи закінчився 30.06.12 р., як закінчилась і дія самого Договору (31.12.12 р. включно), доводи прокурора про наявність у позивача реальних збитків у вигляді вартості виконаних Субпідрядником підрядних робіт є слушними та такими, що заслуговують на увагу.

На думку господарського суду, прокурором належними, в розумінні ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки Підрядника, наявності наслідків (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою Підрядника та наслідками, що настали, а також вину відповідача.

Крім того, наявними в справі матеріалами підтверджується також і пред'явлений до стягнення розмір збитків, спричинених недодержанням правил здійснення господарської діяльності стороною відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає доводи прокурора в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми збитків, прокурор, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, також просить стягнути з відповідача 3% річних за користування коштами в сумі 9596,34 грн. та втрати від інфляції в сумі 5846,91 грн. (188562,91 грн. - 182716,00 грн. = 5846,91 грн.).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз наведеної вище правової норми свідчить, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати.

Внаслідок інфляційних процесів відбувається знецінення грошових коштів, тому порушення відповідачем зобов'язання призвело до понесення позивачем матеріальних втрат.

З огляду на викладене, прокурор вважає суму втрат позивача від інфляційних процесів в економіці збитками, а 3% річних - окремою мірою матеріальної відповідальності боржника за неправомірне користування утримуваними ним чужими грошовими коштами, внаслідок порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, за завдані шкоду і збитки підприємці несуть майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

На підтвердження своїх доводів, прокурор посилається на судову практику, зокрема, постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.08 р. та постанову Вищого господарського суду України від 26.06.08 р. у справі № 1/384-07.

Оскільки розрахунок 3% річних в сумі 9596,34 грн. та втрат від інфляції в сумі 5846,91 грн. є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства (а.с. 141), господарський суд вважає обґрунтованими доводи прокурора та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.

При цьому, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки як прокурором, так і позивачем в своїх письмових поясненнях належним чином та в повному обсязі обґрунтовано підстави представництва прокуратурою Кіровоградської області інтересів позивача - дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (а.с. 98 - 105).

Так, згідно п. 4 рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.99 р. № 3-рп/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З наведеного вище випливає, що інтереси держави, державних підприємств та деяких інших юридичних осіб можуть збігатися. Тобто, у випадку порушення інтересів держави паралельно порушуються інтереси юридичної особи і навпаки.

В даному випадку, невиконанням відповідачем свого господарського зобов'язання за Договором порушуються як інтереси Державного агентства автомобільних доріг України, публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" і його дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", так й інтереси держави в цілому щодо можливості забезпечення належного функціонування та розвитку Єдиної транспортної системи України.

Порушення прав, інтересів дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є підставою для представництва його інтересів у суді органами прокуратури.

Господарський суд звертає увагу також на неправильну правову підставу заявленого відповідачем клопотання. Так, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач у поданому клопотанні, врегульовує питання припинення провадження у справі, а не залишення позову без розгляду, про що фактично клопоче відповідач.

Не заслуговує на увагу, на думку господарського суду, також твердження відповідача про можливість мирного врегулювання даного спору шляхом зарахування зустрічних вимог сторін.

Так, відповідачем подано до суду заяву про зарахування зустрічних вимог, адресовану Державному агентству автомобільних доріг України, службі автомобільних доріг у Кіровоградській області та дочірньому підприємству "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", яка мотивована тим, що відповідно до договору підряду № 354 від 31.01.12 р. у служби автомобільних доріг у Кіровоградській області перед товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" існує заборгованість в сумі 4 537 337,00 грн., а товариство, в свою чергу, винне грошові кошти дочірньому підприємству "Кіровоградський облавтодор" в сумі 182 716,00 грн., а тому відповідач просить провести взаємозалік із зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 182 716,00 грн. (а.с. 136-137).

Однак, як вбачається з письмових пояснень позивача, зарахування зустрічних позовних вимог між стороною позивача та стороною відповідача не є можливим, у зв'язку з відсутністю у відповідача будь-яких вимог до позивача.

Відповідно до статуту позивача, дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" є самостійним господарюючим суб'єктом та відповідає за своїми зобов'язаннями незалежно від засновників. Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області та дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" - це самостійні юридичні особи зі своїм балансом, взаємозаліки між ними та третьою стороною є неможливими, оскільки служба автомобільних доріг у Кіровоградській області здійснює свою діяльність виключно на підставі проведення процедури державних закупівель, замовлення робіт та послуг, тобто через тендерні процедури.

Так як нормами ст.ст. 510, 511 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор; зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, у відповідача відсутні підстави стверджувати про можливість мирного врегулювання даного спору шляхом зарахування зустрічних вимог сторін.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.05.14 р. оголошувалась перерва до 02.06.14 р.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5; код 32892736, р/р 260022844812 в Райффайзен банку Аваль, МФО 380805 в м. Києві) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38; код 32039992, р/р 2600700194547 в Кіровоградському відділенні № 1 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) збитки в сумі 188 562,91 грн. та 3 % річних в сумі 9 596,34 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5; ідентифікаційний код 32892736) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м.Кіровограді/м.Кіровоград/22030001, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, КБКД 22030001 "Судовий збір") - судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Степове, вул. Кільцева, 5.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя Л. С. Коротченко