Ухвала суду № 39091073, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/349/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005531501 та №0005541501 від 12.09.2013 року, якими застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за квітень - червень 2013 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2014 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошує на тому, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику, водночас у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Кам'янець-Подільською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка відповідача з питань своєчасності погашення узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень - червень 2013 року, за результатами якої складено акт 274/22-09-15-01/32057262 від 30.08.2013 року та прийняті податкові повідомлення - рішення №0005531501 та №0005541501 від 12.09.2013 року, якими застосовані штрафні санкції на суму 16 791 грн. 75 коп. та 4 464 грн. 22 коп.

30.10.2013 року Кам'янець-Подільською ОДПІ проведена повторна перевірка позивача, якою підтвердився факт порушення термінів сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ за квітень - червень 2013 року.

Таким чином спірні податкові повідомлення-рішення №0005531501 та №0005541501 від 12.09.2013 року застосовані за порушення позивачем п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ згідно із податковими деклараціями за квітень в сумі 58 109 грн. 00 коп., за травень - 44 704 грн. 00 коп., за червень - 25 788 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмови у задоволенні позову виходив з того, що виконання самостійно узгоджених зобов'язань зі сплати ПДВ за квітень-червень 2013 року фактично відбулось із порушенням строків, визначених вимогами закону.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як свідчать матеріали справи, зокрема встановлено з особової картки платника податків, станом на 01.05.2013 року за позивачем рахувався податковий борг в сумі 70 012,76 грн. та залишок несплаченої пені в розмірі 74 971,63 грн.

При цьому в подальшому, кошти, які були сплачені позивачем в якості ПДВ за квітень - червень 2013 року, відповідно до платіжних доручень 100, 101, 127, 131, 978,134, 1023, 1025, 1027, 193, 202, 1141, 1142, копії яких містяться у матеріалах справи, зараховувались в погашення існуючого податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Отже, всупереч доводам апелянта, податковий орган правомірно здійснив вказане зарахування, що кореспондується з положеннями п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

При цьому судова колегія не бере до уваги посилання підприємства на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року, оскільки до податкового боргу стягнутого вказаним рішенням (станом на липень 2013 року), не увійшли самостійно задекларовані зобов'язання підприємства з ПДВ за квітень - червень 2013 року.

Крім того, судова колегія зауважує, що оскільки зобов'язання зі сплати ПДВ за квітень-червень 2013 року виникли пізніше ніж основний борг підприємства, їх погашення також відбувалось пізніше та за рахунок коштів, які сплачувались підприємством протягом наступних місяців.

Зважаючи на викладене, виконання самостійно узгоджених зобов'язань зі сплати ПДВ за квітень-червень 2013 року фактично відбулось із порушенням строків, визначених вимогами закону, тобто самостійно узгоджені податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за квітень-червень 2013 року фактично були виконані у червні-серпні 2013 року.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" залишити без задоволення, а останову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.