Ухвала суду № 39086915, 02.06.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3163/14 Провадження № 22-ц/795/1109/2014 Головуючий у I інстанції -Требух Н. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шарапової О.Л., Шитченко Н.В.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю: апелянта ОСОБА_1,

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2014 року про відмову у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про зобов"язання виготовити проїздний документ на дитину без згоди та супроводу батька,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2014 року про відмову у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про зобов"язання виготовити проїздний документ на дитину без згоди та супроводу батька, та направити матеріали до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження по справі.

Доводи скарги зводяться до того, що при постановленні ухвали суддею було неправильно застосовано норми процесуального права.

Апелянт в скарзі зазначає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, спір є приватно-правовим, а не публічно-правовим, адже позов подано на захист цивільного права дитини позивача, при цьому посилається на ст.ст. 118, 313 ЦПК України та п. 21 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до правил ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України, спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з цим та вважає, що суддею при прийнятті ухвали були дотримані всі положення ЦПК України.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Згідно з пп. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 однією з позовних вимог до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області є зобов»язання виготовити проїздний документ на дитину без згоди та супроводу батька, що є оскарженням рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про порушення, які є підставою для скасування ухвали судді.

Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2014 року про відмову у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про зобов"язання виготовити проїздний документ на дитину без згоди та супроводу батька, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: