Ухвала суду № 39083249, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/800/40732/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013

у справі № 812/4253/13-а

за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу в сумі 1 020,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013, позов задоволено: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету Троїцької селищної ради податковий борг по податку на доход фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1 020,00 грн., який утворився по строку 14.04.2013 та рахується станом на 18.04.2013.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 08.10.1999.

Згідно Довідки від 16.05.2007 №873, відповідач взятий та перебуває на обліку платників податків у Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби (Троїцьке відділення).

Також, встановлено, що відповідач в строк до 12.02.2013 повинен був надати до Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного 2012 року.

13.02.2013 складено реєстр неподаної звітності F01001 "Податкова декларація про майновий стан і доходи" щодо ненадання відповідачем до Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2012 рік.

За результатами проведеної позивачем камеральної перевірки відповідача з питань надання податкової звітності, складено акт від 14.02.2013 №91/17-2493916814, яким встановлено ненадання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного року в порядку та у строки, визначені п. 177.5, п. 177.11 ст. 177, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, 27.02.2013 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000011231, яким відповідачу донараховано штрафну санкцію в сумі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення відповідач отримав 05.03.2013, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Слід зазначити, що судами не встановлено відомостей про оскарження податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що граничний термін сплати штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000011231 від 27.02.2013 є 14.04.2013, однак, штрафну санкцію добровільно відповідачем не сплачено і на теперішній час за відповідачем рахується борг у сумі 1020,00 грн.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 19.06.2012 №57, яку відповідач отримав 23.06.2012 особисто, що підтверджує його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Зазначена вимога відповідачем, у встановленому законодавством порядку, оскаржена не була.

За наведених обставин, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу в розмірі 1 020,00 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль