ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/64639/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року
у справі № 818/1061/13-а
за позовом Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління
Міндоходів у Сумській області
до Приватного підприємства "Суми-Капітал"
про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у м. Сумах (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області; надалі також - позивач, ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Суми-Капітал» (надалі також - відповідач, ПП «Суми-Капітал») про стягнення коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг в загальному розмірі 600 621 грн.96коп., в тому числі: з податку на додану вартість - 353 306 грн.30 коп. за 2011-2012 роки, з орендної плати з юридичних осіб - 243 561грн.19коп. за серпень-грудень 2011 року та січень-грудень 2012 року, по земельному податку з юридичних осіб - 3 753 грн.66 коп. за серпень-листопад 2012 року, внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Суми-Капітал» за рахунок коштів на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належать такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 206 436 грн.73 коп. на користь Державного бюджету міста Суми. Стягнуто з Приватного підприємства «Суми-Капітал» за рахунок коштів на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належать такому платнику податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 140 117 грн. 85 коп. на користь Місцевого бюджету міста Суми. Стягнуто з Приватного підприємства «Суми-Капітал» за рахунок коштів на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належать такому платнику податків, податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 3 753 грн. 66 коп. на користь Місцевого бюджету міста Суми. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року - без змін.
ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати в часті відмовлених позовних вимог постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг відповідача з ПДВ та податковий борг з орендної плати з юридичних осіб є часткового погашеним.
Вищий адміністративний суд України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
На думку позивача, податковий борг з ПДВ за 2011 -2012 роки виник внаслідок не сплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям та розрахункам податкових зобов'язань та пені (нарахована відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у сумі 86228, 53 грн. 53.) на загальну суму 353 306 грн. 30 коп.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
За таких обставин, самостійна зміна контролюючим органом цільового призначення платежів платника податків за звітні періоди з січня 2011 року та зарахування даних платежів до облікового рахунку платника податків не як сум поточних платежів, а як сплата боргу в розумінні пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідача станом на січень 2011 року була відсутня заборгованість з податку на додану вартість попередніх податкових періодів, що, зокрема, підтверджується постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року у справі №2а-4262/10/1870 та копією постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-4262/10/1870, копіями платіжних доручень від 15 жовтня 2010 року №184 та від 26 листопада 2010 року №244, у яких визначено призначення платежу «ПДВ за серпень 2010 року».
Разом з тим незважаючи на встановлення, зокрема, судовими рішеннями, що набрали законної сили, обставин відсутності у відповідача заборгованості з податку на додану вартість за 2010 рік, позивач здійснював зарахування коштів, сплачених у 2011 році в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. У зв'язку з такими дійми позивача у відповідача виникла заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 353 306 грн.30 коп.
В судовому процесі відповідачем підтверджено своєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 146869 грн.63 коп.
При цьому, з огляду на не підтвердження своєчасного погашення відповідачем суми податкового боргу у розмірі 120202 грн.20 коп., нарахування в обліковій картці 86228 грн. 53 коп. пені та 6 грн. штрафу, - суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про те, що стягненню підлягає борг з ПДВ у сумі 206 436 грн.73 коп.
Щодо позовних вимог про стягнення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 243561 грн.19 коп. за серпень-грудень 2011 року та січень-грудень 2012 року Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.
Судами попередніх інстанцій на підставі належних доказів встановлено, що позивач, незважаючи на встановлення судовими рішеннями факту відсутності у відповідача податкового боргу за 2009 року по травень 2011 року, зараховував платежі, здійсненні відповідачем за червень 2011 року по січень 2012 року в рахунок погашення податкового боргу, що призвело до виникнення боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 243561 грн. 19 коп.
В судовому процесі відповідачем підтверджено своєчасну сплату суми грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 103 443 грн. 34 коп.
За таких обставин, з огляду на те, що відповідач мав на момент розгляду справу борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 140 117 грн. 85 коп., з яких 126 234 грн.41 коп. - основний борг та 13883 грн. 44 коп. - пеня, суди попередніх інстанцій прийшли юридично правильного висновку про наявність підстав для його стягнення.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко
Судове рішення № 39082901, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1061/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: