Ухвала суду № 39080011, 21.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2014 року

справа № 808/199/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжпромекологія»

до

про

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжпромекологія» (далі по тексту – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем 29.12.2012 року №0003942302;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем 29.12.2012 року №0003952302.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі №808/199/13-а. (т.1, а.с.1)

В обґрунтування зазначених вимог позивач зазначив, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового та цивільного законодавства є необґрунтованими та безпідставними. Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність правочинів між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Санта Н», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 29.12.2012 №0003952302, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжпромекологія» збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 572536,75 грн., з яких 466962 грн. - основний платіж, 105574,75 грн. - штрафні санкції. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 29.12.2012 №0003942302, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжпромекологія» збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 249428 грн., з яких 231053 грн. - основний платіж, 18375 грн. - штрафні санкції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (суддя – Кисіль Р.В.) (т.2, а.с.136-142)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум по операціям з ТОВ «Санта Н», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут».

Відповідач – Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд не надав оцінки факту відсутності у позивача документів на перевезення та переміщення товару від продавця до покупця (товарно - транспортних накладних, путьових листів, тощо), а також факту відсутності у позивача договорів з будь - якими перевізниками.

20 травня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№26512/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на дотримання при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 19 листопада 2012 року по 07 грудня 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжпромекологія» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, результати якої оформлено актом №3343/22/34830011 від 21 грудня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

- пп. 138.8.1 п. 138.8, п. 138.2 ст. 138, ст. 139 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 231053,00 грн., у тому числі: за 2-3 квартали 2011 на суму 94878,00 грн., за 2-4 квартали 2011 на суму 157553,00 грн., за 1 квартал 2012 на суму 73500,00 грн., за 1 півріччя 2012 на суму 73500,00 грн., за 3 квартали 2012 на суму 73500,00 грн.;

- пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у загальній сумі 466962,00 грн.

- пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме підприємством у 3 кварталі 2011, 4 кварталі 2011 та 2 кварталі 2012 подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками.

29 грудня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки №3343/22/34830011 від 21 грудня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0003942302 від 29 грудня 2012 року, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 249428,00 грн., з яких за основним платежем 231053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18375 грн. та №00003952302, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 572536,75 грн., з яких за основним платежем - 466962,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105574,75 грн.

Згідно матеріалів справи, в період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року позивачем задекларовано податковий кредит на загальну суму з ПДВ 1702018,00 грн., у тому числі: ПДВ у сумі 22500,00 грн. по операціях з ТОВ «Санта Н», ПДВ у сумі 257960,97 грн. по операціях з ТОВ «БК «Паллада», ПДВ у сумі 201166,70 грн. по операціях з ТОВ «Рангоут».

Позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ «Санта Н» по придбанню товару без укладення договору. Продавцем на суму 135010,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 22500,00 грн. виписано відповідні податкові накладні.

Факт оплати поставки товарів підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Санта Н».

Факт передачі в експлуатацію товарно-матеріальних цінностей позивачу від ТОВ «Санта Н» підтверджується, наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.01.2011 року №В3-0000004, від 01.01.2011 року №В3-0000004.

Позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ «БК «Паллада» по придбанню товару без укладення договору. Продавцем на суму 1547766,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 257960,97 грн. виписано відповідні податкові накладні.

Факт оплати поставки товарів підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «БК «Паллада».

Факт передачі в експлуатацію товарно-матеріальних цінностей позивачу від ТОВ «БК «Паллада» підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Також позивач мав фінансові правовідносини з ТОВ «Рангоут» по придбанню товару без укладення договору. Продавцем на суму 1207000,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 201166,70 грн. виписано відповідні податкові накладні.

Факт оплати поставки товарів підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Рангоут».

Факт передачі в експлуатацію товарно-матеріальних цінностей позивачу від ТОВ «Рангоут» підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 22 квітня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі №808/199/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 26 травня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна