Постанова № 39079830, 29.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 917/2010/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Пістряк М.С. за довіреністю б/н від 03.10.2013 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Стаценко Н.В. за довіреністю №2-413д від 10.04.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ (вх. № 1100 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.13 р. у справі № 917/2010/13

за позовом Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД", м. Полтава

до Приватного акціонерного товариства "КВП-Енергобуд", м. Полтава

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

про стягнення 66319,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2013 року (суддя Ківшик О.В.) позов Виробничого-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" 66319,06 грн. заборгованості та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору. У позові Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" до Приватного акціонерного товариства "КВП-Енергобуд" відмовити.

ПАТ "Укргазвидобування" (2-й відповідач) з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування викладених вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, оскільки вважає, що позивач звернувся до неналежного відповідача у справі. Також, скаржник зазначає, що при розгляді справи судом не враховано, що позивачем незаконно пред'явлено позовну вимогу ПП "КВП-Енергобуд", як поручителю, посилаючись при цьому на факт протиправного укладання договорів поруки з ПП "КВП-Енергобуд". Позивач стверджує, що договори поруки слід вважати недійсними (фіктивними) і їх укладено без відома ПАТ "Укргазвидобування", що, на думку скаржника, суттєво порушує умови договорів субпідряду. Крім того, 2-й відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги тяжкий фінансовий стан ПАТ "Укргазвидобування" та прийняв рішення про стягнення з останнього всієї суми заявленої до стягнення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року (головуючий суддя: Істоміна О.А, судді: Барбашова С.В., Білецька А.М.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ задоволено частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.13 року у справі № 917/2010/13 скасовано. Постанова мотивована порушенням судом першої інстанції правил територіальної підсудності

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 р. у справі № 917/2010/13 скасовано. Справу №917/2010/13 направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду. Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивачем позовна заява була подана до господарського суду з дотримання вимог ст. 15 ГПК України, а стала підсудна іншому суду лише в ході судового розгляду.

ПАТ "КВП-Енергобуд" (1-й відповідач) у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними скаржником доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, що приймаючи рішення у справі суд діяв у відповідності з нормами закону, врахував всі фактичні обставини справи, а також в повному обсязі дослідив всі зібрані докази та прийняв законне та справедливе рішення.

Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити рішення без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на безпідставність тверджень заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, а також наведених скаржником доводів щодо недійсності договору поруки. Позивач вказує на те, що ПАТ "Укргазвидобування" підтверджено факт виконання позивачем робіт без жодних зауважень, тому, на думку позивача, не потребує доказування та прийняття до уваги того, що 2-й відповідач не має можливості своєчасно розрахуватись за виконану роботу відповідно до договору.

1-й відповідач, ПАТ"КВП-Енергобуд", своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника 1-го відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 13.06.2012 р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж (генпідрядник) та Виробничо-господарською фірмою "СПМК-516 ЛТД" (субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 130/12 (далі - договір субпідряду), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами виконати роботи за завданням генпідрядника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та передати у встановлений строк роботу, а генпідрядник зобов'язується прийняти й оплатили закінчену роботу. Вид робіт - будівельно-монтажні роботи (далі-роботи) ( 1.1 та п. 1.2 договору субпідряду);

Початок виконання робіт - 5 днів після передачі будівельного майданчика та отримання проектно - кошторисної документації. Закінчення виконання робіт - 180 дня після передачі будівельного майданчика та отримання проектно - кошторисної документації. Строк виконання робіт передбачений у Графіку виконання робіт (Додаток №1) до Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 2 Договору субпідряду);

Відповідно до п. 3.1 договору генпідрядник передає по акту приймання-передачі в строк, не пізніше 5-ти днів після укладення Договору Субпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення: придатний для виконання робіт об'єкт (будівельний майданчик) разом з усіма необхідними для користування ним документами; проектно-кошторисну документацію.

Приймання-передача робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами після попереднього випробовування. Якщо при прийманні-передачі робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини субпідрядника, генпідрядник не підписує акт приймання-передачі робіт. Про виявлені недоліки Сторонами складається двосторонній акт з вказівкою виявлених недоліків, строку та порядку їх усунення. У разі відмови субпідрядника від підписання акту з вказаними недоліками, Субпідрядник зобов'язаний надати обґрунтовані заперечення. Якщо протягом 3 робочих днів Субпідрядник не надав обґрунтованих заперечень, такий акт вважається прийнятим (п. 5.1 договору субпідряду);

Ціна договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації і

складає 297 142,60 грн., в т. ч. ПДВ 49 523,77 грн. (Додаток № 2 - договірна ціна на виконання робіт) (п. 6.1 договору субпідряду);

Згідно п. 6.5 договору платежі генпідрядник здійснює за фактично виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф.КБ-3), які складаються субпідрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються генпідряднику на підпис не пізніше 26 числа звітного місяця. Генпідрядник підписує акти, у разі відсутності зауважень протягом 3 робочих днів з моменту їх надання субпідрядником.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" є правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в зв'язку з чим ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2013 р. було здійснено заміну в порядку ст. 24 ГПК України первісного другого відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" - на належного - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

На виконання умов договору субпідряду сторонами були складені довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф. КБ-3), які підписані сторонами та скріплені їх печатками (копії наявні у матеріалах справи).

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань та приймання (в межах підстав позову) генпідрядником результатів виконаних будівельних робіт на загальну суму 144 370,41 грн. підтверджується наявними у справі копіями актів приймання виконаних робіт, а саме : № 1 за грудень 2012 р. на суму 15 636,80 грн. (а.с. 22-25), № 2 за грудень 2012 р. на суму 49 146,11 грн. (а.с.29-35), № 3 за грудень 2012 р. на суму 52 111,94 грн. (а.с. 42-45), № 4 за грудень 2012 р. на суму 26 184,95 грн. (а.с.54-55) та № 1 за січень 2013 р. на суму 1 290,61 грн. (а.с. 64-37). Вищезазначені акти підписані сторонами та скріплений їх печатками.

За даними позивача в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором субпідряду другий відповідач частково провів розрахунки за отримані результати підрядних робіт в розмірі 78 051,35 грн. (з урахуванням проведеного сторонами взаємозаліку однорідних зустрічних вимог на суму 671,09 грн.). За даними позивача на момент подання позову до суду зобов'язання по Договору субпідряду, по оплаті отриманих результатів будівельних робіт (у грудні 2012 р. та січні 2013 р.) не виконані, заборгованість складає 66 319,06 грн..

В зв'язку з невиконанням другим відповідачем зобов'язань за договором субпідряду, в частині здійснення розрахунків за отримані результати підрядних робіт, позивач направив на його адресу вимогу № 9/86 від 16.09.2013 р. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 71). Вищезазначена вимога була отримана представником другого відповідача 20.09.2013 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення - вимоги (а.с. 73). Дана обставина не заперечується представником другого відповідача.

Крім того, з метою забезпечення виконання генпідрядником зобов'язання з оплати отриманих результатів підрядних робіт по вищезазначеному договору субпідряду, 02.08.2013 р., між Виробничо-господарською фірмою "СПМК-516 ЛТД" (кредитор) та Приватним підприємством "КВП-Енергобуд" (поручитель) був укладений договір поруки № б/н (далі - Договір поруки, а.с.68), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання зобов'язань щодо оплати вартості робіт Управлінням будівельно-монтажних робіт "Укргазспецмонтаж" по договору субпідряду № 130/12 від 13.06.2012 р. укладеному між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Надра України" в особі Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" та Виробничою господарською фірмою "СПМК 516".

Згідно п. 2.1 договору поруки, у разі невиконання замовником зобов'язань за Договором субпідряду № 130/12 від 13.06.2012 р. поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

Цей договір є чинним з моменту підписання від 02.08 2013 р. до 02.09.2013 р. (п. 3.1 договору поруки).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідачів 66 319,06 грн. заборгованості другого відповідача, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 13.06.2012 р. між Виробничо-господарською фірмою "СПМК-516 ЛТД" та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" договору субпідряду № 130/12.

Отже, встановивши факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду, враховуючи, що 2-й відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, а також зважаючи на те, що на момент звернення позивача з даним позовом порука 1-го відповідача вже припинила свою дію, керуючись ст.ст. 526, 546, 547, 554, 559, 837, 843, 844 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виробничо-господарської фірми "СПМК-516" до ПАТ "Укргазвидобування" є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та визнані такими, що підлягають задоволенню, а в позові Виробничо-господарської фірми "СПМК-516" до ПП "КВП-Енергобуд" слід відмовити.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

ПАТ «Укргазвидобування» в апеляційній скарзі посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині підсудності справи господарському суду Полтавської області, вважає, що позивач звернувся до неналежного відповідача у справі. Також, позивач зазначає, що при розгляді справи судом не враховано, що позивачем незаконно пред'явлено позовну вимогу ПП "КВП-Енергобуд"., як поручителю, посилаючись при цьому на факт протиправного укладання договорів поруки.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Виробничо-господарська фірма «СПМК-516 ЛТД» звернулась з позовом до відповідачів: Приватного акціонерного товариства «КВП-Енергобуд» (поручителя за умовами укладеного між ним та позивачем 02.08.2013 р. договору поруки) та Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» про стягнення заборгованості другого відповідача, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладених договорів підряду.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, подаючи позов у даній справі до господарського суду Полтавської області, позивач відповідно до вимог ч. 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, виходив з місцезнаходження саме першого відповідача - м. Полтава.

В процесі розгляду справи господарський суд Полтавської області ухвалою від 22.10.2013р. залучив в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі правонаступника другого відповідача-Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та замінив в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України первісного другого відповідача-Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" на належного - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" з місцезнаходженням -м. Київ, вул. Кудрявська 26/28 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 942664).

Відповідно до ч. 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому разі, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Отже, на момент подання позову, даний спір належав до територіальної підсудності господарського суду Полтавської області, з додержанням правил якої цей суд ухвалою від 09.10.2013 р. прийняв позовну заяву та порушив за нею провадження у справі.

Вказане відповідає висновкам, викладеним в постанові Вищого господарського суду України від 19.03.2014 року, якою було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 р. При цьому, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивачем позовна заява була подана до господарського суду з дотримання вимог ст. 15 ГПК України, а стала підсудна іншому суду лише в ході судового розгляду.

Отже, посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності не знайшли свого підтвердження та є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Що стосується посилання посилань ПАТ «Укргазвидобування» на порушення місцевим судом норм матеріального права в частині ненадання правової оцінки укладеним договорам поруки з ПП «КВП-енергобуд», а також наведених доводів щодо порушення позивачем умов конфіденційності договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Відповідно до ст. 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих боржникові.

Виходячи з правового аналізу норм чинного законодавства, згода боржника на укладення договору поруки не є обов'язковою і може застосовуватись кредитором як засіб забезпечення виконання зобов'язань.

За умовами договору поруки строк дії поруки був встановлений до 02.09.2013 р.. Отже, на момент звернення з даним позовом до суду порука першого відповідача вже припинила свою дію, а тому вимоги позивача до останнього задоволенню правомірно визнані судом першої інстанції такими, що не підлягають.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір поруки слід вважати недійсними (фіктивними) на можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначені договори в судовому порядку недійсними чи неукладеними не визнано, сторони при їх укладанні виявили взаємну волю, а також 1-й відповідач в своїх поясненнях підтвердив факт їх укладання, до того ж, як було вище зазначено, згода боржника на укладення договору поруки не є обов'язковою.

За таких обставин, судом першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовані дійсні права та обов'язки сторін, надана вірна кваліфікація спірним правовідносинам та правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Разом з цим не заслуговують на увагу посилання скаржника на той факт, на теперішній час він перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки саме по собі важке матеріальне становище боржника не може вважатися підставою для невиконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами є укладені між сторонами договори субпідряду, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару та послуг негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

За таких обставин, 2-й відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.13 у справі № 917/2010/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.14 р. у справі № 917/2010/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 29.05.14 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Плужник О.В.